Рішення № 10687856, 15.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" липня 2010 р.Справа № 5/53-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від 1-го позивача Балан В.В. - дов.№18-5/2203 від 31.12.09.

від 2-го позивача: Гаврилюк В.М. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явився (у судовому засіданні 08.06.10. був присутній відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3.)

від прокуратури: Слівінський О.О. - посв. №115

Розглянув справу за позовом В.о. Коростенського транспортного прокурора в інтересах держави в особі 1) Житомирської районної державної адміністрації (м.Житомир), 2) Служби автомобільних доріг у Житомирській області (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

про зобов'язання звільнити земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії

Спір вирішується в більш тривалий строк у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України.

Виконуючий обов'язки Коростенського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської районної державної адміністрації та Служби автомобільних доріг у Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 0,0140 га, що розташована на 171 км автомобільної дороги Р-28 Виступовичі - Житомир (територія Оліївської сільської ради Житомирського району) та привести її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

Прокурор у засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечував проти клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду до 31.09.10.

Представник 1-го позивача - Житомирської районної державної адміністрації в судовому засіданні позовні вимоги також підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Щодо вирішення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду пояснив, що покладається на розсуд суду.

Представник 2-го позивача - Служби автомобільних доріг у Житомирській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Проти клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду до 31.09.10. заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. У матеріалах справи знаходиться відзив на позовну заяву від 05.05.10., в якому відповідач позовні вимоги визнає (а.с.23-26). Крім того, в засіданні суду 08.06.10. відповідач пояснив, що використовує спірну земельну ділянку для зайняття господарською діяльністю.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Виконуючим обов'язки Коростенського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської районної державної адміністрації (1-ий позивач) та Служби автомобільних доріг у Житомирській області (2-ий позивач) до суду подано позов про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (відповідач) звільнити від торгівельних споруд кафе "Хуторок" земельну ділянку площею 0,0140 га, що розташована на 171 км автомобільної дороги Р-28 Виступовичі - Житомир (територія Оліївської сільської ради Житомирського району) та привести її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням. Позовні вимоги прокурор обгрунтовує матеріалами перевірки додержання вимог земельного законодавства, ст.ст.116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, враховуючи наступне.

За змістом ст.ст.13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 Земельного кодексу України).

Стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає, що будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельної ділянки.

Згідно п.7 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Також, п. а) ст.17 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які розпорядження 1-го позивача щодо передачі відповідачу спірної земельної ділянки і такі відповідачем не надано.

Крім того, відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку. Такими документами є державний акт, цивільно-правова угодою, свідоцтво про право на спадщину, договір оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - договору №1 купівлі-продажу майна кафе "Хуторок" Житомирського району с. Оліївка (а.с. 17), позивачем у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 придбано приміщення кафе, яке знаходиться на земельній ділянці площею 0,0140 га, що розташована на 171 км автомобільної дороги Р-28 Виступовичі - Житомир (територія Оліївської сільської ради Житомирського району).

При цьому, право на вказану земельну ділянку відповідачу передано не було, і доказів наявності правовстановлюючих документів на неї останнім не надано.

Слід зазначити, що майно, яке було предметом вказаного вище договору, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 розташовано на спірній земельній ділянці самовільно.

Відсутність правових підстав у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 для використання зазначеної земельної ділянки та облаштування на ній торгівельних споруд під кафе "Хуторок" встановлено рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.12.08. у справі №16/182-НМ за позовом Коростенського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської районної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служби автомобільних доріг у Житомирській області про звільнення зайнятої земельної ділянки та стягнення 260,75грн збитків, яке набрало законної сили (а.с. 5-6).

Разом з тим, у матеріалах справи знаходиться Державний акт серії ЯЯ №074141 від 28.04.07. на право постійного користування земельною ділянкою площею 29,0348 га, розташованою в межах с. Оліївка Житомирського району Житомирської області, виданий Службі автомобільних доріг у Житомирській області (а.с. 8).

Порушення відповідачем норм чинного законодавства підтверджується також матеріалами перевірки Коростенською транспортною прокуратурою додержання вимог земельного законодавства, зокрема, поясненнями відповідача від 02.03.10., в яких останнім визнано факт зайняття спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів; постановою в справі про адміністративне правопорушення ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Житомира та АТІ м. Житомира від 25.03.10. (а.с. 13-15).

Тобто, відповідач у порушення вимог ст.ст.116, 125, 126 Земельного кодексу України без достатніх правових підстав (відповідного рішення органу виконавчої влади, цивільно-правової угоди, державного акту на земельну ділянку), зайняв земельну ділянку площею 0,0140 га, що розташована на 171 км автомобільної дороги Р-28 Виступовичі - Житомир (територія Оліївської сільської ради Житомирського району) та розмістив на ній кафе.

Отже, з врахуванням змісту ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", суд приходить до висновку, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 фактичного використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї для зайняття господарською діяльністю.

При цьому, згідно ст.78 ГПК України суд враховує визнання позову відповідачем, оскільки такі дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Тобто, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 2 статті 212 Земельного кодексу України встановлено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої, повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан - у попередній стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за власний кошт.

Тобто, з врахуванням того, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 фактичного використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї для зайняття господарською діяльністю, остання повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо предмету і підстав не спростував. Як суд зазначав вище, у відзиві на позовну заяву від 05.05.10. та в судовому засіданні 08.06.10. позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити від торгівельних споруд (кафе "Хуторок") земельну ділянку площею 0,0140 га, що розташована на 171 км автомобільної дороги Р-28 Виступовичі - Житомир (територія Оліївської сільської ради Житомирського району) та привести її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, оскільки вони обгрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Крім того, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 31.09.10., викладеного у відзиві на позовну заяву від 05.05.10., враховуючи наступне.

Роз'ясненням Вищого господарського суду України №02-5/333від 12.09.96. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами і доповненнями), зокрема, визначено, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Також, слід зазначити, що до клопотання про відстрочку виконання рішення суду повинні бути додані докази, які підтверджують викладені в ньому обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Проте, відповідачем на вимоги ухвал суду від 08.06.10. та від 22.06.10. не надано доказів на підтвердження вимоги про відстрочку виконання рішення суду.

Як суд зазначав вище, прокурор та представники позивачів заперечують проти клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 31.09.10., викладеного у відзиві на позовну заяву від 05.05.10.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (10025, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 0,0140 га, яка розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та привести її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10025, АДРЕСА_2; ідент. номер НОМЕР_1):

- у дохід державного бюджету України на р/р 31118095700002 УДК у м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22090200 - 85,00грн державного мита;

- у дохід державного бюджету України на р/р 31217264700002 УДК у м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22050003 - 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 20.07.10.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - позивачам

4 - відповідачу

5,6 - прокур.