Рішення № 106875188, 20.10.2022, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/586/21

Провадження № 2/396/38/22

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2022 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, цивільну справу № 396/586/21 запозовом Фермерського господарства «Міф» до ОСОБА_1 , Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування рішень Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області про визнання недійними договорів оренди земельних ділянок, визнання протиправною та скасування їх державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач адвокат Марченко Ю.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування рішень Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, в яких просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 26.08.2020 року № 389.

- визнати протиправним та скасувати рішення Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 23.10.2020 року № 412.

- визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та Захарівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області договір оренди землі від 23.10.2020 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867.

- визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та Захарівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області договір оренди землі від 23.10.2020 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868.

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_1 іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524081400:02:000:1867 (номер запису в Державному реєстрі речових прав: 39709351 від 09.12.2020 року; підстава державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради та затвердження проектів землеустрою щодо відведення", серія та номер: 412, виданий 23.10.2020, видавник: Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області; договір оренди землі, серія та номер: виданий 23.10.2020, видавник: сторони орендодавець Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області; орендар ОСОБА_1 ; рішення органу місцевого самоврядування, "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду", серія та номер: 389, виданий 26.08.2020, видавник: Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55707147 від 15.12.2020 11:46:16, ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради, Кіровоградська обл.).

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_1 іншого речового права - права оренди земельної ділянки 3524081400:02:000:1868 (номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право: 39710493 від 09.12.2020 року; підстава державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: виданий 23.10.2020, видавник: сторони: орендодавець Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області; орендар ОСОБА_1 ; рішення органу місцевого самоврядування, "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду", серія та номер: 389, виданий 26.08.2020, видавник: Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області; рішення органу місцевого самоврядування, "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради та затвердження проектів землеустрою щодо відведення", серія та номер: 412, виданий 23.10.2020, видавник: Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55708431 від 15.12.2020 12:12:21, ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради, Кіровоградська обл.).

- визнати протиправним та скасувати рішення Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 26.01.2021 року № 115.

- зобов`язати Новоукраїнську міську раду Кіровоградської області повторно розглянути заяву Фермерського господарства «МІФ» від 22.12.2020 року про надання в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868.

В обгрунтування посилався на те, що на території колишньої Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (у даний час Новоукраїнської об`єднаної територіальної громади) у масиві земель сільськогосподарського призначення (поля №№ 1, 6, 7), перебувала земельна ділянка площею 9,4 га, запроектована під автомобільну дорогу за напрямком Голованівськ - Захарівка в обхід Добровеличківки, Новоукраїнки на відрізку село Воронівка - село Захарівка з виходом на існуючу шляхову мережу, позивач ФГ «МІФ» на підставі укладених із землевласниками договорів оренди господарству належить право користування істотною частиною земель цього масиву.

ФГ «МІФ» фактично використовував вказану земельну ділянку площею 9,4 га при виконанні робіт на прилеглих до неї орендованих земельних ділянках та був зацікавлений у належному юридичному оформленні такого користування й неодноразово звертався з відповідними клопотаннями до державних та комунальних органів, уповноважених на той час розпоряджатися державними та комунальними землями, на що отримував відповіді про можливість оформлення прав оренди лише після оголошення відповідних земельних торгів (аукціону) відповідно до статей 134-139 Земельного кодексу України.

Оскільки такіторги тривалийчас неоголошувалися,то ще17.07.2006року міжФГ «МІФ»та Захарівськоюсільською радоюбув укладенийтимчасовий договіроренди земельноїділянки,яким передбачено,що Захарівськасільська раданадала,а ФГ«МІФ» прийняву тимчасовеплатне користуванняземельну ділянку,яка виділенабувшим СТОВ«Світоч» підбудівництво дорогиплощею 9,4га до днявиготовлення належнихдокументів направо орендиземельної ділянки та встановлено орендну плату.

ФГ «МІФ» з 2007 року по 2020 рік включно сплачував за фактичне використання цієї земельної ділянки, а Захарівська сільська рада приймала ці платежі як належну за договором від 17.07.2006 року орендну плату.

ФГ «МІФ»неодноразово звертавсядо Захарівськоїсільської радиіз заявою,в якійпросив надатидозвіл навиготовлення проектуземлеустрою щодовідведення воренду земельноїділянки натериторії Захарівськоїсільської радиНовоукраїнського районуКіровоградської областіплощею 9,4га підпроектною польовоюдорогою,за якуз 2007року сплачуєорендну плату, однак у розумні строки рішення по своїй заяві не отримав.

На початку листопада 2020 року ФГ «МІФ» із загальнодоступних відомостей Публічної кадастрової карти України дізнався, що під проектною польовою дорогою 9,4 га без вирішення його заяви від 23.07.2020 року та без будь-якого узгодження з ним, як землекористувачем, та із землевласниками суміжних ділянок були сформовані та зареєстровані Очаківським відділом Держгеокадастру Миколаївської області та Фастівським відділом Держгеокадастру Київської області з метою передачі в оренду не відомим йому іншим особам земельні ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.07 для городництва:

площею 4.2525 га кадастровий номер 3524081400:02:000:1867;

площею 4.6701 га кадастровий номер 3524081400:02:000:1868.

Позивач вважає,протиправними рішенняЗахарівської сільськоїради від26.08.2020року №389та від23.10.2020року №412,оскільки нерозглянувши подануФГ «МІФ»заяву таза обставинколи спірніземельні ділянкиперебували уфактичному йоплачуваному володінніта користуванніФГ «МІФ»,Захарівська сільськарада у порушеннявстановленого законодавствомпереважного праваФГ «МІФ»на отриманняцих земельнихділянок воренду оскаржуваними рішеннямивід 26.08.2020року №389та від23.10.2020року №412надала дозвілна розробкупроекту землеустрою,щодо відведенняцих земельнихділянок воренду, затвердила такий проект та надала дозвіл на укладення договорів оренди іншій особі ОСОБА_1 .

Крім того, всупереч нормам законодавства затверджена рішенням Захарівської сільської ради №412 від 23.10.2020 року проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 не погоджений у встановленому законодавством порядку, зокрема не погоджений з органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, який при належному зверненні не погодив би переформування проектної польової дороги державної форми власності в два городи комунальної форми власносності, які унеможливили належне цільове використання своїх земельних ділянок більше ніж 20 землевласниками.

Позивач вважає, що його не було повідомлено у встановленому законодавством порядку про виконання робіт з встановлення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 в натурі (на місцевості), тому їх межі з позивачем не погоджені, а рішення Захарівської сільської ради № 412 від 23.10.2020 року про затвердження складеного з порушеннями проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 є протиправним.

При прийняті рішення Захарівськюї сільською радою від 26.08.2020 року № 389 та від 23.10.2020 року № 412, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради, у порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відома населення не доводилися, та особи, права яких зачіпають ці рішення (утому числі ФГ «МІФ»), на сесії не запрошувалися.

Позивач ФГ«МІФ» наполягає,що протиправні рішення Захарівськоїсільради від26.08.2020року №389,яким ОСОБА_1 дозволено розробкупроекту землеустрою,щодо відведенняземельних ділянокв оренду,затверджено проектвідведення тадозволено укладаннядоговору орендина земельніділянки зкадастровими номерами3524081400:02:000:1867й 3524081400:02:000:1868,- не відповідаютьй неможуть відповідати дійсному волевиявленнювласника земельнихділянок (натой часЗахарівської територіальноїгромади), що є підставою для визнання договорів недійсними на підставі ч. 3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України.

Крім того, унаслідок протиправних рішень Захарівської сільської ради від 26.08.2020 року № 389 та від 26.08.2020 року від 23.10.2020 року № 412, укладених на підставі цих протиправних рішень недійсних договорів оренди землі від 23.10.2020 року та протиправної державної реєстрації встановлених цими недійсними договорами речових прав оренди (номери записів про інше речове право: 39709351 та 39710493) склалася конфліктна ситуація, за якої статус земельних ділянок з проектної дороги змінився на городи й відповідач ОСОБА_1 отримав у порушення норм законодавства повний та безперешкодний доступ до земельних ділянок, маючи змогу обробляти їх як городи, й таким чином позбавити ФГ «МІФ» та інших суміжних землевласників та землекористувачів можливості під`їзду до своїх земельних ділянок, стійкого зв`язку своїх земельних ділянок з магістральною дорожньою мережею, з виробничими й господарськими центрами та наявної зручності виконання технологічних процесів на своїх земельних ділянках використання техніки.

Посилаючись на практику Верховного суду, позивач вважає, оскільки унаслідок укладення спірних договорів оренди землі від 23.10.2020 року порушено переважне право ФГ «МІФ» на отримання земельних ділянок в оренду, яке імперативно встановлене ч.5 ст.37-1 Земельного кодексу України та ст.8-2 Закону України «Про оренду землі», то це є підставою для визнання спірних договорів недійсними на підставі ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України.

Також,вважає,що рішенняНовоукраїнської міськоїради від26.01.2021року №115,пов`язанепрямим причинно-наслідковимзв`язкомта єпохідним відпротиправних рішеньЗахарівської сільськоїради від26.08.2020року №389та від26.08.2020року від23.10.2020року №412,укладених напідставі цихпротиправних рішеньнедійсних договоріворенди землівід 23.10.2020року тапротиправної державноїреєстрації встановленихцими недійснимидоговорами речовихправ оренди(номеризаписів проінше речовеправо:39709351та 39710493), тому дане підлягає скасуванню із зобов`язанням повторного розгляду заяви.

13.05.2021 року постановлено ухвалу суду про відмову у вжитті заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 18.11.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

20.12.2021року відпредставника відповідача ОСОБА_1 адвокатаЗагороднього І.В.на адресусуду надійшлипояснення,відповідно дояких,останній просиввідмовити впозові повністю.Вважає,що рішеннямиЗахарівської сільськоїради непорушено правата інтересипозивача.В поясненняхзазначено,що рішеннямЗахарівської сільськоїради Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті від26серпня 2020року №389«Про наданнядозволу нарозроблення проектуземлеустрою щодовідведення земельнихділянок воренду» надано ОСОБА_1 дозвіл нарозроблення проектуземлеустрою щодовідведення земельнихділянок загальноюплощею 8,9226га воренду терміномна 20років дляведення городництваза рахунокземель запасукомунальної власностісільськогосподарського призначення,розташованих натериторії Захарівськоїсільської радиНовоукраїнського районуКіровоградської області.На замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 розроблено проектземлеустрою щодовідведення земельнихділянок воренду,який погодженов установленомузаконом порядку,в томучислі територіальниморганом Держгеокадастру(висновокпро розгляддокументації ізземлеустрою від12жовтня 2020року №15006/82020,виданий експертомдержавної експертизиголовного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій областіНагребельною В.Г.).На підставіцього проектуземлеустрою уДержавному земельномукадастрі зареєстрованоземельні ділянкиплощею 4,2525га зкадастровим номером3524081400:02:000:1867та площею4,6701га зкадастровим номером524081400:02:000:1868.Згодом рішеннямЗахарівської сільськоїради Новоукраїнськогорайону від23жовтня 2020року №412«Про передачув орендуземельних ділянокгромадянам сільськоїради тазатвердження проектівземлеустрою щодовідведення земельнихділянок воренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та надано ОСОБА_1 в оренду терміном на 20 років земельні ділянки загальною площею 8,9226 га, у тому числі площею 4,2525 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867 та площею 4,6701 га з кадастровим номером 524081400:02:000:1868.

На підставі рішення Захарівської сільської ради Новоукраїнського району від 23 жовтня 2020 року № 412, між нею та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2020 року, за яким передано в оренду терміном на 20 років земельні ділянки загальною площею 8,9226 га, у тому числі площею 4,2525 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867 та площею 4,6701 га з кадастровим номером 524081400:02:000:1868.

Право оренди на ці земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 09 грудня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішеннями Захарівської сільської ради Новоукраїнського районної ради від 26 серпня 2020 року № 389 та від 23 жовтня 2020 року № 412 не порушує переважне право позивача на оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868. Відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організація території колишнього КСП ім. Пархоменка Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області земельна ділянка, за рахунок якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, не є польовою дорогою, а відносилася до земель проектної дороги міжрегіонального значення, на якій планувалося будівництво автомобільної дороги. А тому посилання позивача на порушення його права на оренду земельної ділянки комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, є безпідставним. Також звертає увагу, що правовідносини з оренди землі врегульовано Законом України «Про оренду землі», який не передбачав будь-яких тимчасових договорів оренди землі, на який в позовній заяві посилається представник, як на підтвердження його переважного права на оренду земельних ділянок, а єдиним договором на підставі якого передавалася в оренду земельна ділянка був договір оренди землі. Крім того, вказує, що Тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 17 липня 2006 року не відповідає зазначеним вище вимогам Закону України «Про оренду землі», оскільки у ньому на зазначено усіх обов`язкових істотних умов, що встановлюються для договору оренди землі, цей Тимчасовий договір не відповідає Типовому договору оренди землі, та не пройшов державної реєстрації відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02 липня 2003 року № 174. Також, заперечив доводи позивача, що йому належить право користування істотною частиною земель у земельних масивах, в межах яких розташовані спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, позивач не надав будь-яких доказів, які підтверджували б перебування в оренді у позивача земельних ділянок, загальна площа яких становила не менш як 75 відсотків усіх земель масиву. Вважає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Захарівської сільської ради від 26 серпня 2020 року № 389 та від 23.10.2020 року № 412 не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не порушують прав та інтересів як позивача, так і будь-яких інших осіб, оскільки рішення Захарівської сільської ради від 26 серпня 2020 року № 389 та від 23.10.2020 року № 412 не є правовстановлюючим актом, не означає позитивного вирішення питання про надання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 чи будь-яким іншим особам, а є лише однією із стадій процесу отримання права користування на земельну ділянку, не надаючи жодній особі права на землю та не порушуючи прав будь-яких осіб.

Також вважає позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 23 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Захарівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, а також скасування державної реєстрації за ОСОБА_1 іншого речового права, то з огляду на похідний характер цих вимог від вимог про визнання протиправними та скасування рішень Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 26 серпня 2020 року № 389 та від 23 жовтня 2020 року № 412 та те, що останні позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав, вказаних вище у цьому відзиві, то на думку відповідача не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 23 жовтня 2020 року щодо оренди земельних ділянкок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868.

Також вказав, що не підлягають задоволенню позовної вимоги про скасування рішення Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 26 січня 2021 року № 115, оскільки це рішення міської ради відповідає чинному законодавству, адже на момент звернення позивача до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області із заявою від 22 грудня 2020 року про надання в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 та прийняття цього оскаржуваного рішення, вказані земельні ділянки перебували в оренді у ОСОБА_1 за договором оренди землі від 23 жовтня 2020 року та відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України не могли бути передані в оренду іншим особам, в тому числі позивачу, без попереднього припинення права оренди у ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Новоукраїнську міську раду Кіровоградської області повторно розглянути заяву фермерського господарства «МІФ» від 22 грудня 2020 року про надання в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, то з огляду на похідний характер цієї вимоги від вимоги про скасування рішення Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 26 січня 2021 року № 115 та те, що остання позовна вимога не підлягає задоволенню, то відповідно не підлягає задоволенню і дана позовна вимога.

16.03.2022 року через канцелярію суду від представника Новоукраїнської міської ради надійшов відзив на позовну заяву ФГ «Міф». Відповідно до якого представник просив відмовити в позові. Свій відзив обгрунтував тим, станом на 2006 рік Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області відповідно до наданих повноважень визначених статтями 83 та 122 Земельного кодексу України не була розпорядником земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Таким розпорядником на території Новоукраїнського району була Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області. У зв`язку з відсутності повноважень у Захарівської сільської ради щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів та відсутності державної реєстрації права оренди за ФГ "МІФ", Тимчасовий договір оренди земельної ділянки укладений 17 липня 2006 року є нікчемним правочином, що в свою чергу є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом, що визначено статтею 215 Цивільного кодексу України. Тому, Фермерське господарство "МІФ" не має права скористатися "переважним правом орендаря на поновлення договору оренди" визначеного статтею 33 Закону України "Про оренду землі". У зв`язку з відсутність чинного договору оренди не можливо поновити неіснуючий договір. З метою наповнення місцевого бюджету та офіційного оформлення права користування землями, на підставі пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким встановлено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях місцевої ради. Рішення Захарівської сільської ради від 26.08.2020 року № 389 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" та від 23.10.2020 року № 412 "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради, та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" прийняті колегіальним органом шляхом голосування відповідно до вимог законодавства України, згідно яких сформовано дві земельні ділянки:

площею 4,2525 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867, з цільовим призначення - для городництва (код КВЦПЗ-01.07);

площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, з цільовим призначення - для городництва (код КВЦПЗ-01.07).

Крім того, при прийняті рішення Захарівської сільської ради від 23.10.2020 року № 412 "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради, та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" було враховано висновок державної експертизи документації із землеустрою від 12 жовтня 2020 року за № 15006/82-20, яка проведена експертом державної експертизи ОСОБА_4 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Підстави у відмові у затвердженні цього проекту землеустрою визначені статею 186 ЗКУ відсутні.

Щодо вимог позивача визнатипротиправним таскасувати рішенняНовоукрашської міськоїради Кіровоградськоїобласті від 26.01.2021року № 115та зобов`язанняповторно розглянутизаяву ФГ"МІФ"від 22.12.2020року пронадання воренду двохземельних ділянокплощею 4,2525га зкадастровим номером3524081400:02:000:1867та площею4,6701га зкадастровим номером3524081400:02:000:1868,зазначили,що рішенняНовоукраїнської міськоїради Кіровоградськоїобласті від26.01.2021року №115 констатує фактнаявності зареєстрованогоправа орендина земельніділянки івказує пронеможливість подвійноїпередачі тареєстрації праваоренди зарізними особами,чим всвою чергу,не порушуєправ Фермерськогогосподарства "МІФ.Також вимогипозивача в частиніповторного розглядузаяви ФГ"МІФ"від 22.12.2020року пронадання воренду двохземельних ділянокплощею 4,2525га зкадастровим номером3524081400:02:000:1867та площею4,6701га зкадастровим номером3524081400:02:000:1868без проведенняаукціону юридичнійособі,пояснюють,що таківимоги порушують вимоги статей 123 та 134 Земельного кодексу України, якими передбачена обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або передачі їх у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Ухвалою суду від 17.03.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ФГ «Міф» про розгляд справи повідомлений належним чином, 20.04.2022 року, 12.07.2022 року на електронну адресу суду від голови господарства ОСОБА_5 подано заяви про відкладення розгляду справи з метою пошуку фахівців в галузі права. Станом на 20.10.2022 року позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, з заявами та клопотаннями не звертався.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Загородній І.В. у судове засідання не з`явилися, подано клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника, просять відмовити в позові повністю, посилаючись на позицію викладену у відзиві.

Представник відповідача Новоукраїнської міськоїради Кіровоградськоїобласті в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в розписках про вручення судової повістки від 29.03.2022 р., 23.05.2022 р., 12.10.2022 р. Представником відповідача 16.03.2022 року подано відзив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши досліджені докази, суд встановив наступне.

17.07.2006 року між ФГ «Міф» та Захарівською сільською радою укладений тимчасовий договір оренди земельної ділянки, яким передбачено, що Захарівська сільська рада надала, а ФГ «Міф» прийняв у тимчасове платне користування земельну ділянку, яка виділена бувшим СТОВ «Світоч» під будівництво дороги площею 9,4 га (а.с.39).

Згідно довідок № 26 від 31.01.2018 року та № 7 від 30.01.2019 року виданих Захарівської сільської ради про те, що станом на 01.01.2018 р., 01.01.2019 р., ФГ «Міф» ЄДРПОУ 23687270 в особі ОСОБА_5 має в користуванні такі земельні ділянки: оренда земельних паїв 184,3203 га, оренда земель державної власності 9,4 га (а.с.40).

Відповідно до листа Відділу Дердземагенства у Новоукраїнському районі Кіровоградської області від 31.03.2015 № 27-1116-0.2-683/2-15 відділом розглянуто клопотання позивача щодо заключення договору оренди земельної ділянки площею 9,4 га зайнятих проектною дорогою, що межує з полями, які він орендує, повідомлено, що відповідно до глави 21 «Продаж земельних ділянок або права на них на конкретних засадах» зокрема ст.. 134-139 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), в тому числі і для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отримати право на оренду вказаної земельної ділянки можливо лише після оголошення дати земельних торгів та ставши їх учасником (а.с.38).

Згідно податкових декларацій з плати за землю та роздруківки відомостей кабінету платника податків ФГ «Міф» вбачається, перебування земельної ділянки 9,4 га у користуванні ФГ «Міф» та здійснення оплати за її використання у 2017 р., 2018р., 2019 р., 2020р. (а.с.41-70).

Згідно заяви № 15 від 23.07.2020 року ФГ «Міф» звертався до Захарівської сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 10 років земельної ділянки загальною площею 9,4 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с.71).

Згідно заяви № 26 від 19.11.2020 року ФГ «Міф» звертався до Захарівської сільської ради надати ФГ «Міф» в оренду строком на 7 років без проведення земельних торгів земельні ділянки сільськогосподарського призначення: площею 4,2525 га кадастровий номер 3524081:02:000:1867, площею 4,6701 га кадастровий номер 3524081:02:000:1868 та укласти з ФГ «Міф» договори оренди вказаних земельних ділянок, при цьому взяти до уваги, що господарством з 2007 року сплачується Захарівській сільській раді орендна плата на підставі договору від 01.07.2006 року, за земельну ділянку під проектною польовою дорогою 9,4 га з якої сформовані земельні ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (а.с.72).

На що Захарівською сільською радою від 24.11.2020 року № 171 повідомлено ФГ «Міф» про те, що на виконання вимог п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, протокольного доручення виробничої наради з керівниками головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києва від 08.07.2019 року «Плата за землю вагоме джерело доходів місцевих бюджетів, їх аналіз з метою виявлення існуючих недоліків та резервів їх збільшення», враховуючи норми, що регламентують чинність укладених договорів оренди лише після їх державної реєстрації з метою проведення моніторингу використання земельних ділянок, що підлягають інвентаризації вказані земельні ділянки були надані для розробки проекту землеустрою, рішенням Захарівської сільської ради іншим землекористувачам, які вже затвердили проект землеустрою та отримали дозвіл на реєстрацію договорів оренди з максимальною ставкою в 12%. Також в повідомлені зазначено, що позивач трактує у своїй заяві проектну дорогу, як польову дорогу для доступу до земельних ділянок, яка такою не являється. Польові дороги в розробку проекту землеустрою не входять. Обмежень щодо доступу до земельних паїв жодний землекористувач та землевласник не має.

22.12.2020 року ФГ «Міф» вдруге звернулося до Захарівської сільської ради з проханням надати земельні ділянки площею 4,2525 га кадастровий номер 3524081:02:000:1867, площею 4,6701 га кадастровий номер 3524081:02:000:1868 в оренду та укласти з ФГ «Міф» договори оренди вказаних земельних ділянок, при цьому взяти до уваги, що господарством з 2007 року сплачується Захарівській сільській раді орендна плата на підставі договору від 01.07.2006 року за земельну ділянку під проектною польовою дорогою 9,4 га з якої сформовані земельні ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (а.с.74).

На дану заяву Новоукраїнською міською радою надано копію витягу з рішення Новоукраїнської міської ради № 115 від 26.01.2021 року про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельних ділянок. Також повідомлено ФГ «Міф» про те, що земельні ділянки про які він зазначає в заяві від 22.12.2020 року сформовані за рахунок земель запроектованої під автомобільну дорогу за напрямком Голованівськ-Захарівка, в обхід Добровеличківки, Новоукраїнки на відрізку с. Воронівка- с. Захарівка, які розташовані на території Новоукраїнської об`єднаної територіальної громади. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 09.12.2020 року зареєстровано право оренди на земельні ділянки про які просить ФГ «Міф» на підставі договорів оренди від 23.10.2020 року укладених між ОСОБА_1 та Захарівською сільською радою терміном на 7 років. Надання в оренду земель вказаних в заяві ФГ «Міф» буде можливе лише після припинення права користування ними в порядку визначеному законодавством України (а.с.75).

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача звертався з адвокатськими запитами до Новоукраїнської міської ради, Захарівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відділу у Фастовецькому районі головного управління Держгеокадастру Київської області, Відділу в Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру Миколаївської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з метою з`ясування обставин передання спірних земельних ділянок в оренду іншій особі, в рахунок кого порушується його переважне право на укладання договорів оренди з проханням надати йому інформацію з відповідними документами (а.с.76-77, 78-79,81-82,84,86,90,92,94,98).

26.08.2020 року на сесії Захарівської сільської ради було розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення за № 389 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" (а.с.149).

23.10.2020 року на сесії Захарівської сільської ради було розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення за № 412 "Про передачу в оренду земельних ділянок сільської ради, та затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок" (а.с.150).

На підставі замовлення ОСОБА_1 було розроблено Фізичною собою - підприємцем ОСОБА_3 "Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 20 років гр. ОСОБА_1 для городництва (код КВЦПЗ-01.07) із земель сільськогосподарського призначення на території Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області" (а.с.153-170).

Дана документація із землеустрою була погоджена державною експертизою відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою від 12 жовтня 2020 року за №15006/82-20, яка проведена експертом державної експертизи ОСОБА_4 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (а.с.187).

На підставіцього проектуземлеустрою уДержавному земельномукадастрі зареєстрованоземельні ділянкиплощею 4,2525га зкадастровим номером3524081400:02:000:1867та площею4,6701га зкадастровим номером524081400:02:000:1868.

Відповідно до копії договору оренди земельної ділянки від 23.10.2020 року (а.с.151-152) та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.12.2020 року (а.с.36-37), за номером запису про інше речове право: 39709351 та 39710493, зареєстровано право оренди на земельні ділянки, а саме: площею 4,2525 га з кадастровими номером 3524081400:02:000:1867 та площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868 на підставі договору оренди землі укладеного 23.10.2020 року між орендодавцем - Захарівською сільською радою та орендарем - ОСОБА_1 терміном на 20 років, та на підставі рішення Захарівської сільської ради від 23.10.2020 № 412 «Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради та затвердження проектів землеустрою щодо відведення».

Відповідно доп.1розділу предметвказаногодоговоруоренди,Орендодавецьнапідставі рішенняЗахарівськоїсільськоїради від 26.08.2020року№389тавід 23.10.2020 № 412 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для городництва.

Пунктом 2 Розділу ІІ даного Договору передбачено, що він укладений строком на 20 років.

Згідно п.3 Розділу ІІ, орендна плата вноситься орендарем в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок щорічно.

Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, як юридична особа, реорганізована шляхом приєднання до Новоукраїнської міської ради на підставі рішення Новоукраїнської міської ради від 01 грудня 2020 року № 47 "Про реорганізацію Захарівської сільської ради", тому суд вважає, що відповідач по справі є належним відповідачем.

Вказані земельніділянки відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організація території колишнього КСП ім. Пархоменка Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області земельна ділянка, за рахунок якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, не є польовою дорогою, а відносилася до земель проектної дороги міжрегіонального значення, на якій планувалося будівництво автомобільної дороги (а.с.170).

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.125ЗКУкраїни право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126ЗКУкраїни визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Дане положення відповідає Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7, відповідно до якої власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України.

Перешкоди в користуванні - це дії іншої особи щодо обмеження власника майна у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 158ЗКУкраїни передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно доч.ч. 5, 6 ст.37-1ЗКУкраїни земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років.

Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно з п. 28 ч. 2 ст.134ЗКУкраїни не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116ЗКУкраїни (у редакції чинній на момент початку користування позивачами земельними ділянками) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 122ЗКУкраїни сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Вирішуючи спір по суті, суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною четвертою статті 12ЦПКУкраїни встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст.2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішенняцивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 152ЗКУкраїни держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною;г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Крім того, ч.ч. 5, 6 ст.37-1ЗКУкраїни передбачає, що передача земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач Фермерське господарство «МІФ» у своєму позові вказує про порушенню рішеннями Захарівської сільської ради Новоукраїнського району від 26 серпня 2020 року № 389 та від 23 жовтня 2020 року № 412 його переважного права на оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:186" та 3524081400:02:000:1868, посилаючись одночасно як на норми частини 5 статті 37-1 ЗК України, так і на норми статті 8-2 Закону України «Про оренду землі».

Судом встановлено, відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організація території колишнього КСП ім. Пархоменка Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області земельна ділянка, за рахунок якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, не є польовою дорогою, а відносилася до земель проектної дороги міжрегіонального значення, на якій планувалося будівництво автомобільної дороги. А тому посилання позивача на порушення його права на оренду земельної ділянки комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, є безпідставним.

Також позивач зазначає про порушено його переважне права на оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, посилаючись на статті 8-2 Закону України «Про оренду землі» та те, що у нього з 2006 року на підставі укладеного із Захарівською сільською радою Новоукраїнського району Тимчасового договору оренди земельної ділянки від 17 липня 2006 року перебувала оренді земельна ділянка площею 9,4 га, за рахунок якої сформовано вищевказані спірні земельні ділянки.

Проте суд критично оцінює Тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 17 липня 2006 року та звертає увагу, що правовідносини з оренди землі врегульовано Законом України «Про оренду землі», який не передбачав будь-яких тимчасових договорів оренди землі, а єдиним договором на підставі якого передавалася в оренду земельна ділянка був договір оренди землі.

Статтями 15, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення Тимчасового договору оренди земельної ділянки від 17 липня 2006 року) було визначено істотні умови договору оренди землі, необхідність обов`язкової відповідності договору оренди землі Типовому договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, а також обов`язковість державної реєстрації договору оренди землі, із здійсненням якої цей договір набирав чинності.

Проте, Тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 17 липня 2006 року не відповідає зазначеним вище вимогам Закону України «Про оренду землі», оскільки у ньому на зазначено усіх обов`язкових істотних умов, що встановлюються для договору оренди землі, цей Тимчасовий договір не відповідає Типовому договору оренди землі, та не пройшов державної реєстрації відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02 липня 2003 року № 174.

Разом з тим, із змісту цього Тимчасового договору не можливо встановити об`єкт оренди, а саме те, що у фермерського господарства «МІФ» дійсно перебувала у так званій оренді земельна ділянка, за рахунок якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868.

Зі змісту позову, вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Захарівської сільської ради від 26 серпня 2020 року № 389, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення в оренду розміром 8,9226 га терміном на 20 років для ведення городництва, вид угідь - рілля, розташованих на території Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Як встановлено матеріалами справи вищевказане рішення було прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01 липня 2020 року.

Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність чи користування. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 та від 23 січня 2019 року у справі № 308/10112/16-а).

Отже, рішення Захарівської сільської ради від 26 серпня 2020 року № 389 не є правовстановлюючим актом, не означає позитивного вирішення питання про надання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 чи будь-яким іншим особам, а є лише однією із стадій процесу отримання права користування на земельну ділянку, не надаючи жодній особі права на землю та не порушуючи прав будь-яких осіб.

Таким чином, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Захарівської сільської ради від 26 серпня 2020 року № 389 не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не порушує прав та інтересів як позивача, так і будь-яких інших осіб.

Щодо позовної вимоги позивача про визнати протиправним та скасувати рішення Захарівської сільської ради від 23 жовтня 2020 року № 412 суд зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 було погоджено в установленому законом порядку, в тому числі територіальним органом Держгеокадастру (висновок про розгляд документації із землеустрою від 12 жовтня 2020 року № 15006/82020, виданий експертом державної експертизи головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Нагребельною В.Г.). При цьому, погодження вказаного проекту землеустрою структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури відповідно до частини 2 статті 186-1 ЗК України не вимагається, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 відносяться до земель сільськогосподарського призначення, на яких відсутні об`єкти будівництв та на них не планується розташування таких об`єктів.

Крім того, доводи позивача щодо непогодження з ним, як суміжним землекористувачем, меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 є безпідставними, оскільки ці земельні ділянки не мають спільної межі із земельними ділянками позивача, оскільки ці земельні ділянки від інших земельних ділянок, як позивача, так і інших власників і користувачів, відділяє під`їзна дорога, яка створена при формуванні земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не наводить будь-яких обставин та доказів, з яких можна було б встановити які саме суб`єктивні права та інтереси позивача порушено цим рішенням Захарівської сільської ради від 23 жовтня 2020 року № 412.

Таким чином, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Захарівської сільської ради від 23.10.2020 року № 412 не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не порушує прав та інтересів як позивача, так і будь-яких інших осіб.

Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 23 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Захарівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, суд зазначає наступне.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми, а саме:Земельного кодексу УкраїнитаЗакону України «Про оренду землі».

За змістом ч.1статті 93 Земельного кодексу України,статті 1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату у порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно ч.1ст.15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі, а устатті 18 цього Законувизначено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістомстатті 19 Закону України «Про оренду землі»строк дії договору оренди землі, як істотна умова договору, визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема, припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правиламистатті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Частиною 4ст.37-1 ЗК Українитач.3ст.8-2 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.

Право оренди землі набувається у порядку, встановленомуЗУ «Про оренду землі». Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.

Для реалізації права оренди земельної ділянки згідно з нормамист.8-2 Закону України «Про оренду землі»необхідно: наявність наміру власника земельної ділянки передати її в оренду; звернення істотного землекористувача до власника земельної ділянки з листом-пропозицією укласти договір оренди на певних умовах; звернення іншої особи (осіб) до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір оренди землі.

Укладення договору оренди є добровільним проявом волі власника земельної ділянки.

Станом на час розгляду справи наявний договір оренди земельної ділянки, який є предметом спору, укладений між ОСОБА_1 та Захарівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 23.10.2020 року.

Водночас у випадку, коли договір оренди земельної ділянки з іншими орендарем вже укладено, то особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право на укладення договору суборенди такої земельної ділянки з передачею взамін права користування іншою земельною ділянкою за наявності умов, встановлених ч.3ст.8-2 Закону України «Про оренду землі»та з урахуванням особливостей, передбачених ч.5ст.8-2 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 8-2 Закону України «Про оренду землі», на яку посилається позивач у своєму позові, особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.

Матеріалами справи встановлено, що земельні ділянки у межах земельного масиву № 1, № 2, які перебувають в оренді у позивача не можуть свідчити про перебування у позивача в оренді істотної частини масиву земелі.

Відповідно до частини 17 статті 8-2 Закону України «Про оренду землі» дія цієї статті поширюється на набуття і реалізацію права оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства.

Оскільки, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 належать за цільовим призначенням до земель для ведення городництва, то відповідно посилання позивача на приписи статті 8-2 Закону України «Про оренду землі» є безпідставним, оскільки її дія не поширюється на правовідносини з оренди вищевказаних земельних ділянок.

З огляду на викладені обставини та з урахуванням норм права, які регламентують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що орендар і власник земельної ділянки за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому, на вказані правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.01.2021 у справі №181/599/19 та від 19.05.2021 у справі №181/598/19, які враховуються судом відповідно до приписів ч.4статті 263 ЦПК України.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 іншого речового права права оренди земельних ділянок, з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, суд виходить з наступного.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Cтаттею 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, яка діяла на час звернення позивача з позовом про визнання договору оренди недійсним) визначено порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

За змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом наведеної норми у чинній редакції на момент звернення з позовом до суду та на момент ухвалення рішення суду, на відміну від положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Такий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №569/15704/18.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування державної реєстрації іншого речового права права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, індексний номер 55707147 та 55708431 від 15.12.20 року, зареєстрованих державним реєстратором виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради, не підлягають до задоволення, з огляду на похідний характер цих вимог від вимог про визнання протиправними та скасування рішень Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 26 серпня 2020 року № 389 та від 23 жовтня 2020 року № 412 та те, що останні позовні вимоги не підлягають задоволенню, то відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 23 жовтня 2020 року щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 26 січня 2021 року № 115, суд прийшов до висновку, що позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки рішення міської ради відповідає чинному законодавству, на момент звернення позивача до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області із заявою від 22 грудня 2020 року про надання в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 та прийняття цього оскаржуваного рішення, вказані земельні ділянки перебували в оренді у ОСОБА_1 за договором оренди землі від 23 жовтня 2020 року та відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України не могли бути передані в оренду іншим особам, в тому числі позивачу, без попереднього припинення права оренди у ОСОБА_1 .

Позовна вимога позивача про зобов`язання Новоукраїнську міську раду Кіровоградської області повторно розглянути заяву фермерського господарства «МІФ» від 22 грудня 2020 року про надання в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, то з огляду на похідний характер цієї вимоги від вимоги про скасування рішення Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 26 січня 2021 року № 115 та те, що остання позовна вимога не підлягає задоволенню, то відповідно не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов`язання Новоукраїнську міську раду Кіровоградської області повторно розглянути заяву позивача.

Згідно ч. 1, 6 ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст.80ЦПКУкраїни визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази порушення переважного права позивача на оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, як не доведено належними та допустимими доказами обставини, порушення норм законодавства Захарівською сільською радою при прийнятті рішень № 412 та № 389, з врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФГ «Міф». не доведено, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст.141ЦПКУкраїни судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 15,16,21 ЦК України, ст.37-1, 116, 122,125,126, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 3, 10, 11, 48, 51, 45, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства«Міф» до ОСОБА_1 ,Новоукраїнської міськоїради Кіровоградськоїобласті провизнання протиправнимита скасуваннярішень Захарівськоїсільської радиНовоукраїнського районуКіровоградської областіта Новоукраїнськоїміської радиКіровоградської областіпро визнаннянедійними договоріворенди земельнихділянок,визнання протиправноюта скасуванняїх державноїреєстрації тазобов`язання вчинитидії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. А. Русіна