Рішення № 10688876, 30.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2009 р. Справа № 29/60-09

вх. № 947/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ольховський В.М. за довіреністю №12 від 09.01.2009р.;

відповідача першого - не з"явився;

відповідача другого - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Статутного територіально-галузевого об"єднання Південна залізниця в особі Служби вагонного господарства, м. Харків

до ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон", смт. Панютино

та до Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить судвитребувати на користь позивача 1209 колісних пар з незаконного володіння державнго підприємства "Укрспецвагон"; витребувати на користь позивача 1209 колісних пар з незаконного володіння товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод"; судові витати покласти на відповідачів. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно Програми оздоровлення парку вантажних вагонів для забезпечення перевезень на залізницях України позивачем за період 1997 – 2001 роки відправлено до ДП «Укрспецвагон» і ДП “Попаснянський вагоноремонтний завод” 6159 колісних пар, отримано після ремонту 3890 колісних пар. Залишок не повернутих колісних пар по вагонному депо Основа складає- 203 колісні пари, по вагонному депо Куп’янськ – 242 колісні пари, по вагонному депо Полтава – 764 колісні пари. Зазначений залишок не повернутих з ремонту колісних пар було виявлено під час перевірок вагонних депо Полтава, Куп’янськ, Основа у липні-вересні 2008 року, проведеної Південним регіональним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці.

24.03.2009р. позивач надав через канцелярію суду документи, на вимогу суду, згідно супровідного листа.

Представник другого відповідача 24.03.2009р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, та надав документи для залучення до матеріалів справи, у тому числі й заяву (вих. №71-70 від 23.03.2009р.), в якій просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог заявлених позивачем.

Представник ТОВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" 07.04.2009р. надав через канцелярію суду заперечення на позовну заяву, в яких просить суд відмовити в позові; судові витрати віднести на рахунок позивача.

Позивач, на виконання ухвали господарського суду від 07.04.2009р., надав через канцелярію суду супровідним листом (вих. №в/741 від 23.04.2009р.) документи, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Позивач 09.06.2009р. надав за супровідним листом (вих. №В/986 від 03.06.2009р.) документи для залучення до матеріалів справи, у тому числі й уточнення до позовної заяви (вих. №В/974 від 03.06.2009р.), в яких просить суд стягнути з відповідача другого вартість 1209 колісних пар у сумі 533182,00грн.; 5331,82грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник відповідача другого 26.06.2009р. надав через канцелярію суду заперечення на уточнення до позовної заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння (вих. №151-Ю від 25.06.2009р.) та документи для залучення до матеріалів справи.

Представники сторін 26 червня 2009 року звернулись до суду з узгодженим клопотанням про продовження строку вирішення спору за межі передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, а саме до 17 липня 2009 року.

Заявлене клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений на 17.07.2009р.

Представник відповідача першого у судове засідання призначене на 17 липня 2009 року не з'явився, але 16.07.2009р. надав лист, в якому повідомляє суд, що представник першого відповідача не має можливості бути присутнім у судовому засіданні 17.07.2009р. та після отримання копії уточнень до позовної заяви надасть суду письмові пояснення.

17.07.2009р. другий відповідач надав пояснення щодо уточнення позовних вимог позивача, в яких просить суд відмовити в позові; судові витрати покласти на позивача. В своїх запереченнях посилається на те, що 11.12.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України і ТДВ “Попаснянський ВРЗ” був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу ДП “Попаснянський ВРЗ”. Відповідно до передавального Акту до договору, колісні пари, які б належали Південній залізниці, Товариству з додатковою відповідальністю “Попаснянський ВРЗ” не передавались. У своїх відзивах просить суд при вирішенні справи застосувати строк позовної давності, та на цій підставі відмовити у задоволені позову. У наданій до суду заяві від 23.03.2009 №71-ю просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог у зв’язку із спливом строку позовної давності для витребування зазначеного майна.

Представники сторін 17 липня 2009 року звернулись до суду з узгодженим клопотанням про продовження строку вирішення спору за межі передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, а саме до 30 липня 2009 року.

Враховуючи те, що, відповідно до ч.4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті, суд задовільнив узгоджене клопотання сторін.

Ухвалою суду від 17.07.2009р. розгляд справи був відкладений на 30.07.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.

Представник позивача супровідним листами (вих. №В/1324 від 29.07.2009р. та вих. №В/1323 від 29.07.2009р.) надав документи на виконання ухвал господарського суду Харківської області 23.04.2009р. та 17.07.2009р., відповідно.

Представники відповідачів першого та другого у судове засідання не з"явились, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

За наслідками перевірки фінансово-господарської діяльності структурних підрозділів позивача - вагонного депо Основа, вагонного депо Куп’янськ, вагонного депо Полтава СТГО Південна залізниця проведеної Південним регіональним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці, перевіркою було виявлено відсутність підтверджуючих документів на повернення Державним підприємством “Попаснянський вагоноремонтний завод” на адресу позивача 1209 колісних пар вантажних вагонів. За наслідками зазначеної перевірки позивач звернувся з позовом до суду про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судом встановлено, що з метою виконання “Програми оздоровлення парку вантажних вагонів для забезпечення перевезень на залізницях України”, позивачем за період 1997 – 2001 роки відправлено до ДП «Укрспецвагон» і ДП “Попаснянський вагоноремонтний завод” 6159 колісних пар, отримано після ремонту 3890 колісних пар. Залишок не повернутих колісних пар по вагонному депо Основа складає- 203 колісні пари, по вагонному депо Куп’янськ – 242 колісні пари, по вагонному депо Полтава – 764 колісні пари.

Відповідно до п.1.3. «Инструкции по осмотру, освидетельствованию, ремонту и формированию колесных пар» ЦВ/3429, що діяла на час правовідносин між підприємствами, «освидетельствование, ремонт и формирование колесных пар, а также полная ревизия букс с роликовыми подшипниками должны производиться в пунктах, имеющих соответственное оборудование и разрешение на выполнение этих работ». Відповідний дозвіл та обладнання мати лише вагоноремонтні заводи, а оскільки вони знаходилися у відомчому підпорядкуванні Укрзалізниці (п.64 додатку 5 Наказу Мінтрансу та зв’язку України від 23.05.2007 року «Про внесення змін до переліків підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України»), то колісні пари з вагоноремонтних депо надсилалися у ремонт до заводів на без договірній основі.

Згідно вказівки Укрзалізниці № 000133 від 12.05.99р., після ремонту на вагоноремонтних заводах колісні пари необхідно було направляти вагонним депо залізниць, які надсилали дані колісні пари. На отримані колісні пари, які підлягали виключенню із інвентарю вагоноремонтних заводів повинні складатися акти ф. ВУ-89 у трьох екземплярах, один з яких обов’язково повинен був направлятися до тієї залізниці, яка відправляла колісні пари в ремонт. Відповідно до телеграми Укрзалізниці № 000313 від 22.08.2000 року і телеграми Укрзалізниці № 00335 від 17.04.2001 року між ДП «Укрспецвагон», ДП “Попаснянський вагоноремонтний завод” і Південною залізницею проводилася звірка по кількості відправлених і отриманих з ремонту колісних пар вантажних вагонів за минулі роки. Залишок на квітень 2001 року не повернутих з ремонту ДП “Попаснянський вагоноремонтний завод” колісних пар вантажних вагонів по Південній залізниці складав 2269 колісних пар, з них по вагонному депо Основа 203 колісні пари, вагонному депо Куп’янськ – 242 колісні пари, вагонному депо Полтава – 764 колісні пари. Зазначене підтверджується наданими до суду копіями “Актів звірки взаємних розрахунків по кількості колісних пар Південної залізниці на Попаснянському ВРЗ” за період з 01.07.1997 року по 01.07.2000 року та за період з 01.01.1997 року по 01.04.2001 року, крім того, копіями квитанцій про приймання вантажу (ф.ГУ-29-О) №45 та копіями пересильних відомостей (ф.ВУ-50), оригінали яких були досліджені у судовому засіданні.

Встановлено, що 2-ий відповідач надав на адресу позивача повідомлення від 12.12.2007 року № 5329 згідно з яким, 11 грудня 2007 року ДП “Попаснянський вагоноремонтний завод” припинив свою діяльність на підставі ст. 14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», крім того, зазначене підтверджується поясненнями 2-го відповідача.

Також судом встановлено, і не спростовано сторонами те, що 11.12.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України і Товариством з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод” згідно ст.15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”. Згідно з п.1.4. укладеного договору оренди цілісного майнового комплексу та п. 1.7. Статуту ТДВ “Попаснянський вагоноремонтний завод” Товариство з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод” у встановленому діючим законодавством порядку є правонаступником усіх прав та обов’язків Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”.

В матеріалах справи міститься зведений висновок комплексної експертизи про оцінку вартості 1209 колісних пар (висновок №1243 від 29 липня 2009 року), який надано позивачем в обґрунтування позовних вимог, та який підтверджує вартість майна (колісних пар), заявленого позивачем при уточненні позову.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту , інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, яки діяли між сторонами відбувалися на бездоговорній основі, позивач дізнався про порушення його права безпосередньо під час перевірок, які відбулися у 2008 році, що підтверджується наданими до суду витягами з актів перевірок № 75-ЦКРУр-Півд(в)/01072823, № 106-ЦКРУр-Півд(а)/01073722, № 72-ЦКРУр Півд(в)/04712358, проведеними Південним регіональним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з 2-го відповідача ТДВ “Попаснянський вагоноремонтний завод” вартості спірного майна - 1209 колісних пар у сумі 533182 грн. 00 коп. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідачів про порушення позивачем строків позовної давності є необгрунтованими, оскільки: строком є певний період у часі зі спливом якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила; (ст.ст.251, 261 ЦК України). Як вже зазначалось вище, початок перебігу строку позовної давності розпочато для позивача саме з часу звернення останнього із позовом до суду, що повністю відповідає вимогам ст. 530 ЦК України.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено відправлення, отримання, а також не повернення з ремонту з боку ДП “Укрспецвагон” 1209 колісних пар, крім того, з урахуванням наданого позивачем уточнення позовних вимог від 03 червня 2009 року, пояснень представника позивача у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до 1-го відповідача ДП “Укрспецвагон” задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з другого відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, та, керуючись, ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України, ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог щодо першого відповідача, Державного підприємства “Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів “Укрспецвагон”, відмовити.

Позовні вимоги щодо другого відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод”, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод” (Луганська область, м. Попасна, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 34502350) на користь Статутного територіально – галузевого об’єднання Південна залізниця в особі служби вагонного господарств (м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072800) 533182 грн., 5331,82 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя