Рішення № 106835534, 17.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року м. Київ № 640/22514/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженні, без виклику сторін, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджитал Панда»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

від 17 березня 2021 року №00207620702 та №00207640702,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджитал Панда» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Діджитал Панда») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 березня 2021 року №00207620702 та №00207640702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом ні під час розгляду заперечень на акт перевірки, ні під час розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення не надано жодної оцінки доводам та наданим документам, зокрема відповідач здійснив дослідження декларацій з ПДВ та наданих документів вибірково, а саме, взагалі не врахував показники поданих позивачем декларацій з ПДВ (додаток 6), в яких відображено суми операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Податкового кодексу України за межами митної території України; вказано, що інформація стосовно реалізації придбаних товарів/послуг позивачем протягом серпня, вересня, жовтня у ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології» у листопаді на користь ТОВ «Цифрова лабораторія» не відповідає дійсності, оскільки позивачем здійснювалась реалізація на користь контрагента Sinmax Impex LP за період серпень-листопад 2020 року та на користь ТОВ «Цифрова лабораторія» у листопаді 2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, підтримавши висновки акта перевірки.

У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідачем не наведено жодних аргументів щодо обставин та правових підстав позову, а фактично продубльовано інформацію, викладену у листах про розгляд заперечень та скарг.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2021 року №00207620702 за порушення пункту 189.1 статті 189, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «Діджитал Панда» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 244062,00 грн у листопаді 2020 року.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2021 року №00207640702 за порушення пункту 189.1 статті 189, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 176991,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 141594,00 грн та за штрафними санкціями 35398,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Діджитал Панда» податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року та визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за серпень, вересень, жовтень 2020 року, результати якої оформлені актом від 08 лютого 2021 року №10578/26-15-07-02-02-17/43643640 (далі по тексту - акт перевірки) з урахуванням розглянутих заперечень на акт перевірки, які листом ГУ ДПС у м. Києві від 16 березня 2021 року №4041/1/26-15-07-02-02-22 залишено без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.

У висновку акта перевірки зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за серпень, вересень, жовтень, листопад 202 року встановлено порушення платником податків:

- пункту 189.1 статті 189, абзац «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 141594,00 грн, у тому числі за листопад 2020 року у сумі 141594,00 грн та завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на загальну суму 244062,00 грн, у тому числі за листопад 2020 року у сумі 244062,00 грн;

- пункту 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів;

- пункту 102.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки відсутня реєстрація податкових накладних за період серпень 2020 по листопад 2020 року на загальну суму 385655,00 грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено наступне: згідно з показниками податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року позивач у рядку 6.1 декларації відображено від`ємне значення в сумі 288521,00 грн, що виникло в попередніх періодах, що включаються до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду. У ході перевірки встановлено, що ТОВ «Діджитал Панда» здійснювало діяльність з надання послуг консультування з питань комерційної діяльності й керування (послуги з розміщення інформаційних матеріалів на сайтах для залучення користувачів мережі інтернет, інформаційних та консультативних послуг). Згідно зі штатним розписом позивача штатна чисельність складає 19 осіб. На підставі договору суборенди нерухомого майна від 01 серпня 2020 року б/н ТОВ «Діджитал Панда» орендувало у ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології» нерухоме майно; зазначене приміщення отримано у користування згідно з актом приймання-передачі приміщення від 01 серпня 2020 року. Згідно з умовами договору суборенди, об`єкт оренди являє частину площі торговельно-офісного комплексу з об`єктами господарського призначення на ХХХ (тридцятому) поверсі, загальною площею 500,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Спортивна площа, 1-А, у Печерському районі м. Києва; приміщення належить орендарю на праві користування на підставі договору оренди від 20 листопада 2019 року №575-0, укладеного між ТОВ «Три О» (орендодавець) та ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології»; орендар передає суборендареві об`єкт, визначений у п.1.2 цього договору, з метою розміщення офісного приміщення. На виконання вказаного договору ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології» за серпень-листопад 2020 року на адресу позивача виписало податкові накладні з номенклатурою «суборенда нерухомого майна, відшкодування комунальних послуг», на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 385655,00 грн, у тому числі за серпень - жовтень 2020 року в сумі 288521,00 грн. подальшою перевіркою встановлено, що позивач знаходиться за податковою адресою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 10-А. Позивачем надано відповідь на запит ГУ ДПС у м. Києві, в якій зазначено, що приміщення за вказаною адресою використовується відповідно до договору від 02 червня 2020 року №01/06-20а, укладеного з ТОВ «Консалтингова Компанія «Успішний старт». Однак, зазначений договір та акт прийому-передачі орендованого приміщення до перевірки не надано. Таким чином, встановити площу орендованого приміщення за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 10-А, строки оренди, цільове використання орендованого приміщення, вартість послуги оренди, предмет договору оренди, не є можливим, про що складено акт про ненадання документів у повному обсязі позивачем. Перевіркою встановлено, що орендоване позивачем у ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології» нерухоме майно за адресою м. Київ, Спортивна площа, 1-А позивач у подальшому не використовував у господарській діяльності та не отримував дохід від орендованого нерухомого майна. По бухгалтерському рахунку 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за перевіряємий період відсутній облік наданих послуг, розрахунків з суборендарями приміщення.

Рішенням ДПС України від 19 травня 2021 року №11122/6/99-00-06-01-01-06 за наслідками розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 17 березня 2021 року №00207620702 та №00207640702, скаргу залишено без задоволення, а вказані рішення - без змін.

Висновки акта перевірки в частині оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про порушення норм Податкового кодексу України мотивовані відображенням позивачем у податковій звітності відповідних сум по господарським операціям з ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології» у зв`язку з виявленням фактів документального оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить із наступних міркувань.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентом - ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології», мету придбання та обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ «Діджитал Панда» (суборендар) та ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології» (орендар) укладено договір на суборенди нерухомого майна від 01 серпня 2020 року б/н, за умовами якого в порядку, та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов`язується передати суборендареві, а суборендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що визначене у пункті 1.2 цього договору та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату за користування ним у порядку і в розмірі, встановленому цим договором, та після закінчення строку користування повернути об`єкт в належному стані, з урахуванням нормального зносу. Об`єкт оренди являє частину площі Торговельно-офісного комплексу з об`єктами господарського призначення на ХХХ (тридцятому) поверсі, загальною площею 500,4 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, Спортивна площа, 1-А. Зазначене в пункті 1.2 цього договору приміщення належить орендарю на праві користування на підставі договору оренди від 20 листопада 2019 року №575-О, укладеного з ТОВ «Три О». орендар передає суборендареві об`єкт з метою розміщення офісного приміщення. Зміна цільового використання приміщення вимагає попереднього письмового погодження з орендодавцем та орендарем, з наступними внесеннями змін до договору. Орендна плата за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць становить 813,36 грн, що є еквівалентом 30,50 доларів США; сума орендної плати за кожен оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися у гривнях окремо щодо кожної окремої частини приміщення відповідно до вказаної у договорі формули. Вартість орендної плати не включає в себе комунальні послуги та витрати з утримання майна; комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, теплопостачання, вивіз сміття та ін) орендар сплачує окремо від орендної плати. Комунальні послуги сплачуються суборендарем на підставі виставлених рахунків постачальних організацій за спожиті послуги; розрахунок здійснюється на підставі чинних тарифів постачальника послуг. Суборендар використовує об`єкт оренди винятково з метою, визначеною у пункті 1.2 цього договору.

Актом приймання-передачі приміщення від 01 серпня 2020 року позивачу передано у строкове платне користування частину площі Торговельно-офісного комплексу з об`єктами господарського призначення на ХХХ (тридцятому) поверсі, загальною площею 500,4 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, Спортивна площа, 1-А; приміщення передано у технічно справному стані і відповідає умовам основного договору, будь-які претензії щодо стану приміщення у суборендаря відсутні.

На підтвердження використання зазначеного приміщення позивачем як суборендарем долучено до матеріалів справи копії наказу про затвердження штатного розпису на 2020 рік від 03 серпня 2020 року, відповідно до якого штатний розпис позивача складає 19 штатних одиниць; підписані акти надання послуг з відшкодування комунальних послуг, наданих позивачу ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології», підписані сторонами акти надання послуг з суборенди нерухомого майна, наданих позивачу ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології», рахунки на оплату; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, 6442, 6415, 361 по ТОВ Новітні-Інформаційні-Технології»

На підтвердження здійснення господарської діяльності з надання послуг позивачем долучено до матеріалів справи копію договору від 01 листопада 2020 року №ЦЛ-0111/2020, укладений з замовником ТОВ «Цифрова лабораторія» про надання послуг з обробки, адаптації, тестування та аналізу Бази даних замовника, а також надавати інші послуги, визначені договором з метою подальшого надання послуг абонентам операторів та/або третім особам; акт здачі-прийняття робіт від 30 листопада 2020 року (послуги з розміщення інформаційних матеріалів на сайтах для залучення користувачів мережі інтернет у листопаді 2020 року; договір №1 про надання інформаційних та рекламних послуг від 01 липня 2020 року, укладений з замовником Sinmaks Impex LP про надання інформаційних та рекламних послуг в обсязі, на умовах, визначених договором; інвойси про надання рекламних послуг згідно договору, акти приймання-передачі послуг.

Оплата за послуги із суборенди здійснена шляхом безготівкового розрахунку, на підтвердження чого матеріали справи містять виписку по особовому рахунку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу податкового кредиту відповідного періоду не є безумовною підставою формування ПДВ, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом економічної діяльності позивача є 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; інші: 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.11 Рекламні агентства; 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 63.12 Веб-портали; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність.

Позивач зазначив, що придбані в межах спірних господарських операцій послуги з суборенди, в подальшому використано у власній господарській діяльності, оскільки приміщення, які позивач суборендував у ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології», використовувались ним як офісні приміщення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б давали можливість встановити зміст та мету їх надання послуг із суборенди, факт використання у власній господарській діяльності, доцільність замовлення послуг із суборенди у контрагента ТОВ «Новітні-Інформаційні-Технології», як і відсутні докази фактичного використання нерухомого майна за адресою м. Київ, Спортивна площа, 1-А загальною площею 500,4 кв. м. позивачем в якості офісних приміщень в межах спірних відносин та докази пов`язаності придбаних послуг із господарською діяльністю позивача.

Суд зазначає, що адресою реєстрації позивача є м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 10-А. при цьому, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення ним господарської діяльності саме за адресою суборенди, а не за адресою реєстрації, що, в свою чергу, виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

Крім того, позивачем не надано до суду копій податкових накладних по спірним господарським операціям, з урахуванням чого у суду відсутня можливість дослідити їх на предмет відповідності вимогам Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 141594,00 грн, у тому числі за листопад 2020 року у сумі 141594,00 грн та завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на загальну суму 244062,00 грн, у тому числі за листопад 2020 року у сумі 244062,00 грн є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за даним епізодом порушення та зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду є правомірним, а податкові повідомлення-рішення від 17 березня 2021 року №00207620702 та №00207640702 винесені відповідачем правомірно та не підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень документально та нормативно не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджитал Панда » - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Аверкова