Рішення № 106890088, 05.10.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2022Справа № 910/6522/22

За позовомПублічного акціонерного товариства "Укpнaфта"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Генрих"простягнення 412020,00 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники сторін:

від позивача Кисельов Є.В.;від відповідачаВолянюк Д.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укpнaфта" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих" 412020,00 грн, з яких: 117720,00 грн штрафу та 294300,00 грн попередньої оплати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №09/03/2114-МТР від 10.12.2021 відповідачем не було здійснено поставку обумовленого даним договором товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 відкрито провадження у справі №910/6522/22; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

15.08.2022 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін для встановлення фактичних обставин справи.

Крім того, до вказаного клопотання відповідачем було долучено заяву про мирне врегулювання спору за участю судді.

18.08.2022 від позивача надійшла заява, в якій останній зауважив, що не надавав своєї згоди на проведення врегулювання спору за участю судді, а отже, з урахуванням приписів ч.1 ст.186 Господарського процесуального кодексу України, заява відповідача про мирне врегулювання спору за участю судді задоволенню не підлягає.

Також, 18.08.2022 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 в задоволенні заяви відповідача про мирне врегулювання спору за участю судді - відмовлено, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 14.09.2022, розгляд справи №910/6522/22 вирішено проводити в судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.10.2022.

19.09.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, направлений на адресу суду засобами поштового зв`язку 14.09.2022, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Генрих" проти заявлених позовних вимог заперечило, посилаючись, серед іншого на те, що з метою виконання відповідачем як постачальником своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором, останнім було укладено договір з контрагентом, який є резидентом російської федерації, в той час як з огляду на загальновідомі обставини поставка товарів з території цієї держави є об`єктивно неможливою.

За твердженнями відповідача, неможливість виконання укладеного між сторонами договору є наслідком впливу форс-мажорних обставин, що відповідно є підставою для звільнення відповідача від відповідальності та незастосування штрафних санкцій на підставі п.7.1 договору купівлі-продажу №09/03/2114-МТР від 10.12.2021.

В судовому засіданні 05.10.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2022 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 05.10.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Генрих" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №09/03/2114-МТР (договір), відповідно до якого продавець зобов`язується передати продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму (п.1.1).

Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору, які є невід' ємною частино цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.п.2.1, 2.1.1, 2.1.2 договору продавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором, забезпечити передачу товару, якість, кількість та асортимент якого відповідає умовам, встановленим цим договором.

В свою чергу, згідно п.п.2.3, 2.3.1, 2.3.2 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар на умовах та у строки, визначені цим договором, прийняти товар, поставлений згідно з умовами, визначеними цим договором.

Згідно п.п.2.4, 2.4.1, 2.4.2 договору визначено, що покупець має право вимагати від продавця своєчасної передачі товару, достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, повідомивши про це останнього за 30 календарних днів до дати розірвання.

Відповідно до п.3.1 договору ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатками.

За умовами п.5.1 договору продавець зобов`язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору.

Пунктом 5.3 договору визначено, що датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання письмового повідомлення покупця про готовність до прийняття товару (п.5.5 договору).

Відповідно до п.6.9 договору за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п.5.12, п.5.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.

Відповідно до п.11.1 договору сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами.

У додатку №1 до договору сторони погодили найменування, кількість, вартість, виробника та вантажоотримувачів товару, що підлягає постачанню за договором.

Так, відповідно до п.1 зазначеного додатку до договору загальна вартість товару, що поставляється, складає: 1177200,00 грн, в т.ч. ПДВ, виробник товару - ТОВ "Производственная компания "Борец", росія.

Умови оплати: 25% передоплата, решта по факту поставки кожної партії товару та проведення вхідного контролю з позитивним результатом протягом 30 календарних днів. Термін проведення вхідного контролю - до 10 робочих днів (п.4 додатку №1 до договору).

Термін виготовлення: товар має бути новим та таким, що не був в експлуатації. Дата виготовлення не більше ніж 12 місяців до дати поставки (п.5 додатку №1 до договору).

В п.8 додатку №1 до договору визначено термін поставки: протягом 120 календарних днів з моменту отримання 25% передоплати.

Умови поставки (Інкотермс - 2020): DDP - склад вантажоотримувача (п.9 додатку №1 до договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач перерахував на користь відповідача 25% передоплати у розмірі 293300,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №18589-П21 від 14.12.2021.

Листом №01/01/09/03/12-02/13/104 від 14.02.2022 позивач повідомив відповідача про готовність вантожоотримувача до приймання товару згідно умов договору.

Проте, відповідач у строк, визначений додатком №1 до договору, а саме протягом 120 календарних днів з моменту отримання 25% передоплати, тобто у строк до 13.04.2022 товар не поставив.

Разом з цим, листом від 09.03.2022 №01/01/09/03/12-02/13/149 позивач, у зв`язку з запровадженням в Україні військового стану від 24.02.2022, просив відповідача повернути авансовий платіж сплачений на виконання умов договору №09/03/2114-МТР від 10.12.2021, а у випадку неможливості повернення авансового платежу, повідомити свою позицію щодо виконання цього договору або його подальшого припинення.

Листом від 11.03.2022 №03/03.2022 відповідач надав відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому повідомив, що виконання ним своїх зобов`язань перед позивачем за договором купівлі-продажу №09/03/2114-МТР від 10.12.2021 є об`єктивно неможливим через дію загальновідомих форс-мажорних обставин, в т.ч. неможливість поставки товару з території росії.

Також, у вказаному листі відповідач зазначив, що йому не було повернуто передоплату сплачену на користь резидента росії - ТОВ "ВК "Борец", що виключає можливість і повернення авансового платежу у розмірі 294300,00 грн сплаченого позивачем на користь відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що не відмовляється від виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу №09/03/2114-МТР від 10.12.2021 та вимога позивача про повернення сплаченого ним авансового платежу буде виконана відповідачем невідкладно після повернення сплачених коштів, у якості передоплати від резидента росії - ТОВ "ВК "Борец".

14.06.2022 позивач звернувся до відповідача з листом №01/01/09/03/12-02/13/328, в якому повідомив відповідача про розірвання договору №09/03/2114-МТР від 10.12.2021 з 28.06.2022 та просив відповідача повернути авансовий платіж у розмірі 294300,00 грн протягом 5 банківських днів з дати розірвання договору.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару у визначений договором строк, а тому просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 294300,00 грн та штраф у розмірі 294300,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи №2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виконання позивачем, як покупцем, свого обов`язку з перерахування відповідачу, як продавцю, попередньої оплати за товар на суму 294300,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме: платіжним дорученням позивача №18589-П21 від 14.12.2021.

В той же час, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази поставки відповідачем товару у строк, погоджений між сторонами у додатку №1 до договору.

Заперечуючи проти задоволення заявлених позовних вимог, відповідач посилається на дію форс-мажорних обставин - запровадження воєнного стану в України та на невиконання контрагентом відповідача своїх зобов`язань.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Так, розділом 7 договору визначено обставини, що виключають відповідальність, а саме: сторона, яка порушила зобов`язання за цим договором, звільняться від відповідальності за порушення зобов`язання за цим договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс-мажору (непереборної сили). Обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, перелік яких наведений у ч.2 ст 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Звільнення від відповідальності за цим положенням застосовується з моменту, коли непереборна сила стала причиною порушення зобов`язання та до моменту, коли непереборна сила припинила перешкоджати виконанню обов`язку (п.7.1 договору).

Сторона, виконанню зобов`язань за цим договором якої перешкоджають обставини форс-мажору, повинна не пізніше 7 (семи) календарних днів повідомити іншу сторону про початок та припинення дії таких обставин на виконання обов`язків за цим договором (п.7.2 договору).

Сторона, яка посилається на обставини форс-мажору, повинна довести наявність таких обставин. Належним доказом наявності таких обставин і їх тривалості є документи, видані Торгово-промисловою палатою України (регіональною палатою), іншими відповідними органами чи організаціями в Україні, уповноваженими посвідчувати відповідні факти (п.7.3 договору).

Якщо форс-мажорні обставини тривають більше 1 (одного) місяця, будь-яка зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання цього договору (відповідного додатку) за умови попереднього письмового повідомлення іншої сторони не пізніше ніж за 10 (десять) днів до дати припинення договору (скасування додатку). У такому випадку сторони повинні здійснити відповідний взаєморозрахунок згідно з умовами цього договору за фактично переданий товар (п.7.4 договору).

Грошові кошти, перераховані згідно з цим договором за виконання зобов`язань, невиконаних у зв`язку з наявністю обставин форс-мажору, мають бути повернуті покупцю протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати дострокового розірвання договору (п.7.5. договору).

Судом враховано, що запровадження в Україні воєнного стану з 24.02.2022 є форс-мажорною обставиною, проте сторонами у договорі чітко визначено обов`язок продавця з повернення покупцю грошових коштів, перерахованих згідно з цим договором за виконання зобов`язань, невиконаних у зв`язку з наявністю обставин форс-мажору, протягом 5 банківських днів з дати дострокового розірвання договору, тобто згідно листа позивача від 14.06.2022 №01/01/09/03/12-02/13/328, в якому позивач повідомив відповідача про розірвання договору №09/03/2114-МТР від 10.12.2021 з 28.06.2022.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем сплаченої позивачем попередньої оплати.

На підставі викладеного, з урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 294300,00 грн попередньої оплати визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак наведені вище положення договору з урахуванням обставин форс-мажору, про існування яких, як підстави для звільнення від відповідальності та незастосування штрафних санкцій на підставі п.7.1 договору, зазначає сам позивач у листі від 09.03.2022 №01/01/09/03/12-02/13/149 є, на думку суду, підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення терміну поставки товару у вигляді сплати неустойки - штрафу у розмірі 10% від суми непоставленого товару у розмірі 117720,00 грн.

Існування форс-мажорних обставин впливає на можливість виконання своїх зобов`язань як продавця так і покупця за договором купівлі-продажу №09/03/2114-МТР від 10.12.2021, а отже п.7.1 договору підлягає застосуванню у спірних правовідносинах в контексті оплати відповідачем штрафу за порушення терміну поставки товару, погодженого сторонами у додатку №1 до договору, виробником якого є росія, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих" підлягають задоволенню частково.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрих" (04136, м.Київ, вул.Маршала Гречко, буд.8-Г квартира 39, ідентифікаційний код 39670872) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м.Київ, пров.Несторівський, буд.3-5, ідентифікаційний код 00135390) 294300 (двісті дев`яносто чотири тисячі триста) грн. 00 коп. попередньої оплати та 4414 (чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.10.2022

Суддя Ю.М. Смирнова