Рішення № 106900405, 12.10.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/23294/21

Провадження №2-о/522/109/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Лукашкіні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 , Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 вересня 1999 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (актовий запис №939 від 20.09.1999 року), дата розірвання шлюбу: 06.04.2004 року, відповідно до Запису акту про розірвання шлюбу №209 від 07.04.2004 року, виданого Тираспольским відділом реєстрації актів цивільного стану.

Вказана заява обґрунтована наступним:

ОСОБА_1 - є громадянином України, який мешкає у власній

квартирі, розташованій в Приморському районі міста Одеси за адресою:

АДРЕСА_1 , яка належить Заявнику на праві приватної власності на

підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 14.09.2021 року. 20 вересня 1999 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського

управління юстиції між Заявником, громадянином України ОСОБА_1 ,

та громадянкою Республіки Молдова ОСОБА_4 був зареєстрований

шлюб, про що зроблено актовий запис № 939 від 20.09.1999 року. На початку 2004 року Заявник та його колишня дружина вирішили розірвати шлюб. Оскільки дружина заявника на той момент була громадянкою Республіки Молдова та постійно мешкала у місті Тирасполь на

території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, а також враховуючи, що в них народилося двоє дітей, які не досягли повноліття у 2004 році з метою розірвання шлюбу Заявник був вимушений звернутися до Тираспольського міського суду невизнаної ПМР із з метою розірвання шлюбу Заявник був вимушений звернутися до Тираспольського міського суду невизнаної ПМР із позовною заявою про розірвання шлюбу. Рішенням Тираспольського міського суду по справі №2-660/2004 від 26 березня 2004 року шлюб, зареєстрований в Україні 20 серпня 1999 року між Заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірвано. Рішення суду набрало законної сили та було зареєстроване у Відділі реєстрації актів цивільного стану міста Тирасполь невизнаної ПМР 07 квітня 2004 року, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу (рос. «СВИДЕТЕЛЬСТВО О РАСТОРЖЕНИИ БРАКА»), виданим Тираспольським відділом реєстрації актів цивільного стану від 11 серпня 2021 року. Проте заявник не був обізнаний із необхідністю звернення до органів реєстрації актів цивільного стану в Україні з метою реєстрації факту розірвання шлюбу відповідно до законодавства України. І Заявник, і його колишня дружина вважали, що після реєстрації факту розірвання шлюбу у Відділі реєстрації актів цивільного стану міста Тирасполь невизнаної ПМР, їхній шлюб вважається розірваним, а вчинення будь-яких додаткових дій не вимагається. У 2021 році Заявник випадково дізнався, що оскільки його шлюб із ОСОБА_5 був зареєстрований в Україні, факт розірвання Шлюбу повинен бути зареєстрований в органах реєстрації актів цивільного стану України. З метою реєстрації факту розірвання шлюбу відповідно до законодавства України він звернувся до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі, проте отримав відмову у зв`язку з тим, що шлюб було розірвано органами влади невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, яка не визнана Україною та світом, як незалежна держава. Оскільки Україна не визнає Придністровську Молдавську Республіку, то і документи, які підтверджують виникнення, існування, зміну або припинення актів цивільного стану (народження, смерті, реєстрації шлюбу, припинення шлюбу тощо) не визнаються Україною. За таких обставин, зареєструвати факт розірвання Шлюбу на підставі Рішення Тираспольського міського суду від 26.03.2004 року та Свідоцтва про розірвання шлюбу від 11.08.2021 року неможливо.

У зв`язку з чим, заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

У судове засідання заявник не з`явився.

Зацікавлені особи ОСОБА_2 та Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надали до суду письмові пояснення, згідно яких просили суд розглядати справу без участі представника відділу (а.с.44,66)

Від заінтересованої особи Приморського ВДРАЦС у м.Одесі ПМУМЮ (м.Одеса) надійшли письмові заперечення по справі (а.с.29-31).

На електронну адресу суду від заявника надійшли письмові пояснення щодо заперечень заінтересованої особи (а.с.61-64).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , яка є громадянкою Республіки Молдова, про що в книзі реєстрації актів про одруження 20 вересня 1999 року зроблено запис № 939 (а.с.5).

Рішенням Тираспольського міського суду по справі №2-660/2004 від 26 березня 2004 року шлюб, зареєстрований в Україні 20 серпня 1999 року між Заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірвано (а.с.7).

Згідно архівної виписки із актових записів про шлюб Тираспольського відділу РАЦС від 18.02.2009 року по актовому запису за №114 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шлюб розірвано актовий запис №204 від 14.04.2015 р. (а.с.10).

Процесуальні питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентуються главою 6 розділу IV ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з положеннями п.5 ч.2 ст.293 ЦПК, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення факту не пов`язаного із вирішенням спору про право, при цьому наявний спір про факт, який має безспірний характер і необхідний заявникові для того, щоб встановити факт розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_3 , зареєстрований 20 вересня 1999 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (актовий запис №939), дата розірвання шлюбу: 06.04.2004 року, відповідно до Запису акту про розірвання шлюбу №209 від 07.04.2004 року, виданого Тираспольским відділом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку також можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п.10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 р., суди можуть встановлювати факти реєстрації розірвання шлюбу, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

За змістом положення п.4 ч.1 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться у п.10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 р., судом розглядаються, зокрема, справи про встановлення факту реєстрації розірвання шлюбу, а відтак, суд вправі розглядати справи про встановлення факту реєстрації розірвання шлюбу за таких умов:

- якщо відповідний запис в органах ДРАЦС у не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);

- якщо у поновленні такого запису органи ДРАЦС у відмовили у встановленому порядку;

- якщо запис в органах ДРАЦС у може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.

З матеріалів справи вбачається, що в державному реєстрі актів цивільного стану громадян зареєстровано актовий запис про розірвання шлюбу № 152, однак, відсутність засвідченого рішення суду, яке набрало законної сили, створює заявнику труднощі в отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу.

Згідно ст.8 Сімейного кодексу України якщо особисті немайнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Так, за змістом ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що розірвання шлюбу між заявником та ОСОБА_8 , відбулось на підставі рішення Тираспольського міського суду від 26 березня 2004 року (справа №2-660/2004) шлюб, зареєстрований в Україні 20 серпня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 розірвано.

Таким чином, положення Сімейного кодексу України щодо виниклих правовідносин з приводу розірвання шлюбу підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинною на момент розірвання шлюбу.

Так, положенням ст.115 СК України (в редакції, чинній станом на день ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу) передбачалося, що розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України. В той же час ч.2 ст.114 СК України в тій же редакції було передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з Інструкцією Про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні Про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні №22/5 від 29.12.84 зі змінами і доповненнями, внесеними Мін`юстом України 19 квітня 1994 р. N 15/5, що була чинна під час державної реєстрації розірвання шлюбу 20.08.1999 року.

П. 75 Інструкції Реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них. Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за заявою подружжя або одного з них по пред`явленні копії рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.

Шлюб припиняється з часу реєстрації розлучення в книзі записів актів про розірвання шлюбу, тобто датою припинення шлюбу є не дата постановлення рішення суду про розірвання шлюбу, а дата реєстрації розлучення в органі реєстрації актів громадянського стану хоча б одним з подружжя (п.76 Інструкції).

Реєстрація розірвання шлюбу може провадитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу. Орган реєстрації актів громадянського стану не вправі відмовити в реєстрації розірвання шлюбу, якщо один з подружжя

звернувся з заявою про реєстрацію розірвання шлюбу до органу реєстрації актів громадянського стану не за своїм місцем проживання, а за місцем проживання другого з подружжя. Орган реєстрації актів громадянського стану, одержавши повідомлення про відсутність відмітки про розлучення, запрошує заявника для реєстрації розірвання шлюбу і в його присутності реєструє розлучення.

Аналізуючи вищенаведене, слід зазначити, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було припинено 06.04.2004 року, на підставі рішення суду від 26.03.2004 року (справа №2-660/2004).

Положенням ч.1 ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.

Статтею 9 зазначеного Закону визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Стаття 15 цього Закону регулює державну реєстрацію розірвання шлюбу. Так, державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб. У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Згідно з п.п.11,12 глави 3 розділу ІІІ Правил (які чинні на теперішній час) якщо відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомо про наявність актового запису про розірвання шлюбу подружжя, то заява, що надійшла, копія рішення суду (витяг з рішення суду) (крім випадку, зазначеного в абзаці третьому пункту 6 цієї глави, а саме: копія рішення суду (витяг з рішення суду), ухваленого на території України, яка на день звернення одного з подружжя є тимчасово окупованою, може не подаватись, якщо у справах відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким проведено відповідну реєстрацію, зберігається така копія, подана другим з подружжя під час державної реєстрації розірвання шлюбу) і квитанція про сплату державного мита надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцезнаходженням актового запису. У разі зберігання актового запису про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про розірвання шлюбу на підставі рішення суду.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав документи про розірвання шлюбу, зобов`язаний у триденний строк доповнити актовий запис про розірвання шлюбу і надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника для вручення, зазначивши в ньому ту саму дату державної реєстрації розірвання шлюбу, що й першому з подружжя. У разі неподання заявником копії рішення суду (витягу з рішення суду), ухваленого на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану перевіряє у справах відділу наявність такої копії (витягу), поданої(го) іншим з подружжя під час державної реєстрації розірвання шлюбу, і у разі її (його) відсутності повертає отримані документи у строк, визначений абзацом першим цього пункту, для вирішення питання відповідно до законодавства.

Пунктом 5 глави 2 Правил передбачено, що особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред`явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

З урахуванням встановлених судом обставин у сукупності з нормативними приписами, суд дійшов висновку, що зазначений факт реєстрації розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження дослідженими матеріалами справи в повному обсязі.

Проаналізувавши наведені обставини справи у їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин та норм матеріального права, суд дійшов висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, від встановлення цього факту залежить зміна особистих прав заявника.

За змістом ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлене законом.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 258-259, 263-265, 273, 315,319,354-355, пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 , Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 вересня 1999 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (актовий запис №939 від 20.09.1999 року), дата розірвання шлюбу: 06.04.2004 року, відповідно до Запису акту про розірвання шлюбу №209 від 07.04.2004 року, виданого Тираспольским відділом реєстрації актів цивільного стану.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

12.10.2022