Ухвала суду № 106860663, 20.10.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

20 жовтня 2022 року Справа № 480/5116/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Глазька С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Агрофірма "Верес" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Агрофірма "Верес" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 листопада 2021 року № 3437415/14020012, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 жовтня 2021 року № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних (дані податкової накладної - дата складання: 30 жовтня 2021 року, порядковий номер податкової накладної: 8, вид документа: податкова накладна, загальна сума з урахуванням податку на додану вартість: 7758191,31 гривень, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту: 952760,34 гривень; дані платника податку на додану вартість - податковий номер: 14020012, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість: 140200118196, найменування: ПП Агрофірма «Верес», дата реєстрації платником податку на додану вартість: 28 жовтня 1997 року; дані платника податку на додану вартість покупця - податковий номер: 00388932, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість: 3889323283, найменування: ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», дата реєстрації платником податку на додану вартість: 29 червня 1997 року);

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Сумській області та Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 30 жовтня 2021 року № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, а саме 15 листопада 2021 року (дані податкової накладної - дата складання: 30 жовтня 2021 року, порядковий номер податкової накладної: 8, вид документа: податкова накладна, загальна сума з урахуванням податку на додану вартість: 7758191,31 гривень, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту: 952760,34 гривень; дані платника податку на додану вартість - податковий номер: 14020012, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість: 140200118196, найменування: ПП Агрофірма «Верес», дата реєстрації платником податку на додану вартість: 28 жовтня 1997 року; дані платника податку на додану вартість покупця - податковий номер: 00388932, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість: 3889323283, найменування: ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», дата реєстрації платником податку на додану вартість: 29 червня 1997 року).

Ухвалою суду від 10.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

09.09.2022 представник Головного управління Державної податкової служби у Сумській області подав клопотання, в якому просить залишити позовну заяву Приватного підприємства Агрофірми "Верес" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії без розгляду, з підстав пропущення позивачем тримісячного строку, встановленого абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд направив позивачу запит від 13.09.2022, в якому запропонував надати письмові пояснення з огляду на подане клопотання представника відповідача.

28.09.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду і поновити позивачу строк для звернення до адміністративного суду та відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Таке клопотання мотивоване тим, що предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накпадних/розрахунків коригування Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 листопада 2021 року № 3437415/14020012 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 жовтня 2021 року № 8. Дане рішення Приватне підприємство Агрофірма "Верес" (далі -ПП АФ «ВЕРЕС») оскаржило в адміністративному порядку і 23 грудня 2021 року податковий орган прийняв рішення про відмову у задоволенні скарги. 24 лютого 2022 року в Україні оголошено військовий стан у зв`язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України. ПП АФ «ВЕРЕС» здійснює діяльність у Білопільській громаді Сумського району Сумської області. З 24 лютого по квітень 2022 року включно на території Сумської області знаходилися військові РФ, а з травня цього ж року територія громади перебуває під постійними обстрілами. Також зазначає, що до липня 2022 року у підприємства був відсутній повноцінний доступ до первинних документів, автоматизованих систем бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для складання позовної заяви та надання доказів. Таким чином вказує, що обставинами, які унеможливили звернення до адміністративного суду у визначений законом строк є вторгнення російських військових на територію Сумської області, ведення бойових дій на території територіальної громади до якої відноситься село Ганнівка-Вирівська, відпустка працівників, дистанційний режим роботи працівників, відсутність повноцінного доступу до первинних документів, автоматизованих систем бухгалтерського і податкового обліку.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено факт недотримання позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого зазначає таке.

Так, Верховий Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа № 813/4921/17), та сформулював наступний правовий висновок.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд звернув увагу на те, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону № 657-VІІ дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017), як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, з огляду на вищезазначені норми закону та враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, суд, вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, дійшов таких висновків.

З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що оскаржуване позивачем у даній справі рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 29 листопада 2021 року № 3437415/14020012 оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Комісії ДФС України, рішенням якої про результати розгляду скарги від 23.12.2021 № 59106/14020012/2, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії без змін.

Зазначене рішення було надіслано позивачу через систему "Електронний кабінет" та отримано ним 23.12.2021, що не заперечується останнім.

Отже в даному випадку застосовується тримісячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, тримісячний строк на звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися з 24.12.2021, а саме з наступного дня після прийняття рішення, і закінчується 24.03.2021, а саме в останній день тримісячного строку на оскарження рішення.

При цьому, позивач звернувся до суду із даним позовом 08.08.2022.

Таким чином, у разі оскарження рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 29 листопада 2021 року № 3437415/14020012 в адміністративному порядку, для позивача передбачений тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження такого рішення, який позивачем, що звернувся до суду із даним позовом 08.08.2021, пропущений.

В обґрунтування підстав поважності причин пропуску строку заявник посилається на те, що порушення строку пов`язане зі збройною агресію Росії проти України та введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

Проте, указані вище посилання позивача не можуть бути безумовними підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Також слід зазначити, що саме лише факт посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу позивача, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання даної позовної заяви.

Зазначені представником позивача в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не підтверджують наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню рішення у цій справі.

Стосовно доводів позивача, що у нього до липня 2022 року був відсутній повноцінний доступ до первинних документів, суд зазначає, що вказані доводи є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються відповідними доказами або поясненнями.

Згідно до положень частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розглянувши доводи поданого клопотання від 28.09.2022 про поновлення строку звернення до суду, оцінивши надані в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду докази, суд вважає наведені представником позивача причини неповажними.

За приписами ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У зв`язку з ненаданням позивачем доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені позивачем у клопотанні, не підтверджують поважність причин пропуску та визнані судом необґрунтованими, відтак, вбачається необхідним позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 123, 240, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Приватного підприємства Агрофірма "Верес" про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку для звернення до адміністративного суду по справі № 480/5116/22 - відмовити.

Клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про залишення позової заяви без розгляду по справі № 480/5116/22 задовольнити.

Позовну заяву Приватного підприємства Агрофірма "Верес" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя С.М. Глазько