Рішення № 10687861, 13.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" липня 2010 р.Справа № 9/648

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дімітров Р.П. дов. №1 від 12.07.2010р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Інвест" (м.Кіровоград)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС-М" (м. Бердичів)

про стягнення 42632,03 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 42632,03грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купівлі-продаджу №12 від 30.09.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 13.07.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвали господарського суду від 26.05.2010р., від 22.06.2010р., направлені за юридичною адресою відповідача: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова,116 (зазначена в позовній заяві, а також у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), повернуті поштовим відділенням з відміткою про те, що підприємство за вказаною адресою не існує та за закінченням терміну зберігання.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова,116 , на цю адресу господарським судом направлялось поштове відправлення. У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.07.2010р. також зазначена адреса відповідача: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова,116. Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод-Інвест"- продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДС-М" - покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу №12 від 30.09.2009р. позивач поставив відповідачу продукцію власного виробництва на загальну суму 42632,03грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000324 від 17.12.2009р., №РН-0000027 від 18.01.2010р., та довіреностями серії ЯПП №601575 від 17.12.2009р., ЯПП №601580 від 18.01.2010р. (а.с. 20-23), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

В пункті 7.2 договору купівлі продажу №12 від 30.09.2009р., сторони погодили, що відповідач перераховує суму згідно накладної, в розмірі 100% протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару на склад покупця. За момент отримання приймається дата, вказана в накладній.

Відповідач свої зобов'язання по договору купівлі продажу №12 від 30.09.2009р. не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість в сумі 42632,03грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 42632,03 грн. боргу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС-М", 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова,116, ідентифікаційний код 36229075

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Інвест", 25014, м.Кіровоград, вул. Мурманська,31в, ідентифікаційний код 30386978 - 42632,03 грн. боргу, 426,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 19.07.10.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам