Рішення № 106881757, 21.10.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20017/21

Провадження № 2/638/391/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.10.2022 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої Штих Т.В.,

за участю секретаря Зайченко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії,-

встановив:

Представник КП «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року по 30.11.2021 року у розмірі 26636,99 грн., три відсотки річних у розмірі 623,75 грн., інфляційні витрати у сумі 1533,56 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач без укладання договору користується тепловою енергією, яку позивач подає у нежитлове приміщення. За період користування тепловою енергією з 01.10.2016 року по 30.11.2021 року відповідачем спожито теплової енергії на суму 26636,99 грн. Проте відповідач своїх обов`язків за оплату наданих послуг тривалий період часу не виконує, добровільно заборгованість не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

До суду надійшла заява від ОСОБА_2 , яка представляє інтереси комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в якій вона просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення. Відзиву або клопотань з процесуальних питань до суду не надходило. Пунктом 2 ч. 7 ст.128ЦПК України визначено, що судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач повідомлений про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, представник позивача надав згоду на ухвалення заочного рішення, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно договору купівлі продажу нежитлового приміщення від 14.07.2016 відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення цокольного поверху № 26-1-:26-б в літ. «А-5» загальною площею 51,20 кв. м по АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі продажу нежитлового приміщення від 14.04.2016 року.

Заборгованість відповідача, згідно розрахунків позивача складає за надані послуги зі спожитої теплової енергії за період з 01.10.2016 року по 30.11.2021 рік у розмірі 26636,99 грн., три відсотки річних у розмірі 623,75 грн., інфляційні витрати у сумі 1533,56 грн.

Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення в житловому будинку по АДРЕСА_1 № 173/11983 від 20.10.2016 року, № 173/13715 від 03.04.2017 року, № 173/14580 від 17.10.2017 року, № 173/19333 від 10.04.2018 року, № 173/20089 від 05.11.2018 року, № 173/20835 від 10.04.2019 року, № 173/22621 від 01.11.2019 року, № 173/25652 від 09.04.2020 року, № 173/26250 від 08.10.2020 року, № 173/28837 від 12.04.2021 року, № 173/31864 від 14.10.2021 року, які складені представниками позивача та представниками житлово-експлуатаційної організації.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 5 частини 2 статті 7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Законом України «Про теплопостачання», теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно з положеннями частини 6 статті 19 Закону України « Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633 IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення приміщення від мереж теплопостачання.

Постачання теплової енергії (теплопостачання) господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, визначено споживача теплової енергії як фізичку особу, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до пункту 40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунок за споживу теплову енергію відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води і водовідведення», затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 21липня 2005року №630 (надалі Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій або іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифами, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Розрахунок наведений позивачем відповідачем не заперечується.

Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідач відмовлявся від споживання послуг з теплопостачання у встановленому законом порядку, чи звертався до позивача щодо проведення перерахунку у разі не споживанням послуг або наданням неякісних послуг.

Як свідчать матеріали справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує послуги з теплопостачання, у зв`язку з чим за ним утворився борг, згідно наданого КП «Харківські теплові мережі» розрахунку за період з 01.10.2016 року по 30.11.2021 рік у розмірі 26636,99 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачами виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних за прострочення ними виконання грошового зобов`язання.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат у розмірі 1533,56 грн. та 3% річних у розмірі 623,75 грн., в межах заявлених позовних вимог, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 625, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2016 по 30.11.2021 у розмірі 26636 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять шість) грн. 99 коп., три відсотки річних у розмірі 623 (шістсот двадцять три) грн. 75 коп., інфляційні витрати у розмірі 1533 (одна тисяча п`ятсот тридцять три) грн. 56 коп., судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн..

Повний текст рішення виготовлений 21.10.2022.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст.284ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Т.В. Штих.