Рішення № 10688807, 28.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2009 р. Справа № 55/116-09

вх. № 3096/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бондаренко Я.Д.

відповідача- Гордєюка О.В.

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" м. Куп'янськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя - Тета", м. Харків

про стягнення 2607,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Куп'янський молочноконсервний комбінат" м. Куп'янськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя - Тета", м. Харків, 2328,47 грн. грошових коштів здійсненої оплати, 278,70 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі- продажу № 10/10-1 від 10.10.06 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної поставки товару. Позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 квітня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 травня 2009 р.

26 травня 2009 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та надав обгрунтування заяви про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 травня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 15 червня 2009 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 15 червня 2009 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 16 липня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 червня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 07 липня 2009 р.

17 червня 2009 р. позивач надав до суду докази направлення претензії № 1011 від 18.12.08 р. на адресу відповідача, які долучені судом до матеріалів справи.

07 липня 2009 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що строк дії договору № 10/10-1 від 10.10.06 р. скінчився 31.12.07 р., у зв"язку з чии вказує на те, що між сторонами існували позадоговірні правовідносини та не настав строк виконання відповідачем своїх зобов"язань, у зв"язку з тим, що не отримував від позивача вимоги щодо поставки товару або повернення коштів передплати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 липня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 16 липня 2009 р.

16 липня 2009 р. позивач надав належним чином засвідчену копію договору № 10/10-1 від 10.10.06 р., яка долучена судом до матеріалів справи.

16 липня 2009 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, у зв"язку з необхідністю здійснення між сторонами звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2009 р. було задоволено заяву про продовження строку розгляду справи, продовжено строк її розгляду та відкладено розгляд справи на 28 липня 2009 р.

27 липня 2009 р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій зазначив про те, що позивач на підставі усної домовленості згідно замовлення поставляв відповідачеві товар. Позивач просив суд стягнути з відповідача 2328,47 грн. передплати, 675,93 грн. штрафних санкцій та судових витрат, а також просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала уточнені позовні вимоги .

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Позивач у позовній заяві обгрунтовував свої позовні вимоги тим, що 10 жовтня 2006 р. між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Троя - Тета", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 10/10-1, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався передати у власність, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити товар, вказаний в специфікації, яка є невід"ємною його частиною. Пунктом 3.1 договору передбачені умови передачі товару, а саме поставка товару здійснюється відповідачем напротязі 5-ти днів після перерахування позивачем 60% оплати вартості товару на розрахунковий рахунок відповідача. Кінцевий розрахунок- 40% напротязі 5-ти календарних днів після виконання пусконалагоджувальних робіт поставленого товару та проведення навчання персоналу. Пунктом 4.2 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме у разі порушення строків поставки, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми оплати за кожен день прострочки. Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2007 р.

Відповідачем було виставлено до оплати позивачеві рахунок-фактуру по замовленню № Х/1-0006003 від 29.10.08 р. на загальну суму 5520 грн. В даному рахунку зазначено про те, що оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Товар відпускається за фактом надходження коштів на р/р постачальника, самовивозом.

Позивачем був оплачений вказаний рахунок у повному обсязі у сумі 5520 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 995 від 04.11.08 р., у графі "призначення платежу" якого зазначено:"передплата за проволоку з. рах. №Х/1-0006003 від 29.10.08".

Таким чином, відповідач грошові кошти передплати отримав, проте виконав свої зобов"язання лише частково та поставив товар лише на суму 2070 грн., що підтверджується видатковою накладною № Х/1-0006242 від 28.11.08 р., яка підписана обома сторонами.

Таким чином відповідач поставив товар лише на суму 2070 грн. Позивач вказував на те, що на залишкову суму 3450 грн. за усною домовленістю сторін, в зв"язку з відсутністю у відповідача замовленого товару, відповідач повинен був поставити електроди та травильну пасту. Проте, дане зобов"язання виконав частково, поставив вказаний товар позивачу на суму 1121,52 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо він підписаний сторонами.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було вищевказано відповідачем було виставлено до оплати позивачеві рахунок-фактуру по замовленню № Х/1-0006003 від 29.10.08 р. на загальну суму 5520 грн. В даному рахунку зазначено те, що оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Товар відпускається за фактом надходження коштів на р/р постачальника, самовивозом.

Товар у повному обсязі поставлено відповідачем не було, про що не заперечував відповідач у судових засіданнях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено претензію вих. № 1011 від 18.12.08 р. на адресу відповідача з вимогою повернути передплату, у зв"язку з відсутністю у позивача виробничої необхіності в отриманні товару. Як доказ відправлення цього листа позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію чеку та опису з відміткою про відправку.

Проте, відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти передплати не повернув.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань, у відповідача виникла заборгованість у сумі 2328,47 грн. , що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи те, що частина друга ст. 693 ЦК встановлює, що у випадку якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2328,47 грн. грошових коштів, які було перераховано в якості попередньої оплати за поставку товару, відповідно до рахунку № Х/1-0006003 від 29.10.08 р., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 362, 34 грн. інфляційних витрат та 34,89 грн. 3% річних за прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов"язання щодо повернення коштів передплати.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних та інфляційних нарахувань допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних та інфляційних підлягає задоволенню частково у сумі 214,53 грн. інфляційних нарахувань та 23,43 грн. 3% річних, в решті заявлених вимог у сумі 147,81 грн. інфляційних нарахувань та 11,46 грн. 3% річних слід відмовити, як зайво нарахованихї.

Разом з тим, позивач також заявив вимоги про стягнення 278,70 грн. пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням ст. 546 ЦК України, неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання.

За вимогами ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі; а недодержання письмової форми має наслідком нікчемність такого правочину.

Позовна вимога про стягнення пені у сумі 278,70 грн. задоволенню не підлягає, як безпідставна заявлена.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене , керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ст.530, ст. 546, 547, ч. 3 ст. 549, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 693 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя - Тета", м. Харків(61140, м. Харків, пр-т Гагаріна, 100, код 32562858, р/р № 26003301935 в Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599) на користь Закритого акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" м. Куп'янськ (63702, Харківська область, м. Куп"янськ, вул. Ломоносова, 26, код 00418142, р/р № 26009048165800 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) 2328,47 грн. передплати, 214,53 грн. інфляційних витрат, 23,43 грн. 3% річних, 87,13 грн. державного мита та 100,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 147,81 грн. інфляційних витрат, 11,46 грн. 3% річних та 278,70 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 29 липня 2009 року.