Рішення № 106899509, 18.10.2022, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1505/10459/2012

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

18 жовтня 2022 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово - судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі - Бучка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Затоківська селищна рада, садовий кооператив «Рассвет» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком та відшкодування моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка за первісним позовом звернулась 07.12.2012 року до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи Затоківська селищна рада, садовий кооператив «Рассвет» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком та відшкодування моральної шкоди.

Первісний відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 звернувся 25.04.2013 року до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Відповідно до уточнених позовних вимог позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 знести за свій рахунок 3-й поверх 3-х поверхової забудови, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити будівництво третіх поверхів на забудовах, розташованих на межі земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка суміжна з межею земельної ділянки № НОМЕР_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 600 000 гривень.

Свої уточнені позовні вимоги позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона проживає у житловому будинку, який розташований на земельній ділянці площею 0,86 га, що належить їй на праві приватної власності, згідно державного акту на право приватної власності серія 3-ОД №078593, виданого 26 грудня 2000 року на підставі рішення №23 12-ї сесії XXIII скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району області від 10 вересня 1999 року, для ведення садівництва. Земельна ділянка знаходиться на території Садового кооперативу «Рассвет», за адресою: АДРЕСА_1 . На сусідній ділянці АДРЕСА_2 , що має спільну з її ділянкою межу, первісні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у 2009 році побудували з порушенням п.8 Статуту СК «Рассвет», на 1/3 частині ділянки 3-х поверхову забудову, яку використовують як готельний комплекс. На теперішній час, відповідачі почали розширювати свій готельний бізнес, розпочали будівництво багатоповерхового готелю на всій площі ділянки, розміром 60,0 х 14,0 метрів. Вже побудували та експлуатують перший поверх вказаного готелю. Дозволу на будівництво готелю, ні у 2009 році, ні в теперішній час, ні позивачка, ні інші сусіди, ні правління Садового кооперативу «Рассвет» відповідачам не надавали. Оскільки позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 за медичними показаннями проживає біля моря цілий рік, забудова сусідньої ділянки повністю затемнює її ділянку, тому, із-за відсутності світла, знищені багатолітні насадження, що зростали на ділянці, а саме фруктові дерева, чагарники смородини, винограду, а також багато квітів елітних сортів. На стінах будинку ОСОБА_1 утворилась цвіль та будинок став обростати мохом через відсутність природної інсоляції. На протязі останніх п`яти років у літній період з вікон готелю на територію земельної ділянки ОСОБА_1 злітає всякий бруд, об`єтки, порожні пляшки, предмети особистої гігієни, усю ніч гримить музика, а також достатньо часто і лайка між відвідувачами готелю. Із-за відсутності каналізації на ділянці відповідачів (використовується вигрібна яма) в період літньої спеки та за умов дії готелю, тобто наявності багатьох мешканців, на всю прилеглу з готелем територію розповсюджується неймовірний сморід, до якого додаються запахи та дим від постійного щоденного використання мангалу. Як зазначає позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 , у зв`язку з експлуатацією готелю, а також з його постійною добудовою, їй завдаються такі незручності як затінення, неприємні запахи, задимлення її земельної ділянки та її шумове забруднення, не тільки від відвідувачів готелю, а і із-за постійних будівельних робіт та використання тяжкої будівельної техніки. На звернення до відповідачів та контролюючих органів позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 отримувала лише роз`яснення та відмову, тому вона вимушена звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Свої зустрічні позовні вимоги первісний відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що згідно Державним будівельним нормам 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників» затверджені наказом Держаного комітету України у справах містобудування і архітектури №37 від 24.03.1992 року, відстань від межі суміжної ділянки до стін житлового будинку або господарської споруди слід приймати не менше 1 м. Конструкції будинків та споруд, що виступають, не повинні перетинати межі сусідніх ділянок. Але позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 розмістила свої господарські споруди прямо на межі з земельною ділянкою відповідачів за первісним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , чим спричиняє постійні незручності, та проблеми. В господарських спорудах які розміщені на межі, постійно знаходяться кури та собаки, сморід від цих споруд розповсюджується і на земельну ділянку і будинок відповідачів за первісним позовом. В наслідок антисанітарії цих господарських споруд, там завелись криси, які перебігають на сусідню земельну ділянку та псують електропроводку та інші комунікації, чим створюють загрозу життю та здоров`ю відповідачів за первісним позовом та членів його сім`ї. Тому первісний відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 просить задовольнити свої позовні вимоги та зобов`язати ОСОБА_1 знести за свій рахунок господарські будівлі, які знаходяться на межі земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо позовних вимог позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_4 заявив, що судова експертиза №001/2015 від 06.03.2015 року проведена судовим експертом ОСОБА_6, не може вважатися належним та допустими доказом, оскільки була проведена у відсутність відповідачів за первісним позовом, висновки експерта не узгоджуються з фактичними даними, наведеними в описовій частині експертизи. Також в період з 07:00 до 12:00 години сонце фактично знаходиться з іншої сторони будинку, тому будинок відповідачів за первісним позовом в силу об`єктивних причин не може затінювати будинок позивачки за первісним позовом, в цей період часу сонце повністю освітлює будинок ОСОБА_1 , до того ж судовим експертом під час проведення експертизи було не прийнято до уваги, що будівлі самої позивачки та дерева, що ростуть на її земельній ділянці теж утворюють тінь, яка здійснює негативний вплив на її будинок. Окрім того, пристрій який використовував судовий експерт під час проведення експертизи - люксметр не є професійним приладом, цей прилад повинен проходити постійну повірку, однак в матеріалах експертизи не має жодних відомостей, коли даний прилад проходив повірку, з яких точок проводилось вимірювання інсоляції та взагалі обґрунтування висновку експерта викликає сумніви.

Згідно поданого 17.03.2021 року на адресу суду відзиву ОСОБА_2 , відповідач за первісним позовом просить відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог за первісним позовом, оскільки він не є належним відповідачем у даній справі, а є належним користувачем земельної ділянки та садового будинку, уточнені позовні вимоги є необґрунтованими, те, що начеб-то протиправними діями ОСОБА_1 була завдана шкода не доведено належними та допустимими доказами, як і завдання їй моральної шкоди.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2012 року було відкрито провадження по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2012 року було повернено заяву позивачці ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.02.2013 року було задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_3 здійснювати будівництво багатоповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до ухвалення рішення суду.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2013 року було об`єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи Затоківська селищна рада, садовий кооператив «Рассвет» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.06.2013 року було витребувано у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у разі їх наявності, оригінали наступних документів: дозволи на виконання будівельних робіт на земельній ділянці № 304 СК "Рассвет"; проекти забудов; рішення виконкому Затоківської селищної ради м. Білгород - Дністровського Одеської області на будівництво забудов; протоколи засідання правління Садового кооперативу "Рассвет"; згода сусідніх землекористувачів; висновки Білгород - Дністровського районного відділу архітектури до проектів забудов.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.10.2013 року було призначено судово технічну-будівельну експертизу по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.09.2014 року було відновлено провадження по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2014 року дану справу було прийнято до свого провадження суддею Гайда-Герасименко О.Д..

Ухвалами Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.11.2014 року було витребувано докази згідно клопотання експерта.

16.12.2014 року позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 було подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2014 року було відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Гайда-Герасименко О.Д..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2014 року було задоволено клопотання позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2014 року було призначено інсоляційну експертизу по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015 року було відновлено провадження по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.01.2015 року було задоволено клопотання судового експерта.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.04.2015 року було відновлено провадження по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2015 року було задоволено клопотання ОСОБА_4 щодо виклтку у судове засідання судового експерта ОСОБА_6 для дачі пояснень щодо проведеної експертизи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2015 року було призначено судово будівельно-технічну експертизу по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.06.2016 року було відновлено провадження по даній справі.

04.10.2016 року до суду надійшла заява від позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про виклик свідків.

04.10.2016 року до суду надійшла уточнена позовна заява позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 та клопотання про призначення додаткової інсоляційної експертизи та повторної судової будівельно-технічної експертизи .

07.11.2016 року від позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.11.2016 року було призначено проведення судової інсоляційної експертизи по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2017 року було відновлено провадження по даній справі.

20.06.2017 року на адресу суду надійшла заява відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про виклик у судове засідання експерта Мішина Василя Миколайовича і ОСОБА_5 для надання пояснень щодо проведеної експертизи.

04.07.2017 року надійшла заява від адвоката Куніца В.М., який діє в інтересах позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.

13.09.2017 року на адресу суду надійшла заява від адвоката Гаврилюк П.С., який діє в інтересах відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про відвід судді Гайда-Герасименко О.Д.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.09.2017 року було задоволено заяву про відвід судді Гайда-Герасименко О.Д.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.09.2017 року дану справу було призначено до судового розгляду.

31.10.2017 року надійшло клопотання від позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.11.2017 року було заявлено самовідвід суддею Заверюха В.О. від розгляду даної справи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.12.2017 року дану справу було прийнято до свого провадження суддею Шевчук Ю.В.

27.12.2017 року на адресу суду надійшла від адвоката Гаврилюк П.С., який діє в інтересах відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.02.2018 року дану цивільну справу було призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

13.03.2018 року на адресу суду надійшло заперечення від адвоката Гаврилюк П.С., який діє в інтересах відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

10.04.2018 року на адресу суду надійшло клопотання від позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

03.07.2018 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Гаврилюк П.С., який діє в інтересах відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.

03.07.2019 року на адресу суду надійшла заява від адвоката Куніца В.М., який діє в інтересах позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

27.09.2019 року на адресу суду надійшла заява від адвоката Куніца В.М., який діє в інтересах позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

30.03.2020 року на адресу суду надійшла заява від позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову.

24.04.2020 року на адресу суду надійшла заява від адвоката Гаврилюк П.С., який діє в інтересах відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи.

10.06.2020 року на адресу суду надійшла заява від адвоката Гаврилюк П.С., який діє в інтересах відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи.

14.07.2020 року на адресу суду надійшло клопотання від позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 .

14.07.2020 року на адресу суду надійшла уточнена заява від позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2020 року було задоволено уточнену заяву позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , а саме на: об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1411716251103, садові будинки, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 339,3 кв.м, житловою площею 208 кв.м, а саме садові будинки, які в цілому складаються з садового будинку під літерою «Б», загальною площею - 91,7 кв.м, садового будинку під літерою «Є», загальною площею - 247,6 кв.м, літньої кухні під літерою «А», господарського блоку під літерою «В», навісу під літерою «Г», навісу під літерою «З», душу під літерою «Ж», споруд під №3, 5-9, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; та на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:011:0039, реєстраційний номер 1411698651103, цільове призначення: для колективного садівництва, площа 0,0791 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Гаврилюк П.С., який діє в інтересах відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2020 року було залучено у якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2020 року було закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2021 року було призначено до розгляду дану справу спочатку.

11.03.2021 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Садовий кооператив «Рассвет», Затоківська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і садовим будинком та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23.07.2021 року, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2020 року про забезпечення позову було скасовано, заборонено ОСОБА_2 здійснювати будівництво третіх та вище поверхів на забудовах, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , до ухвалення рішення суду. Заборонено ОСОБА_2 відчужувати нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до ухвалення рішення суду.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2022 року було здійснено процесуальне правонаступництво шляхом залучення до розгляду справи в якості позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.06.2022 року було закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Короткий виклад позицій сторін по справі

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, проте адвокат Куніца В.М., який діє в її інтересах, надав на адресу суду телефонограму, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та адвокат Гаврилюк П.С., який діє в його інтересах не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Первісний відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 надав до суду заперечення, згідно з якими просив відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі та стягнути з позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 витрати, пов`язані з явкою до суду у сумі 599,89 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн., оскільки дозвіл на будівництво був отриманий ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 є неналежним позивачем, а самі позовні вимоги є необґрунтованими.

В судове засідання представник третьої особи Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить прийняти рішення згідно діючого законодавства.

В судове засідання представник третьої особи Садового кооперативу «Рассвет» не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Згідно з нормами статті 17 вказаної Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Суд бере до уваги той факт, що розгляд справи триває вже майже десять років, за цей час обом сторонам у справі була надана можливість довести свої вимоги, заперечення, міркування та надати пояснення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а тому, не відкладаючи розгляд справи, можливе вирішення спору по суті. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Обом сторонам у справі суд надав можливість довести свої вимоги та заперечення, крім того в справі не визначена обов`язкова явка сторін до судового засідання, а тому відкладення розгляду справи в даному випадку не є обов`язковим. Таким чином, суд має всі обумовлені законом підстави для розгляду справи, з урахуванням вимог цивільного процесуального закону, наявних в матеріалах справи доказів та пояснень сторін, наданих у попередніх засіданнях.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 29.04.2020 року по справі № 520/5083/16-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,086 гектарів на території Затоківської селищної ради, СК «Рассвет», ділянка № НОМЕР_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №078593, зареєстрованого в книзі записі державних актів на право приватної власності на землю за №3451.

Згідно з Інфорційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №120034850 від 09.04.2018 року власником садового будинку загальною площею 339,3 кв.м, житловою площею 208 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0791 га, цільове призначення: для колективного садівництва, кадастровий номер 5110300000:02:011:0039 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2017 року №751, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Олегом Борисовичем.

На час звернення з даною позовною заявою до суду, земельна ділянка № НОМЕР_1 , СК «Рассвет», смт Затока, м. Білгород-Дністровського, Одеської області площею 0,079 га належала ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №914467, виданого 11.12.2006 року Білгород-Дністровським міським відділом земельних ресурсів. Факт належності їй садового будинку АДРЕСА_2 підтверджується Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_3 від 23.07.2010 року, згідно якого цей садовий будинок складається з: садовий будинок, Б, загальна площа 91,7 кв.м, садовий будинок, Є, загальна площа 247,6 кв.м, літня кухня, А, господарський блок, В, навіс, Г, душ, Ж, навіс, Г, душ, Ж, навіс, З, споруди №3, 5-9.

Згідно Сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам реєстраційний номер ОД 001478, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта - садовий будинок літ. «Є», загальною площею 247,6 кв.м з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 державним стандартам, будівельним нормам та правилам.

Відповідно до відповіді Одеської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері №2ж-2013 від 22.02.2013 року у зв`язку з відсутністю ОСОБА_3 на території земельної ділянки №304 СК «Рассвет» контролюючим органам не представлялось можливим провести перевірку та детально з`ясувати всі необхідні питання.

Відповідно до повідомлення Управління містобудування та архітектури №Р/485 від 12.12.2012 року, Управлінням містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради власнику ділянки № НОМЕР_1 СК «Рассвет» ОСОБА_3 06.12.2011 року був наданий будівельний паспорт на реконструкцію існуючого садового будинку та будівництво нового садового будинку. Згідно діючого законодавства поверховість садових будинків - не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 кв.м.

Згідно Рішення Виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №276 від 17.11.2011 року гр. ОСОБА_3 було дозволено реконструкцію садового будинку(літ. «Б») розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_2 з урахуванням озеленення земельної ділянки та прилеглої до неї території.

В матеріалах справи міститься Повідомлення про початок виконання будівельних робіт /про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 14.12.2011 року щодо реконструкції садового будинку загальною площею 293,80 кв.м, будівельний паспорт №25 від 06.12.2011 року з реконструкції садового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_2 .

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №36516556 від 27.09.2013 року, вимоги виконавчого документи щодо заборони ОСОБА_3 здійснювати будівництво багатоповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до ухвалення рішення суду виконані у повному обсязі.

Згідно технічного паспорту від 22.07.2010 року загальна площа садового будинку АДРЕСА_2 складає 247,6 кв.м.

Згідно технічного паспорту від 27.01.2016 року загальна площа садового будинку АДРЕСА_2 літ. «Б» складає 417,0 кв.м.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.10.2017 року по кримінальному провадженню №12017160240003554 починаючи з 05.02.2013 року ОСОБА_3 не виконує рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області №1505/10459/2012 від 05.03.2013 року, про заборону здійснювати будівництво багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області №01-11-8022 від 20.11.2012 року на земельну ділянку АДРЕСА_2 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 14.12.2011 року № ОД06211103174.

Відповідно до п. 8 Статуту садового кооперативу «Рассвет» від 23.11.1995 року члени садового кооперативу можуть споруджувати на виділеній їм земельній ділянці опалювальні садові будинки площею до 50 кв.м без врахування площі тераси (веранди) та мансарди, а також господарські споруди для утримання домашньої птиці та кролів, зберігання господарських інструментів та інших потреб до 15 кв.м. Садовий будинок необхідно розташовувати з відступом від червоних ліній не менше ніж 3 метри.

Згідно повідомлення Управління державної виконавчої служби №Р-1061-09 від 28.05.2013 року повідомлено, що протягом строку перебування виконавчого документа на виконанні, державним виконавцем неодноразово виносились постанови про відкладення провадження виконавчих дій з виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №1505/10459/2012 від 05.02.2013 року, оскільки виконання рішення суду без участі боржника не є можливим.

Згідно висновку судового експерта №001/2015 від 06.03.2015 року ОСОБА_6 , фактично побудовані будинки (триповерхові (літ. "Є" та літ. "Б") та одноповерховий будинок на земельній ділянці АДРЕСА_2 чинять негативний вплив на умови інсоляції та природного освітлення приміщень №2 та №3 садового будинку літ. "А", розташованого на суміжній земельній ділянці №303, при цьому тривалість інсоляції у вказаних приміщеннях, та розрахунковий коефіцієнт природної освітленості (КПО - е, %) в розрахункових точках (де нормується КПО) вказаних приміщень відповідає вимогам діючих норм. Фактично побудовані будинки (триповерхові (літ. "Є" та літ. "Б") та одноповерховий будинки) на земельній ділянці АДРЕСА_2 затінюють (створюють ковзаючу тінь) суміжну земельну ділянку №303 з 9:20 до 17:00, тобто створюють ковзаючу тінь впродовж майже всього періоду розрахункової тривалості інсоляції ( з 7:00 до 17:00 для дат 22.03 та 22.09). Враховуючи цільове призначення земельної ділянки № НОМЕР_2 - під садівництво встановлено, що з урахуванням затінюючого впливу фактично побудованих на земельній ділянці № НОМЕР_1 будинків, інсоляція значної частини земельної ділянки, яка фактично використовується під садівництво (це територія від огорожі (з боки дороги) до садового будинку літ. «А», та частина території вздовж огорожі з боку суміжної земельної ділянки № НОМЕР_1 ) є недостатньою; це унеможливлює використання вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням - ведення садівництва.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_6 пояснив, що інсоляцію ним було досліджено на земельній ділянці, натомість ступінь освітлення досліджувалось у приміщенні. Дані щодо цих показників розраховуються з використанням методу конвертних тіней, тому яка була погода в день проведення не має значення. Під час проведення експертизи використовувались підручники та наукові видання про рослинництво, оскільки експерт має право використовувати під час складання висновку науково-технічну літературу. Експертизу було проведено за відсутності відповідачів, оскільки про дату та час проведення експертизи вони повідомлялися належним чином, однак в день проведення експертизи не з`явились. Експертом було надано відповіді на питання, зазначені в ухвалі суду, тому будь-яких висновків щодо того, як впливають на будинок позивачки будівлі, розташовані на її земельній ділянці та дерева, ним не було зроблено, оскільки дані питання не були зазначені в ухвалі суду і експертом не досліджувались.

Згідно з додатком до проекту 246-11-01-АС «Реконструкція садового будинку» на земельній ділянці АДРЕСА_2 , здійсненою експертом Сатушевим Ігорем Петровичем, в екологічному відношенні садові ділянки СК «Рассвет» №303 та №304 що надані на розгляд, знаходяться у курортній зоні смт. Затока із високою сонячною радіацією, що характерно для території України на широті приблизно - 45° п.ш. Нормованана пролонгованість інсоляції для південних районів України повинна забезпечувати не менш 2,5 години на добу у період з 22 березня по 22 вересня. В умовах щільної забудови ділянок допускається одноразова переривистість інсоляції житлових та громадських будівель. При реконструкції або при розміщенні нового будівництва в особо складних містобудівних умовах (щільна забудова) допускається скорочення подовження інсоляції на 0,5 години відповідно до кожної зони. (СаН ПіН 2605-82). Південно-західний фасад будинку на ділянці №303 повністю інсолюється з 10:00 до 14:30. Термін непереривної інсоляції складає 4 години 30 хвилин, що відповідає вимогам нормативних документів, діючих на Україні. Далі має місце поступове затінення фасаду. Суміжна частина ділянки № НОМЕР_2 , що межує з ділянкою №304 інсолюється з 8:30 ранку до 12:00 (з допустимим 10% затіненням у 12:00 годині). Інсоляції цієї частини ділянки №303 складає - 3,5 години. Таким чином вимоги нормативного СаН ПіН 2605 -82 виконуються.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №5851/24 від 15.06.2016 року складений Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, інсоляція південно-західного фасаду будинку на ділянці №303 інсолюється з 10:00 до 14:30, таким чином вимоги нормативного документу СаН ПіН 2605-82 з інсоляції земельної ділянки та південно-західного фасаду садового будинку АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи виконуються. Садовий будинок розміщений на земельній ділянці АДРЕСА_2 не несе негативного впливу на інсоляцію земельної ділянки та садового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 14.04.2017 року, будинки, що зведені на земельній ділянці АДРЕСА_2 , чинять негативний вплив (зменшують тривалість інсоляції, що існувала до будівництва на ділянці № НОМЕР_1 ) на умови інсоляції житлових кімнат №2 та №3 садового будинку літ. "А", розташованого на суміжній земельній ділянці № НОМЕР_2 . Будинки, одно- і триповерховий будинки, що зведені на земельній ділянці АДРЕСА_2 , чинять негативний вплив (зменшують значення КПО) на умови природного освітлення житлових кімнат №2 та №3 садового будинку літ. "А", розташованого на суміжній земельній ділянці № НОМЕР_2 . На умови інсоляції земельної ділянки АДРЕСА_1 , найбільш негативно впливає триповерхова будівля, що розташована на суміжній земельній ділянці АДРЕСА_2 . На ступінь природної освітленості садового будинку літ. «А»(житлові приміщення №2 і №3), розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1 , найбільш негативно впливає одноповерхова будівля, що розташована на суміжній земельній ділянці АДРЕСА_2 . Таким чином, розрахунки з визначення тривалостей інсоляції і природної освітленості показали, що затінення ділянки з 9-20 до 17-00 години і затінення фасадів садового будинку на ділянці № НОМЕР_2 з 14-30 до 17-00 години будинками (одно- і триповерховий будинки), що зведені на суміжній земельній ділянці АДРЕСА_2 , спонукає погіршенню не тільки тривалості інсоляції і природного освітлення житлових кімнат №2 та №3 садового будинку літ. "А", розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1 , але і погіршує санітарні норми користуванням і експлуатацією садовим будинком, збільшенням його фізичного і морального зносу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12.06.2009 року для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертноговисновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

За правилами, передбаченими ст.ст. 102, 103, 104, 107 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.

Відповідно до показів свідків, що містяться в матеріалах справи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , побудована 3-х поверхова будівля на сусідній земельній ділянці негативно впливає на земельну ділянки позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 , оскільки дана будівля повністю затемнює її земельну ділянку, внаслідок чого загинули фруктові дерева на ділянці, у кімнатах утворилась пліснява та земельну ділянку неможливо використовувати за цільовим призначенням.

Первісний відповідач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 21 липня 2020 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №781.

Первісний відповідач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 21 липня 2020 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №782.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №215945036 від 12.07.2020 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:011:0039, реєстраційний номер: 1411698651103, цільове призначення: для колективного садівництва, площею 0,0791 га, та власником садових будинків загальною площею 339,3 кв.м, житловою площею 208 кв.м, які в цілому складаються з садового будинку під літерою «Б», загальною площею 91,7 кв.м, садового будинку під літерою «Є», загальною площею - 247,6 кв.м; літньої кухні під літерою «А»; господарського блоку під літерою «В»; навісу під літерою «Г»; навісу під літерою «З»; душу під літерою «Ж», споруд під №3,5-9 на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2017 року, серія та номер:751, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калінюк О.Б..

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою статті 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Системний аналіз вищевказаних норм дає можливість зробити висновки, що при переобладнанні чи переплануванні житлової споруди, власник зобов`язаний дотримуватися норм та правил, встановлених законодавством України.

За змістом ст.376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст.376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Такий висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі №6-1721цс16.

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

Таким чином, за змістом ст.376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою.

Такий висновок узгоджується з нормами ст.ст. 3, 15, 16, 391 ЦК України, ст.4 ЦПК України, згідно з якими власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Такий висновок про застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 в справі №6-1721цс16, Постанові Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі №458/1173/14-ц.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Стаття 96 ЗК України встановлює обов`язки землекористувачів.

Частиною другою статті 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно з положеннями статті 108 ЗК України у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Частиною 1 ст. 50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Крім того, відповідно до приписів ч. 1 ст. 270 ЦК України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на недоторканість особистого сімейного життя.

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Також відповідно до п.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) Справа № 1-10/2004 від 01.12.2004 року, № 18-рп/2004, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельногозаконодавства при розгляді цивільних справ» №13 від 25 грудня 1996 року було визначено, що спори з приводу додержання правил добросусідства розглядаються судами або узгоджувальною комісією, обраною місцевою радою.

Згідно п. а) ч.1 ст.9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

В Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме ст.12 передбачено обов`язки громадян, які пов`язані з бережливим ставленням до природи, її охорони та раціонального використання її багатств відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; одним з обов`язків є непорушення екологічних прав та законних інтересів інших громадян.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Відповідно до п. 3.10 ДБН В.2.2-15-2005 «Будівлі та споруди», при розміщенні нового будівництва в існуючій забудові або реконструкції будинків слід забезпечити дотримання вимог чинних нормативних документів щодо інсоляції, природного освітлення і захисту від шуму для навколишніх будинків. Ця умова є обов`язковою і в разі зміни габаритів існуючого будинку.

Згідно п. 3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» 3.47* на територіях дачних та садівницьких поселень трасування доріг і проїздів, розміщення вбудовано-прибудованих або окремо розташованих гаражів, дачних та садових будинків, інших споруд та відстані між ними слід приймати у відповідності з вимогами розділів «Садибна забудова» та «Протипожежні вимоги» (додаток 3.1).

П. 3.48* Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування. Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок.

Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.

Враховуючи, що стороною позивачки ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи не було доведено порушення своїх прав спірним будівництвом, окрім того суд не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між начеб-то більш швидким зносом садового будинку позивачки та наявністю поруч трьохповерхового садового будинку відповідача ОСОБА_2 , адже матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що саме відповідачем ОСОБА_2 здійснювалось спірне будівництво. Одночасно суд звертає увагу сторін, що висновки судових експертиз по даній справі суперечать одна одній, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача знести за свій рахунок збудований третій поверх садового будинку задоволенню не підлягає.

Уточнені позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 600 000,00 грн. не підлягають задоволенню як такі, що є похідними від первісних позовних вимог.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження зустрічних позовних вимог стороно відповідача ОСОБА_2 було надано до суду лише фотокартки садових будинків на ото фіксацію господарських споруд відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 .. Жодного належного та допустимого доказу, того, наслідок антисанітарії цих господарських споруд, там завелись криси, які перебігають на сусідню земельну ділянку ОСОБА_2 та псують електропроводку та інші комунікації, чим створюють загрозу життю та здоров`ю відповідача за первісним позовом та членів його сім`ї. Тому зустрічні позовін вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_1 знести за свій рахунок господарські будівлі, які знаходяться на межі земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , не підлягають задоволенню у зв`язку зїх недоведеністю та безпідставністю.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами зокрема- висновками експертів.

За змістом статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З оглядуна положення ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цимКодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Необхідність визнання обов`язковості практики Європейського Суду з прав людини, що законодавчо ґрунтується на нормах пункту першого Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року», згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосується тлумачення і застосування Конвенції, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, у якій зазначено, що суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 6 та статтею 13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального судочинства. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує положення Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Висновки за результатами розгляду справи та розподіл судових витрат

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення первісного уточненого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Затоківська селищна рада, садовий кооператив «Рассвет» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком та відшкодування моральної шкоди, адже суду не надано достеменних доказів порушення будівельних норм під час будівництва спірного садового будинку та не було встановлено саме внаслідок чого, як стверджує ОСОБА_1 на її садовій ділянці не ростуть рослини та з`являються дефекти садового будинку.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не довів належними, достатніми та достовірними доказами свої вимоги щодо знесення господарських споруд які знаходяться на межі земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , отже зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за сторонами.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 21, 251, 253, 256, 257, 261, 270, 328, 331, 391 ЦК України, ст.ст. 91, 96, 103, 108, 152 ЗК України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12, 259-260, 264 -266, 269, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні уточненених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Затоківська селищна рада, садовий кооператив «Рассвет» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Повний текст даного рішення складено 18.10.2022 року.

Суддя: