Постанова № 10687775, 03.08.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 серпня 2010 р. № 49/420-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМіщенка П.К. (доповідач)

суддівБілошкап О.В., Заріцької А.О.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Райффазен Лізинг Аваль"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 21.04.2010р.

у справі

господарського суду №49/420-б

міста Києва

за заявою боржникаТОВ "Транспортна компанія "Транссервіс"

про визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "ТК "Транссервіс" –Cачук О.В., Бабенко А.М.

ТОВ "Райффазен Лізинг Аваль" –Федорова Т.В.

Арбітражний керуючий Єсик Т.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 17.02.2010 року у справі № 49/420-б визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю"Транспортна компанія "Транссервіс":

- Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “АКВ Гарант” на загальну суму 15 353 200,00 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів);

- Публічне акціонерне товариство “Державний - експортно - імпортний банк України”(AT “Укрексімбанк”) на загальну суму 1 087 089,57 грн., з яких 1 068 316.07 грн. (1 черга задоволення вимог кредиторів) та 18 773,50 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів);

- Відкрите акціонерне товариство “АВТОКАПІТАЛ” на загальну суму 224 078,34 грн, (1 черга задоволення вимог кредиторів);

- Даймлер АГ ( Daimler AG) на загальну суму 77 749,69 євро або 919 750.84 грн. з яких 888225,56 грн. (1 черга задоволення вимог кредиторів) та 31525,28 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів);

- Товариство з обмеженою відповідальністю “Аріс-Юг”на загальну суму 28 071,62 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів);

- Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”на загальну суму 273 185,79 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів);

Затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія “Транссервіс” на загальну суму 17885376,16 грн.

Відмовлено у визнанні кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія “Транссервіс”:

- Дамлер АГ (Daimler AG) на загальну суму 27,96 грн.;

- Товариству з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”на загальну суму 6 472 653,10 грн.

Зобов'язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Транссервіс" арбітражного керуючого Єсик Тетяну Олександрівну протягом 10 днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів.

Зобов'язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Транссервіс" арбітражного керуючого Єсик Тетяну Олександрівну надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року (колегія суддів у складі: головуючий Гарник Л.Л., суддів Верховця А.А., Іваненка Я.Л.) залишено без змін ухвалу господарського суду м. Києва від 17.02.2010 року.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2010 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року в справі №49/420-б ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати ухвалу та постанову в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” в сумі 273185,79 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги Товариства на суму 6745838,89 грн.

На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, визнаючи вимоги ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” в сумі 273185,79 грн., не дослідили в повній мірі вимоги кредитора, оскільки вказана сума не відповідає дійсному розміру заборгованості боржника.

У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "Транспортна компанія “Транссервіс" просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року без змін, а скаргу ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі- Закону).

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Заявник (боржник) звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервіс” (код 32156302) банкрутом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2009 було порушено провадження у справі № 49/420-6 за особливостями, передбаченими статтею 53 Закону, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого - Єсик Тетяну Олександрівну, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ 456626 від 30.06.2009р., відкрито процедуру санації боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс", керуючим санацією боржника призначено - Директора Матвієнко Олександра Вікторовича.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Транссервіс" опубліковано у газеті "Голос України" від 03.10.2009 № 186.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації керівником боржника.

З вимогами до боржника звернулось, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" на загальну суму 6 745 838,89 грн. (заява подана до суду 28.10.2009), з них –6667330,28 (ІV черга) та 68508,61 грн. (VI черга)

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між боржником і кредитором були укладені Договори оренди (фінансового лізингу) за №№ L1589-01/08, L1590-01/08, L1591-01/08 від 22 січня 2008 року, № L742-05/07 від 22.05.2007 року, L333-03/07 від 23.04.2007 року, L332-03/07 від 23.04.2007 року № L691-05/07. Даними Договорами була передбачена передача Лізингоодержувачу (боржнику) в користування (з подальшим викупом) шести самоскидів (трьох самоскидів Мерседес-Бенц АКТРОС 4140К 2007 року випуску та трьох самоскидів Мерседес-Бенц АКТРОС 4141 2006 року випуску), а також автомобілю Ford New Transit (далі —автобус). Сукупна первісна вартість переданих боржнику в лізинг шести самоскидів складала 6 234642,00 грн. В процесі виконання договорів боржником було сплачено 3 896 954,18 грн., з яких 1 303 149,66 грн. комісія кредитора - плата за користування предметом лізингу; 2 593 805,53 грн. - відшкодування частини вартості Предмету лізингу, що підтверджується платіжними дорученнями та зведеною відомістю взаєморозрахунків, а тому вартість предмета лізингу, яка підлягає сплаті боржником складала 3637538,82 грн.

Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль" розглянуті керуючим санацією - керівником боржника разом із розпорядником майна та визнані боржником частково, а саме у сумі 273 185,79 грн. з яких:

- 104 076,17 грн. - штраф за дострокове припинення договору в розмірі 2 % від суми непогашеної вартості Предмета лізингу за Договорами фінансового лізингу

- 169 109,62 грн. - заборгованість зі сплати комісії за користування Предметами лізингу, згідно графіків платежів до Договорів фінансового лізингу.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що заявлена до стягнення сума комісії в розмірі 104 076,17 гривень за своєю правовою природою є штрафною санкцією, не може бути визнана як сума грошових вимог і підлягає включенню лише до шостої черги реєстру вимог кредиторів, оскільки абзацом 2 п. 10.3.2. додатків № 4 до Договорів фінансового лізингу -"умови фінансового лізингу", у випадку дострокового припинення договору Лізингодержатель зобов'язується сплатити Лізингодавцю комісію в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу. Проте, зазначене суперечить вимогам ч. 3 ст. 213 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до п. 4.5., 4.6. Договорів фінансового лізингу, комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. До складу комісії в повному обсязі включається винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії договору та пов'язані з ним.

З огляду на вищевикладене боржник зазначив про те, що комісія лізингодавця є винагородою останнього за придбання і передачу предмета лізингу та відшкодуванням всіх його витрат, пов'язаних з такими придбанням і передачею. Тому 2% платежу за дострокове припинення договорів не належить, як і не може належати до складу комісії. Крім того, за своєю правовою природою зазначений платіж є штрафною санкцією, а не комісією та винагородою Лізингодавця.

Як зазначено в ст. 1 Закону до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Щодо суми 169 109,62 грн. - заборгованості зі сплати комісії за користування Предметами лізингу, то божник погодився з вказаною сумою як в місцевому суді, так і в суді апеляційної інстанції, отже, суд першої інстанції правомірно визнав кредитором на дану суму ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль".

З приводу заявлених вимог у сумі 6 472 653,10 грн., які складаються з:

- 5 203 808,46 грн. - непогашена вартість Предмета лізингу;

- 3 109,78 грн. - штраф за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості Предмета лізингу по Договору фінансового лізингу № L691-05/07 від 07.05.2007 p., предметом якого є автомобіль;

- 65 666,40 грн. - суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця (Кредитора) та не були сплачені Лізингоодержувачем (Боржником);

- 1135 397,90 грн. - заборгованість по поточним лізинговим платежам;

- 169 089,19 грн. - основного боргу. Підстава - Договір фінансового лізингу № L 691-05/07 від 07.05.2007 , предметом якого є автомобіль Ford New Transit V348;

- 68 508,61 грн. - штрафні санкції (штраф, пеня), то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.4.1 Договорів лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця (Кредитора).

У відповідності до п. 3.1 зазначених Договорів сукупна вартість Предмету лізингу становила 6 231 344,75 грн. Боржником було сплачено 3 896 955,19 грн. (1303 149,26 грн. - комісія кредитора - плата за користування Предметом лізингу + 2 593 805, 93 грн. - відшкодування частини вартості Предмету лізингу, що підтверджується платіжними дорученнями та зведеної відомості взаєморозрахунків, а тому вартість Предмета лізингу, яка підлягала сплаті Боржником складала 3 637 538,82 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 615 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

13.08.2009 ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" в односторонньому порядку відмовилося від Договорів фінансового лізингу: № L332-03/07 від 23.04.07, № L333-03/07 від 23.04.2007 № L691-05/07 від 07.05.2007 № L742-05/07 від 22.05.2007 № L1589-01/08 від 22.01.2008. Договір фінансового лізингу № L1590-01/08 від 22.01.2008, Договір фінансового лізингу № L1591-01/08 від 22.01.2008

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

07.09.2009 були вчинені шість виконавчих написів щодо повернення Предмету лізингу - шести самоскидів, крім того, Державною виконавчою службою у Голосіївському районі м. Києва по вищезазначеним Договорам було відкрито виконавчі провадження з виконання виконавчих написів.

Станом на 16.09.2009 (дата порушення провадження у справі про банкрутство) договори фінансового, предметом яких були вантажні самоскиди марки MERCEDES-BENZ, були розірвані з боку Кредитора 07.09.2009 зроблено виконавчі написи, нотаріуса.

Судом апеляційної інстанції було зазначено, що на момент розгляду справи про банкрутство боржника в суді, предмет лізингу вилучений і знаходиться у кредитора, про що повідомив останній при розгляді апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 1 Закону грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму. До складу грошових зобов'язань не належать речово-правові вимоги з повернення індивідуально визначеного майна або майна, визначеного родовими ознаками. В даному ж випадку до складу грошових вимог включено ще і речово–правову вимогу.

Крім того, відмовляючи у визнанні заявлених вимог у сумі 1 135 397,90 грн. –поточної заборгованості, частину якої складають платежі на відшкодування вартості предмета лізингу, що в односторонньому порядку витребуваний кредитором, судами було зазначено, що кредитором були порушені норми закону щодо заборони вираження ціни Договору із прив'язкою до іноземної валюти, а тому незаконною є і “індексація” комісії Лізингодавця на розмір зміни курсу іноземної валюти.

З приводу заявлених вимог у сумі 3 109,78 грн. штраф за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості Предмета лізингу встановлено наступне.

Договір фінансового лізингу № L691-05/07 від 07.05.2007 не розірваний та продовжує свою дію, крім того, станом на 16.09.2009 (дата порушення провадження у справі про банкрутство) Боржник не мав заборгованості перед Кредитором по зазначеному вище Договору.

Відповідно до ст. 1 Закону конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Отже, вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" у сумі 1135 397,90 грн. не є конкурсними вимогами та не можуть бути включені до вимог кредиторів.

Станом на 17.02.2010 ДВС у Голосіївському районі м. Києва триває виконавче провадження щодо звернення стягнення на вантажні самоскиди по Договорам, яке не підлягає зупиненню, тому конкурсна кредиторська заборгованість ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" відсутня і відповідно не має законних підстав включати вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" у сумі 6 472 653,10 грн. до реєстру вимог кредиторів

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог у сумі 273 185,79 грн., до четвертої черги вимог кредиторів.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року у справі № 49/420-б постановлена у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року у справі № 49/420-б залишити без змін.

Головуючий                                                                                 Міщенко П.К.

С у д д я                                                                                           Білошкап О.В.

С у д д я                     Заріцька А.О.