Рішення № 106847203, 20.10.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8237/22

2-а/357/181/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Бебешко М. М. ,

при секретарі Хоменко О. Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м.Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 02 липня 2022року відносно нього складені постанова ЕАР № 5560164 (від 03.07.2022), за якою ОСОБА_1 порушив п.2.1 «г» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення ААД № 075266, за яким ОСОБА_1 порушив п.2.9 «А» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно п.7 оскаржуваної постанови доказами підтвердження винуватості є відео з БК 477077. Боді камера пристрій для фіксації, відтак не може бути доказом. Постанова не містить посилання на відеозапис з цієї камери чи назви файлу. Відтак матеріали справи не містять доказів складу правопорушення та вини, а тому 03 липня 2022 року ОСОБА_1 не вчиняв жодних порушень Правил дорожнього руху. Під час розгляду справи поліцейські порушили принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи застосовано спрощений підхід обґрунтування вини сформованого на сприйнятті поліцейських, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи показання свідків, відео фіксація.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд скасувати постанову серії ЕАР № 5560164 від 03 липня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992,40 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 встановлений законом пропущений процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови № ЕАР № 5560164 від 02 липня 2022 року, у справі про накладення адміністративного стягнення. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачу подати до суду матеріали адміністративної справи на підставі яких винесено постанову серії ЕАР № 5560164 від 03 липня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та належним чином завірену копію оскаржуваної постанови.

Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 13 жовтня 2022 року про що свідчить розписка наявна у матеріалах справи.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу від 16 вересня 2022 року про відкриття провадження у справі отримав 23 вересня 2022 року.

Враховуючи, що учасники справи будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду не зверталися, відзив на позов у встановленні судом строки на адресу суду не надходив, витребувані судом докази на адресу суду не надходили, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, на підставі наявних у справі доказів.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

03 липня 2022 року поліцейським капралом поліції БПП в м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Перегон Анатолієм Юрійовичем винесено постанову якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 3400,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 03 липня 2022 року о 06:31 у м.Біла Церква по вул.Водопійна, 58/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Lead100» без реєстраційного номера, не маючи при собі права керування даним транспортним засобом, чим порушив п.п.2.1а Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Вказана постанова містить відомості про долучення до постанови Бк 477077.

Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив дії інспектора шляхом подачі адміністративного позову, мотивуючи його тим, що боді камера являється пристроєм для фіксації, тому не може бути доказом. Постанова не містить посилання на відеозапис з цієї камери чи назви файлу. Матеріали адміністративної справи не містять доказів складу правопорушення та вини, а постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого порушення.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015№ 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення та дотримання останніми процедури розгляду ними справ.

Відповідно до ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Відповідно до ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Положеннями ст.159 КАС України встановлено, що, зокрема, відзив на позовну заяву є заявою по суті. Подання заяв по суті є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістом ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В той же час, незважаючи на ухвалу суду від 16 вересня 2022 року про витребування доказів судом, жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та дотримання процедури розгляду справи до суду, не надано.

Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи Відповідач будь-яких доказів в обґрунтування заперечень та відзиву на позов до суду не надав без поважних причин, розпорядившись своїм правом на власний розсуд.

Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, роз`яснення позивачу прав та вирішення його клопотань під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Отже, єдиним доказом вчинення правопорушення є сама оскаржувана постанова, яка є предметом спору і не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів.

Отже, відповідачем не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а за приписами ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так як відповідачем не було подано до суду відзив на адміністративний позов, через що вимоги позивача фактично спростовані не були, суд погоджується з доводами позивача, викладенні останнім у своєму позові та вважає, що відповідачем було порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Не подання відзиву суб`єктом владних повноважень, судом оцінюється як визнання адміністративного позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність та процедура притягнення до неї ґрунтується на презумпції невинуватості.

Як вбачається з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже суд вважає, що рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення, тому вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. згідно квитанції ІD5224-4286-3774-3051 від 09 грудня 2022 року.

Разом з цим, частиною 2 пп.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» становив 2481,00 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що предметом розгляду даної справи є правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення.

Отже, ставка судового збору за подачу позову становить 496,20 грн. (2 481,00 грн. х 0,2), саме тому з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 496,20 грн. судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Одночасно, суд роз`яснює що відповідно до п.1 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» - сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕАР № 5560164 від 03 липня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в даній адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Місцезнаходження: вул.Федора Ернста, буд.3, м.Київ, 03048. Код ЄДРПОУ: 40108646.

СуддяМ. М. Бебешко