Постанова № 10689398, 16.01.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 січня 2009 року Справа № 2-1/5913-2007 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, ОСОБА_1;

відповідача: Бураков Володимир Генадійович, довіреність № б/н від 08.01.09, товариство з обмеженою відповідальністю "Земля";

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 3513 від 18.08.06, ОСОБА_4;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_5;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_6;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Земля" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 04.11.2008 у справі №2-1/5913-2007

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_3)

до

1. товариства з обмеженою відповідальністю "Земля" (вул. Дубініна, 20-17,Керч,98300)

2. ОСОБА_4 (АДРЕСА_4)

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. ОСОБА_5 (АДРЕСА_5)

2. ОСОБА_6 (АДРЕСА_6)

про визнання недійсним протоколу та стягнення 23087,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю „Земля”, ОСОБА_4, за участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання частково недійсним протоколу № 6 загальних зборів товариства від 26.02.2007, а саме рішення, прийняті по пунктам 1, 2, 3, 4 та 5 порядку денного, визнання дійсним протоколу № 5 зборів товариства від 22.08.2006 про розподіл часток у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю „Земля”, визнання частки у статутному фонді товариства, що належала позивачці на момент виходу з учасників товариства у розмірі 20% та зобов'язання товариства сплатити частку у розмірі 20% від суми вартості активів товариства, що у грошовому вигляді становить 23 087,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на час проведення загальних зборів товариства „Земля”, що відбулися 21.08.2006 (протокол № 4), на яких були присутні усі учасники, частка ОСОБА_4 була фактично проданою, отже, відомості, викладені у протоколі № 4 відповідали дійсності та не підлягали визнанню недійсними; також неправомірним є визнання недійсним протоколу № 5, оскільки продаж частки у статутному фонді товариства здійснено в односторонньому порядку та після засідання без реалізації переважного права ОСОБА_1 на купівлю цієї частки пропорційно розміру своєї частки у статутному фонді ТОВ „Земля”, як передбачено статтею 147 Цивільного кодексу України. Також, позивач вважає, що в порушення статті 147 Цивільного кодексу України, статті 53 Закону України „Про господарські товариства”, їй, як учаснику ТОВ „Земля”, від інших учасників товариства - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не надійшли пропозиції відносно купівлі їх часток, у той час як з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу зазначених часток був укладений.

Заявою від 18.09.2008 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати частково недійсним протокол № 6 від 26.02.2007, а саме рішення, прийняті по пунктах 1, 2, 3, 4 та 5 порядку денного, та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Земля” сплатити ОСОБА_1 частку у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю „Земля” у розмірі 20% від суми вартості активів товариства, що у грошовому вигляді становить 60687,80 грн. (т. 2, а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2008 у справі №2-1/5913-2007 (суддя Л.О. Ковтун) позов ОСОБА_1 задоволений частково.

З товариства з обмеженою відповідальністю "Земля" на користь позивачки стягнуто 43200,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Земля" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду змінити, зменшивши розмір стягнення.

Вимоги апеляційної скарги вмотивовані неправильним визначенням судом першої інстанції частки, що підлягає виплаті позивачці, у звязку з необгрунтованим визначенням вартості майна товариства. На думку заявника скарги, судом не було враховано, що обсяг коштів, що повинні бути виплачені позивачці в зв'язку з її виходом з товариства, визначається згідно із балансом (звітом) за рік на день її виходу (за балансовою вартістю чистих активів товариства), що не було враховано й при призначенні та проведенні експертизи, на вирішення якої було поставлено лише питання визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1.

Крім того, моментом виходу ОСОБА_1 зі складу товариства заявник скарги вважає саме дату подання нею відповідної заяви товариству про вихід. Згідно з довідкою (вих. №820 від 24.11.2008) вказана заява була зареєстрована у товаристві з обмеженою відповідальністю „Земля” 16.10.2008.

При повторному розгляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Відповідно до пункту 5.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Земля" (далі товариство), зареєстрованого Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим 21.06.2005 за № 11411050001000528, учасниками товариства є громадяни України, статутний фонд якого складається з майнових внесків, оцінених учасниками у 16000,00 грн. та розподілені наступним чином ОСОБА_1 - 15 % (2400,00 грн.), ОСОБА_6 15% (2400,00 грн.), ОСОБА_5 15% (2400, 00 грн.), ОСОБА_4 55% (8800,00 грн.) (т. 1, а.с. 27-41).

Основні активи товариства складаються з двокімнатної квартири №17, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На загальних зборах учасників товариства 14.05.2006 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, про розподіл частки ОСОБА_5 між учасниками товариства наступним чином: 10% - ОСОБА_4, 5% - ОСОБА_1(т. 1, а.с. 19). Таким чином, частки у статутному фонді товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_1 склали 65 % та 20% відповідно.

На загальних зборах учасників товариства 21.08.2006, оформлених протоколом № 4, були прийняті рішення щодо виключення ОСОБА_6 зі складу учасників товариства з перерозподілом її частки у статутному фонді товариства у розмірі 15 % ОСОБА_4 шляхом безкоштовної передачі; виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства з перерозподілом її частки у статутному фонді товариства у розмірі 15 % також ОСОБА_4 Таким чином, частки у статутному фонді товариства були розподілені наступним чином: 85 % - ОСОБА_4, 15% - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 20-22).

На загальних зборах учасників товариства 22.08.2006, оформлених протоколом № 5, було прийнято рішення про перерозподіл часток учасників у статутному фонді товариства наступним чином: ОСОБА_4 80%, ОСОБА_1 20 %. Вирішено прийняти Статут товариства у новій редакції (т. 1, а.с. 25).

Нотаріально посвідченою заявою від 09.10.2006 ОСОБА_1 повідомила про прийняте нею рішення щодо виходу з товариства (т. 1, а.с. 14).

Разом з тим, протоколом № 6 загальних зборів учасників товариства від 26.02.2007 були прийняті наступні рішення про:

1. скасування рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №4 від 21.08.2006 по другому питанню порядку денного щодо виходу ОСОБА_6 і безоплатній передачі її частки ОСОБА_4 Частку ОСОБА_6 у розмірі 15% вирішено передати ОСОБА_4 у звязку із придбанням цієї частки за договором купівлі-продажу;

2. скасування рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 4 від 21.08.2006 по третьому питанню порядку денного щодо виключення ОСОБА_5 Частку ОСОБА_5 у розмірі 15% вирішено передати ОСОБА_4 у звязку з придбанням цієї частки за договором купівлі-продажу;

3. скасування рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №5 від 22.08.2006 про перерозподіл часток учасників товариства і затвердження статуту у новій редакції;

4. виведення зі складу учасників товариства ОСОБА_6 у звязку з продажем нею своєї частки ОСОБА_4 та її заявою про вихід;

5. виведення зі складу учасників товариства ОСОБА_5 у звязку з продажем нею своєї частки ОСОБА_4 та її заявою про вихід;

6. виведення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 з виплатою їй її частки у товаристві у розмірі 15%, що у грошовому виразі становить 5100,00 грн. з розрахунку вартості чистих активів товариства з урахуванням кредиторської заборгованості (т. 1, а.с. 52-55).

Вважаючи рішення, викладені у протоколі №6 від 26.02.2007 щодо скасування протоколу №4 від 21.08.2006, протоколу №5 від 22.08.2006, а також виведення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та виплати їй частки у розмірі 15%, що у грошовому виражені становить 5100,00 грн., неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення до неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія погодилась із доводами, викладеними в апеляційній скарзі, і вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступного.

Підставою відмови у задоволенні позову в частині визнання частково недійсним протоколу загальних зборів № 6 від 26.02.2007 стало ненадання позивачкою в обґрунтування своїх вимог доказів, які б свідчили, що їй не пропонували і вона не відмовлялася від переважного права купівлі часток ОСОБА_6, ОСОБА_5 у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю „Земля”, тим самим не довівши суду порушення своїх прав та інтересів. Факт укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав не є предметом спору у даній справі, а отже вони вважаються дійсними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом і вони судом недійсними не визнавалися.

З цих підстав судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість судового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині заявлених вимог ОСОБА_1

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Земля” на користь позивачки частки у статутному фонді товариства у розмірі 15% від суми вартості активів, яка у грошовому еквіваленті визнана судом в розмірі 43200,00 грн., виходячи з наступного.

Правовий статус і діяльність господарських товариств регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України “Про господарські товариства”.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом та законом.

Статтею 10 Закону України “Про господарські товариства” передбачено право учасника у встановленому порядку та в будь-який час вийти з товариства. Правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства зобовязань щодо здійснення з ним розрахунків.

Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Аналогічні положення містяться у статті 148 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 51 згаданого Закону установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Пунктом 6.5 Статуту товариства (у новій редакції, затвердженої протоколом загальних зборів учасників № 1 від 01.06.2005) визначено, що при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу (т. 1, а.с. 27-40).

Отже, при виході зі складу товариства, учасник одержує право на повернення йому вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному фонді товариства.

Вартість майна, що підлягає поверненню, за своїм визначенням не є тотожною поняттю внеску до статутного фонду і залежить від стану господарської діяльності товариства, загальних економічних процесів у суспільстві, і може не співпадати з внеском за розміром (зокрема, бути більшою чи меншою).

Враховуючи визначення поняття майна, наведене в статті 190 Цивільного кодексу України, в оцінюванні вартості частини майна, яка є еквівалентною частці у статутному фонді, слід брати до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обовязки.

Судом першої інстанції було встановлено і не заперечується сторонами, що 09.10.2006 позивач - ОСОБА_1 звернулася до товариства з нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу учасників зазначеного товариства.

З положень Статуту товариства, зокрема, пункту 5.1, вбачається, що статутний фонд товариства сформований з майнових внесків учасників, проте позивач не вимагав повернути вклад у натуральній формі. Майновий внесок ОСОБА_1 становить 15% - 2400,00 грн. (т. 1, а.с. 30).

При визначенні вартості частини майна товариства пропорційно частці майна позивача у статутному фонді, господарський суд першої інстанції в основу рішення поклав висновок про незалежну оцінку майна, здійснену приватним підприємством „Експерт-Сервіс” на підставі ухвали суду від 16.07.2007 (т. 1, а.с. 100-121), згідно з яким ринкова вартість приміщень двокімнатної квартири №17, розташованої по АДРЕСА_1 на дату оцінки (18.07.2008) без урахування ПДВ складає 288000,00 грн.

Однак, посилаючись на даний висновок, судом не було враховано, що обсяг коштів, що повинні бути виплачені позивачці в зв'язку з її виходом з товариства, визначається згідно із балансом (звітом) за рік на день її виходу (за балансовою вартістю чистих активів товариства), що не було враховано й при призначені та проведені експертизи, на вирішення якої було поставлено лише питання визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1, що не відповідає вимогам діючого законодавства, які чітко встановлюють порядок виплати вартості частини майна товариства при виході учасника зі складу товариства.

При цьому, стаття 55 Закону України „Про господарські товариства” повязує виплату вартості частини майна товариства із затвердженням звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства.

Згідно з пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу та Закону „Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

У той же час, статтею 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Вказані положення Закону, на думку товариства, є гарантією захисту прав господарського товариства, його діяльності, оскільки реалізація учасником свого права на вихід зі складу товариства може завдати серйозних втрат для товариства, адже учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Крім того, відповідач - товариство „Земля”, вважає моментом виходу ОСОБА_1 зі складу товариства саме дату подання нею заяви товариству про вихід. Згідно з довідкою (вих. №820 від 24.11.2008) вказана заява була зареєстрована у товаристві з обмеженою відповідальністю „Земля” 16.10.2008, у звязку з чим обсяг коштів, які підлягають сплаті позивачці при виході зі складу товариства повинен визначатися на підставі затвердженого товариством фінансового звіту за підсумками роботи за 2006 рік (т. 2, а.с. 58).

Судова колегія погоджується із зазначеною позицією відповідача та вважає її такою, що не суперечить положенням статуту товариства та відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 .

При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства з обмеженою відповідальністю, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства (пункт 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”).

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Згідно із затвердженим відповідачем фінансовим звітом за підсумками роботи товариства за 2006 рік, який міститься у матеріалах справи, розмір чистих активів товариства на кінець звітного періоду становить 63000,00 грн., з якого, за переконанням колегії апеляційного суду, і слід розраховувати суму, належну позивачці (т. 1, а.с. 56).

Враховуючи, що частка ОСОБА_1 у статутному фонді товариства, згідно зі Статутом, затвердженим протоколом загальних зборів учасників № 1 від 01.06.2005, становить 15%, виплаті позивачці від суми вартості активів товариства підлягає сума у розмірі 9450,00 грн. (63000*15%).

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги стосовно неповного зясування господарським судом фактичних обставин справи та невірне застосування норм чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Земля” на користь позивачки частки у статутному фонді у розмірі 43200,00 грн. В цій частині судове рішення підлягає зміні - стягненню підлягає 9450,00 грн. частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Земля”. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

З товариства з обмеженою відповідальністю „Земля” на користь позивачки підлягає стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У звязку із збільшенням позовних вимог (т. 2, а.с. 1-2) та несплатою позивачем державного мита у встановленому законом порядку, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 460,88 грн.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 4), 104 (частина 1 пункти 2, 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Земля” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2008 у справі №2-1/5913-2007 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Земля” (98300, АР Крим, вул. Дубиніна, 20, кв. 17; р/р 26004301392750 у ПІБ м. Керч, МФО 324548, код ЄДРПОУ 31929105) на користь ОСОБА_1 ( 98300, АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Керченським ГУГУ МВС України в Криму 16.11.1999) 9603,96 грн., у тому числі суму частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Земля” у розмірі 9450,00 грн., а також 35,96 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_1 (98300, АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Державний бюджет м. Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 34740405, код платежу 22090200) 460,88 грн. державного мита.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя

Судді