Рішення № 10687925, 05.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 р. Справа № 6/49

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Строїч П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ТзОВ "ТРИДЕНТА АГРО" юридична адреса:вул. Ямська, 28 А,Київ 38,03038фактична адреса:вул. Ак.Глушкова,1, пав.№60, м.Київ , 03680

до відповідача ПАФ "Жуківська" с.Жуків, Тлумацький район, Івано-Франківська область,78053

про стягнення курсової різниці за договором купівлі-продажу№ЗУФ-137/09/08 в сумі 17472грн.14коп. та послуг адвоката в сумі 1000грн.

Представники сторін не з"явилися.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення курсової різниці та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу №ЗУФ -137/09/08 суму курсової різниці у розмірі 17472 грн. 14 коп. та адвокатські витрати у розмірі 1000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, причини своєї неявки суду не повідомив. В попередніх судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав з наступних підстав: в силу дії договору №ЗУФ-137/09/08 між сторонами відбулися правовідносини з купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу. Однак, в порушення умов вказаного договору в частині строку оплати , відповідач заборгував позивачу кошти за придбаний ним товар. З даного приводу позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу та штрафних санкцій в зв"язку з чим прийнято судове рішення у справі №8/23 на виконання якого видано відповідний наказ. Виходячи з того, що відповідач несвоєчасно погасив заборгованість за договором та те. що позивач закуповує товар в іноземній валюті, позивач нарахував відповідачу на суму боргу курсову різницю, яку і просить стягнути.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча був повідомлений належним чином про розгляд справи ухвалою суду від 11.06.10 .В попередніх судових засіданнях проти позову заперечив, подав суду письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що розрахунки між сторонами проводилися в національній валюті, оскільки і ціна за товар була встановлена у гривні, а грошового еквіваленту в іноземній валюті договір не містить, тому і немає підстав для стягнення курсової різниці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що 22 .09.08 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" та ПАФ "Жуківська" був укладений договір купівлі-продажу №ЗУФ-137/09/08 (далі -Договір), яким визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (товар) на умовах відстрочення платежу ( п.1.1 Договору).

Розділом 5 договору визначено порядок розрахунків між сторонами.

У зв'язку з порушенням термінів оплати за Договором №ЗУФ-137/09/08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 22.09.2008 року ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" звернулися з позовом до господарського суду Івано-Франківської області про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ПАФ "Жуківська", у зв'язку з тим що, відповідач, порушив строки оплати за отриманий товар.

Як вбачається із матеріалів справи 07.05.09 господарським судом Івано-Франківської області було прийнято рішення по справі №8/23, яким позов задоволено частково - стягнуто з ПАФ "Жуківська" на користь позивача ( ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО") - 663 грн.71коп. пені, 82 грн. 60 коп. 3 % річних, 4326 грн. штрафних санкцій, 340 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( копія рішення міститься в матеріалах справи). На виконання вказаного рішення 06.10.09 судом видано наказ.

Проте, враховуючи, несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем, умов договору щодо проведення повного розрахунку за товар, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача курсової різниці за договором купівлі-продажу №ЗУФ -137/09/08 у розмірі 17472 грн. 14 коп. та адвокатські витрати у розмірі 1 000 грн.

Суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими виходячи з наступного.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В силу дії ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 цього ж кодексу, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2. ст.533 цього ж кодексу, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з Наказом № 193 від 10.08.2000 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" - валютний курс - це установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Курсова різниця - це різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць доземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах, що виникає в зв'язку із знеціненням грошових коштів.

Виходячи з поданих суду розрахунків розмір курсової різниці становить 17472 грн. 14 коп.

При цьому, твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування курсової різниці не може бути прийнято судом, оскільки , як вбачається з додатку №1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору №ЗУФ-137/09/08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 22.09.08 ним встановлено право позивача на перегляд ціни на товар, зокрема: в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де S- ціна товару на момент проплати; | В- ціна товару на момент підписання договору; | А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Даний додаток до договору погоджений сторонами, про що свідчать підписи і печатки сторін.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 44 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В матеріали справи подано договір №59/02/10 від 11.02.10 про надання правової допомоги на суму 1000грн., копія посвідчення адвоката, акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 15.03.10 та платіжне доручення №2047 від 15.02.10 на суму 800грн.

За таких обставин, виходячи з того, що суду подано докази про фактичну оплату витрат на послуги адвоката в сумі лише 800грн., то і відшкодуванню з відповідача підлягають витрати на послуги адвоката в сумі 800грн. В решті позову в цій частині слід відмовити.           Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 533, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193Господарського кодексу України, ст.ст. 44,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Приватної агрофірми "Жуківська" с.Жуків, Тлумацький район, Івано-Франківська область,78053 (р/р 260020201230 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива" м.Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 30796496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" юридична адреса: вул. Ямська, 28 А, м.Київ ,03038 фактична адреса: вул. Ак.Глушкова, 1, пав.№60, м.Київ,03680 ( код ЄДРПОУ 25591321) суму курсової різниці у розмірі 17472 грн. 14коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 800 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 184грн. 73коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Ю.І.

                                                            рішення підписане 09.08.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 09.08.10