Рішення № 10688325, 01.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.10 Справа № 6/67

За позовом

Прокурора м. Ровеньки Луганської області в інтересах держави в особі Новодарївської селищної ради, с. Новодарївка м. Ровеньки Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Новодарївка м. Ровеньки Луганської області про стягнення шкоди у сумі 300 грн. 38 коп.,

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від заявника - Колесніченко В.І., посвідч. № 806 від 05.08.09;

від позивача - Ситько І.В., дов. б/н від 17.03.2010;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди, яку ним заподіяно самовільним зайняттям земельної ділянки у смт. Новоайдарівка по вул. Вокзальній, у сумі 300 грн. 38 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, зазначена адреса є і місцем проживання ФОП ОСОБА_1, у звязку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою. Але ухвала суду від 05.02.2010 про призначення справи до слухання була повернута органом звязку із відміткою «адресат відсутній».

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників учасників процесу, суд

. в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що в результаті відповідної перевірки, проведеної державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель 18.08.2009 було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення ст. 125 ЗК України самовільно займає та використовує земельну ділянку площею 0,0042 га на землях житлової та громадської забудови Новодарївської селищної ради м. Ровеньки по вул. Вокзальній під розміщення споруди. За результатами перевірки було складено акт та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на суму 300 грн. 38 коп. і відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності. Оскільки розмір шкоди, відповідачем в добровільному порядку не сплачений, прокурор звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи учасників процесу, у їх сукупності суд прийшов до наступного.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( пункт „а” частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ).

Згідно ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами.

Рішенням Новодарївської селищної ради від 25.02.2004 № 15/8 відповідачу було надано у тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0055 га.

На підставі вказаного рішення між радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 15.03.2004 (державна реєстрація від 24.03.2004 за № 11).

Згідно п.1.1 договору відповідач отримав від позивача у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0055 га, яка розташована на території сел. Новодарївка, вул. Вокзальна, строком до 25.02.2009. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в тому числі і в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Тобто, строк дії вказаного договору закінчився 25.02.09.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про необхідність звільнення земельної ділянки, що останнім здійснено не було.

Так, 18.08.2009 державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Луганської області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

В результаті перевірки було встановлено, що відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0042 га на землях житлової і громадської забудови Новодарївської селищної ради м. Ровеньки, вул. Вокзальна під розміщення споруди.

За результатами перевірки складено акт, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена, також вона була присутня при перевірці.

Відповідно до повідомлення державної інспекції за використанням і охороною земель у Луганській області відповідача також було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративний штраф у сумі 255 грн. 00 коп.

Також, за результатами перевірки було складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянку, на суму 300 грн. 38 коп.

Відповідач доводи заявника та позивача не оспорив, правовстановлюючих документів на право користування земельної ділянки не надав.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено можливість відшкодування шкоди в натурі або відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних права та обовязків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України щодо підстав виникнення господарських зобовязань.

Зобовязання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобовязань.

З набранням чинності ЦК України ці правовідносини регулюються положеннями глави 82 „Відшкодування шкоди”.

Загальне положення про цивільноправову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту цієї норми вбачається, що підставою деліктної відповідальності є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний звязок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоди.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Тобто, за загальним правилом, відповідно до ст. 1166 ЦК України позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, настання шкоди (її розмір) та причинний звязок між ними.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. З наведеного вбачається, що обовязок доказування вини на позивача законом не покладається; вина презумується в силу закону; доведення відсутності вини є процесуальним обовязком відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач самовільно, без наявності правовстановлюючих документів використовує вказану земельну ділянку.

Постановою КМУ від 25.07.2007 № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу.

На підставі вказаної Методи держінспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області здійснено розрахунок заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки на суму 300 грн. 38 коп. Пунктом 1 та 2 Методики визначено, що вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Тобто шкода нараховується і, зокрема, за самовільне зайняття земельної ділянки.

Приймаючи до уваги викладене, а також розрахунок шкоди слід визначити, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись 44,49,75,82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь: - Новодарївської селищної ради, м. Ровеньки Луганської області, сел. Новодарївка, вул. Шкільна, 39, шкоду у сумі 300 грн. 38 коп.

- Державного бюджету України: на поточний рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач Управління Державного казначейства у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, державне мито у сумі 102 грн. 00 коп.; на п/р 31211259700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ ДПІ у м. Ровеньки.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 02.04.2010.

Суддя Т.А.Василенко