Вирок № 10683231, 22.06.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа №1-575/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Баган О.В.

з участю прокурора Гавіловського Ю.В.

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Стара Брикуля Теребовлянського району Тернопільської області, українця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше несудимого,

- за ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Так, ОСОБА_2, знаходячись 16 липня 2009 року близько 14 год. на пляжі по вул.Білецькій у м.Тернополі і переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає шляхом вільного доступу із рюкзака ОСОБА_3 викрав мобільний телефон марки “Sony Ericsson Z750 I”, вартістю 1330 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного звязку «Діджус» вартістю 25 грн., і з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1355 грн.

Допитаний в судовому засіданні як підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що він знаходячись 16 липня 2009 року близько 14 год. на пляжі по вул.Білецькій у м.Тернополі і переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає шляхом вільного доступу із рюкзака потерпілої ОСОБА_3 викрав мобільний телефон марки “Sony Ericsson Z750 I”, в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного звязку «Діджус», і з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, в подальшому реалізувавши викрадений телефон невідомому чоловіку та викинувши стартовий пакет.

Законний представник неповнолітньої потерпілої в судовому засіданні пояснила, що дійсно мали місце вказані підсудним обставини, вони повністю співпадають із тими, що повідомила їй її дочка неповнолітня потерпіла ОСОБА_3, при цьому претензій матеріального та морального характеру до підсудного немає, оскільки шкода підсудним повністю відшкодована, просила суворо ОСОБА_2 не карати.

Підсудний ОСОБА_2, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, що він по місцю свого проживання негативно не характеризується, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, те, що законний представник неповнолітньої потерпілої просила суворо його не карати, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.66 КК України до обставин, що помякшують покарання, суд відносить повне визнання підсудним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає, що підсудному слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу і вважає, що таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

По справі проведена товарознавча експертиза №6-130/10 від 10 березня 2010 року, вартість якої в сумі 300 грн. 48 коп. слід стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 - призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи №6-130/10 від 10 березня 2010 року ”.

До вступу вироку в законну силу обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 850 грн. штрафу в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_2 вартість проведеної у справі товарознавчої експертизи №6-130/10 від 10 березня 2010 року в сумі 300 грн. 48 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 - призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи №6-130/10 від 10 березня 2010 року ”.

До вступу вироку в законну силу обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий Базан Л.Т.