Рішення № 106888808, 20.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року Справа № 160/12040/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-2) про визнання неправомірними дій та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_1 до страхового стажу в повному об`ємі стажу роботи фізичною особою підприємцем з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року, з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року та скасувати рішення №0470500018364 від 04.07.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області врахувати до страхового стажу періоди провадження ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року, з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року у повному обсязі відповідно до п.3-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначивши пенсію за віком з моменту першого звернення із заявою про призначення пенсії за віком 28.06.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ОСОБА_1 28.06.2022 року звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо оформлення пенсії за віком у зв`язку із досягненням 60 річного віку, проте рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №0470500018364 від 04.07.2022 року їй було протиправно відмовлено у призначені пенсії за віком, з посиланням на недостатність страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування». При цьому, відповідачами протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди провадження нею господарської діяльності як фізичною особою-підприємцем з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року та з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року, в той час, як вказані періоди господарської діяльності підтвердженні відповідними належними документами, зокрема, листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2022 року за №17983/6/04-36-68-01-12, ліцензією №732 від 26.05.1997, свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 06.11,1997р., в якому також міститься відмітка посадової особи відповідача-1 про взяття на облік ОСОБА_1 з 09.11.1992 року,а також патентами №015451 від 13.02.1997 року, серії НОМЕР_1 терміном дії з 01.11.2007 по 30.11.2007, який продовжувався неодноразово щомісяця, аж до 30.04.2009р., серії ПАД №395473 терміном дії з 01.06.2009 по 30.06.2009, з подальшим продовженням до 30.11.2010р., серії ПАЕ №139677 терміном дії з 01.12.2010 по 31.12.2010, з продовженням до 31.12.2011р. Крім того, сплата обов`язків платежів до Пенсійного фонду України підтверджується ярликами-розписками №1860 від 15.02.2007р., №04109 від 28.03.2008, №2168 від 23.03.2009 та №1695 від 29.03.2010, з відповідною відміткою посадової особи про прийом документів, а також квитанціями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №0.0.942869905_1 від 18.01.2018, №0.0.968155567.1 від 19.02.2018, №0.0.989753793.1 від 17.03.2018, №0.0.1013170435.1 від 17.04.2018 та №0.0.104804980511 від 29.05.2018. Отже, неврахування відповідачами спірних періодів здійснення позивачем господарської діяльності до його страхового стажу позивач вважає протиправними та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року вказана позовна заява залишена без руху та надано позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання вимог ухвали суду від 15.08.2022 року, позивачем 15.09.2022 року було усунуто означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12040/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 06.10.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Також вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

05.10.2022 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ у Львівській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-2 пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №0470500018364 від 04.07.2022 року на законних підставах та обґрунтовано відмовлено у призначенні позивачеві пенсії за віком, оскільки відповідно ст.26 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування» необхідний стаж для призначення пенсії становить 28 років, в той час як страховий стаж позивача згідно з п.3.1 Прикінцевих положень цього Закону складає лише 26 років 05 місяців 15 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. При цьому, ГУ ПФУ у Львівській області зараховано усі періоди стажу для визначення права на пенсію за поданими позивачем документами. На підставі викладеного, питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії може розглядатись після 07.11.2024р. при умові наявності необхідного стажу. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

12.10.2022 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 пред`явлений позов також не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року, що підтверджується довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). При цьому, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, передбачено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних Реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року довідкою із бази даних Реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. При цьому, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівської області, як органом який за принципом екстериторіальності розглядав заяву позивача про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду цієї заяви зараховано усі періоди стажу для визначення права згідно з п.3.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за поданими позивачем документами. Водночас, зважаючи на те, що, відповідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний стаж для призначення пенсії становить 28 років, а страховий стаж позивача був менший, дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком відповідають чинному законодавству. Також відповідачем-1 зауважено, що оскільки заява позивача від 28.06.2022 про призначення пенсії за віком не була предметом розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області і рішення про відмову позивачеві у призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось, отже, вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати періоди роботи позивача фізичною особою-підприємцем з 01.10.1995 по 01.01.2001.3 01.12.2008 по 01.07.2010, з 01.01.2018 по 08.05.2018 та призначити пенсію за віком з моменту першого звернення із заявою про призначення пенсії за віком з 28.06.2022 є передчасними та задоволенню не підлягають. Таким чином, на думку відповідача-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень, згідно з діючим законодавством, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2022р. відповідачем-1 надано разом із відзивом копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 60-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 і 28.06.2022 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком у зв`язку із досягненням пенсійного віку (60 років) згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До вказаної заяви позивачем надано пакет документів на підтвердження загального трудового і страхового стажу, а саме: копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; копію трудової книжки; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію диплома про навчання; копію свідоцтва про шлюб; копію свідоцтва про народження дитини; копію довідки Кам`янської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області про облік як суб`єкта підприємницької діяльності від 22.02.2022 року за вих.№17983/6/04-36-68-01-12; копію довідки про заробітну плату за період страхового стажу за 1984 рік по 1987 рік за №18 від 11.05.2022р.; копію довідки №7/179/21 від 15.03.2021 року від Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 28.06.2022р. та поданих разом із нею документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №0470500018364 від 04.07.2022 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю у позивача передбаченого цією статтею необхідного для призначення пенсії за віком загального стажу - 28 років, так як загальний стаж позивача складає - 21 рік 06 місяців 21 день, стаж для визначення права згідно з п.3.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить - 26 років 05 місяців 15 днів. При цьому, відповідачем-2 у рішенні вказано, що за результатами розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу зараховано усі періоди. Відтак, враховуючи, що відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний стаж для призначення пенсії становить - 28 років, наявний у позивача стаж є недостатнім для призначення ОСОБА_1 пенсії, дата з якої ОСОБА_1 матиме право на пенсійну виплату згідно підтверджених документів 07.11.2024р.

Вважаючи, що відповідачі протиправно відмовили позивачеві у призначенні пенсії за віком, а також безпідставно не зарахували до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення нею підприємницької діяльності з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року, з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року, у зв`язку із чим прийнято протиправне рішення №0470500018364 від 04.07.2022 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами ст.11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент).

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу починаючи з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01.01.2004р. порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Частиною 1 статті 62 Закону 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи.

Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Згідно з абз.3 п.п.2 п.2.1 Порядку №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ, який набрав чинності з 11.10.2017р., внесено зміни до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, а саме доповнено пунктом 31.

Так, з 11.10.2017 року відповідно до підпункту 1 пункту 31 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Отже, належним доказом, яким підприємець, що здійснював підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, може підтвердити свій стаж з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року може бути довідка про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності або спеціальний торговий патент, або свідоцтво про сплату єдиного податку, або патент про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідка про сплату страхових внесків, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року документ, що підтверджує сплату ним страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, а саме: довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

При цьому, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці за період до 01 травня 1993 року, а також, час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства, може бути зарахований до їх трудового стажу виключно за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Водночас, належними доказами, якими підприємець, що здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 28.06.2022 року із заявою про призначення пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до вказаної заяви надала певний пакет документів на підтвердження загального трудового і страхового стажу, перелік яких зазначено у розписці-повідомленні до цієї заяви, згідно з якою відповідачем-1 у позивача 28.06.2022р. прийнято і зареєстровано за номером №5649 заяву і перелік таких документів до неї: копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; копію трудової книжки; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію диплома про навчання; копію свідоцтва про шлюб; копію свідоцтва про народження дитини; копію довідки Кам`янської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області про облік як суб`єкта підприємницької діяльності від 22.02.2022 року за вих.№17983/6/04-36-68-01-12; копію довідки про заробітну плату за період страхового стажу за 1984 рік по 1987 рік за №18 від 11.05.2022р.; копію довідки №7/179/21 від 15.03.2021 року від Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Саме ці документи і були предметом розгляду відповідачем-2 при прийнятті спірного рішення №0470500018364 від 04.07.2022 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.

І як безпосередньо зазначено у цьому рішенні №0470500018364 від 04.07.2022 року, відповідачем-2 за результатами розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу позивача зараховано усі періоди.

Водночас, у спірному рішенні взагалі не зазначено про не зарахування (відмову у зарахуванні) до страхового стажу позивач періодів здійснення нею підприємницької діяльності як ФОП з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року, з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року.

При цьому, судом встановлено, що позивач, стверджуючи у позовній заяві про наявність у неї права на зарахування вищевказаних спірних періодів здійснення підприємницької діяльності як ФОП з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року, з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року до її страхового стажу, додає безпосередньо до позовної заяви, зокрема, такі документи: копія патенту №015451, виданого 13.02.1997року, копія ліцензії №732 від 26.05.1997року; копія свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи №б/н від 06.11.1997року; копія патенту серія НОМЕР_3 ; копія патенту серія ПАД №156618; копія патенту серія ПАД №395473; копії ярликів-розписок №860 від 15.02.2007, №04109 від 28.03.2008, №2168 від 23.03.2009 та №1695 від 29.03.2010; копія квитанцій АТКБ «ПРИВАТБАНК» №0.0.942869905_1 від 18.01.2018, №0.0.968155567.1 від 19.02.2018, №0.0.989753793.1 від 17.03.2018, №0.0.1013170435.1 від 17.04.2018, №0.0.1048049805.1 від 29.05.2018; копія довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5, ОК-7; копія відповіді довідки Кам`янської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області про облік як суб`єкта підприємницької діяльності від 22.02.2022 року за вих.№17983/6/04-36-68-01-12.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, вищевказані документи (патенти, ліцензії, ярлики-розписки, квитанції тощо) позивачем разом із заявою від 28.06.2022 року про призначення пенсії за віком пенсійним органам не подавалися, що позивачем не спростовано жодним чином, відтак, ці документи не були предметом розгляду відповідачем-2 при прийнятті оскаржуваного рішення №0470500018364 від 04.07.2022 року і, відповідно, жодного висновку про доведеність або недоведеність цими документами права позивача на зарахування періодів здійснення нею підприємницької діяльності як ФОП з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року, з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року до її страхового стажу, відповідачем-2 при прийнятті вищевказаного рішення здійснено не було, що також підтверджується самим змістом цього рішення.

При цьому, як зазначалося вище, у самому рішенні №0470500018364 від 04.07.2022 року безпосередньо вказано, що за результатами розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу позивача зараховано усі періоди.

Отже, рішенням №0470500018364 від 04.07.2022 року позивачеві не відмовлено у зарахуванні періодів здійснення нею підприємницької діяльності як ФОП з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року, з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року до її страхового стажу.

Натомість, оскільки наданими позивачем разом із заявою про призначення пенсії документами підтверджено наявність у ОСОБА_1 страхового стажу - 26 років 05 місяців 15 днів, при цьому, відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний стаж для призначення пенсії становить - 28 років, відповідач-2 у рішенні дійшов вірного висновку про відсутність підстав для призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до ст.26 цього Закону, отже, рішення ГУ ПФУ у Львівській області №0470500018364 від 04.07.2022 року є законним та обґрунтованими і, відповідно, скасуванню не підлягає, відтак, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити, як і слід відмовити у задоволенні похідних вимог про зобов`язання відповідача-2 призначити позивачеві пенсію за віком з моменту першого звернення із заявою про призначення пенсії за віком 28.06.2022 року, бо, як встановлено судом, наданими пенсійному органу документами позивач своє право на призначення такої пенсії не підтвердив через відсутність необхідного страхового стажу (28 років).

Також слід відмовити у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_1 до страхового стажу в повному об`ємі стажу роботи фізичною особою підприємцем з 01.10.1995 року по 01.01.2001 року, з 01.12.2008 року по 01.07.2010 року, з 01.01.2018 року по 08.05.2018 року та про зобов`язання відповідача-2 врахувати ці спірні періоди до страхового стажу позивача у повному обсязі відповідно до п.3-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки, як встановлено судом, відповідачем-2 такої відмови не приймалося, бо це питання ним не розглядалося взагалі, відтак, право позивача на врахування спірних періодів до її страхового стажу відповідачем-2 не порушувалося і вимоги з цього приводу до нього є передчасними, позаяк подані ОСОБА_1 до позовної заяви документи, зокрема, копії патентів, ліцензій, ярликів-розписок, квитанцій тощо, не надавались разом із заявою про призначення пенсії від 28.06.2022 року до пенсійного органу та не досліджувались останнім, при цьому, станом на теперішній час не можливо стверджувати чи буде в майбутньому за результатами дослідження цих документів пенсійним органом відмовлено у зарахуванні вищевказаних періодів до страхового стажу позивача, водночас, вирішення позовних вимог на майбутнє суперечить приписам ст.5 КАС України, якою визначено, що захисту підлягає саме порушене право особи, а не можливість його порушення в майбутньому.

Щодо позовних вимог, заявлених до відповідача-1 суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З аналізу наведених норм слідує, що рішення про призначення пенсії або про відмову у її призначенні приймається пенсійним органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності, а в подальшому, у разі прийняття таким органом рішення про призначення пенсії, це рішення разом з електронною пенсійною справою засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Зважаючи на те, що у даному випадку органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності за заявою позивача було саме ГУ ПФУ у Львівській області, то саме до нього, як до належного відповідача, і слід заявляти позовні вимоги позовні вимоги щодо оскарження відмови у призначенні пенсії за віком позивача, водночас, відповідач-1, за наведених обставин, не є належним у цій справі, бо за наведеними приписами законодавства він взагалі не розглядав та не мав повноважень розглядати подані позивачем заяву про призначення пенсії та додані до неї документи, тому у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а, отже, про відсутність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

У зв`язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, відповідно до ст.139 КАС України позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання неправомірними дій та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 20.10.2022 року.

Суддя: О.М. Турова