Ухвала суду № 106867024, 18.10.2022, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2-п/381/3/22

381/4257/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

за участюзаявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2022 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2022 року задоволено частково позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії. Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що він не був повідомлений належним чином про розгляд справи, що призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Копія заочного рішення не направлялась на його адресу та ним не отримана. Про наявність судового рішення дізнався тільки 22.08.2022 року, після звернення до органів виконання рішення суду з причин арешту його банківських рахунків. Також, просив врахувати, що акт про порушення КО № 43008 складено за його незгоди, з порушеннями в зазначеними в акті не погоджується. У зв`язку з чим просив поновити строк звернення з заявою про перегляд заочного рішення переглянути та скасувати заочне рішення.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2022 року призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, через підсистему «Електронний суд» направив клопотання в якому просив заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 381/4257/21 залишити без задоволення, розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

При розгляді справи судом встановлено, що 26.11.2021 року представник ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, посилаючись на те, що 09.10.2020 року уповноваженими представника ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» при проведенні перевірки дотримання споживачами Правил роздрібного ринку енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення ПРРЕЕ, а саме порушено облік електричної енергії: пункти ПРРЕЕ п.п. 1 п. 5.65.5 та п. 8.2.4 «Самовільне приєднання електрообладнання та електропроводки споживача до електричної мережі оператора розподільчих систем поза засобами обліку. А саме на горищі будинку на ввідному проводі змонтовано безоблікове відгалудження фазного проводу до внутрішньої електропроводки будинку», про що складено Акт про порушення № К043008, складання акту відбулось в присутності відповідача. В подальшому 22.10.2020 року було проведено засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії. На підставі виявленого правопорушення відповідачу ОСОБА_1 нараховано суму спричинених збитків в розмірі 64463,88 грн та виставлено рахунок. Крім цього, відповідно до п.8.2.7. ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за не обліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку. Оскільки рахунок на оплату від 20.11.2020 року не сплачено, строк прострочення виконання зобов`язання по оплаті рахується після сплину 30 днів - з 21.12.2020 року. Позивачем було розраховано за прострочення невиконання оплати за не обліковану електричну енергію згідно прострочення виконання зобов`язання інфляційних збитків 5473,79 грн, 3% річних - 1721,82 грн. А тому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 64463,88 грн, інфляційних збитків в розмірі 5473,79 грн, 3% річних в розмірі 1721,82 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

В судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, судом було вирішено справу за наявними матеріалами та за згодою представника позивача було ухвалено рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2022 року задоволено частково позовну заяву ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 64463,88 грн, інфляційні збитки - 5473,79 грн, 3 % річних 1721,82 грн, що в загальній сумі становить 71659,49 грн та понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Як зазначає заявник, йому не було відомо про те, що у провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищезазначена цивільна справа, оскільки судових повісток про розгляд справи він не отримував. Про прийняте рішення дізнався у виконавчій службі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 03.12.2021 року, ОСОБА_1 , станом на 21.01.1998 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 14.12.2021 року на зареєстровану адресу відповідача, зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_1 , була направлена судова повістка на засідання, призначене на 12.01.2022 року, копія ухвали про відкриття провадження від 14.12.2021 року, судова повістка та копія позовної заяви з усіма додатками. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 30.12.2021 року з відміткою «адресат відсутній за вказано адресою» (трекінг відправлення 0850002552152).

Про дату судового засідання, призначеного на 01.02.2022 року, відповідач повідомлявся шляхом направлення поштового відправлення на адресу: АДРЕСА_1 , яке повернулось на адресу суду 01.02.2022 року з відміткою «адресат відсутній за вказано адресою» (трекінг відправлення 0850002548490).

При цьому суд зазначає, що Кабінет Міністрів України постановою від 27.12.2019 №1149 вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку. Зокрема, Правила доповнено пунктами 991, відповідно до якого рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищезазначене, сповіщення відповідача про дату, час та місце судового розгляду, здійснювалось шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в порядку передбаченому ст.128 ЦПК України.

Таким чином, судові повістки, а також усі процесуальні документи були відправлені відповідачу відповідно до вимог чинного законодавства за місцем його реєстрації, зазначеної у довідці Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 03.12.2021 року, отриманої Фастівським міськрайонним судом Київської області, в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, а також самим ОСОБА_1 у поданій заяві про перегляд заочного рішення.

При цьому, суд враховує правові позиції, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, згідно з якими направлення листарекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а отже, здійснення судом всіх можливих спроб для повідомлення позивача про наявність відповідного позову до нього.

Викладене свідчить про те, що суд виконав покладений на нього обов`язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка є стороною по справі, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень втілюється у неприпустимості зловживання правом, яку зазвичай виводять із конституційних положень, згідно з якими здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК Українивідповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача на розгляд справи за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії на 11.30 год. 01.02.2022 року було розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що про судове засідання на розгляд справи та під час прийняття заочного рішення, відповідача повідомлялося належним чином, зокрема, як і засобом поштового звязку так і розміщенням оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет на веб-сайті: http://fs.ko.court.gov.ua, однак, відповідач, в судові засідання не з`являвся і не повідомляв про причини неявки в судові засідання, а також, не надсилав на адресу суду відзив на позовну заяву, як передбачено нормами ЦПК України.

Крім того, заявником не наведено суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та які не було враховано судом. Доводи відповідача щодо безпідставності позовних вимог ґрунтуються виключно на переоцінці доказів та припущеннях, відповідачем не повідомлено суду істотних обставин, які мають значення для вірного вирішення справи.

Непогодження заявника зі змістом рішення суду не береться до уваги судом, як підстава для задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Встановлення факту правильного чи неправильного застосування судом першої інстанції матеріальних чи процесуальних норм при вирішенні справи належить до компетенції судів апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Враховуючи викладене суд вважає, що заявником в поданій до суду заяві про перегляд заочного рішення не наведені докази, які підтверджували поважність причин неявки в судове засідання, як і не надано нових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2022 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії залишити без задоволення.

Ухвала в порядку ст.353 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддя Г.В. Соловей