Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/1831/22
пр.№ 2/464/980/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.10.2022 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/1831/22
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту»
відповідач ОСОБА_1
вимоги: стягнення заборгованості
представники учасників справи:
представник позивача адвокат Мартиненко В.В.
Обставини справи
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 66736,34 грн за договором № 1144200918002 оренди майна з правом викупу від 18 вересня 2020 року.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 06 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечили.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, а також додатково - через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України. Від відповідача відзив на адресу суду не надходив, клопотань не заявлено.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви та висновки суду
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Установлено, що між сторонами у справі виникли взаємовідносини з приводу заборгованості у розмірі 66736,34 грн за договором № 1144200918002 оренди майна з правом викупу від 18 вересня 2020 року.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202, ч.3 ст.203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Як визначено ч.1 ст.205, ч.1 ст.207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Частиною 1 ст.626, ч1. ст.634 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 ЦК України).
Позивач покликається на укладення з відповідачем наведеного вище договору в електронній формі у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Водночас згідно із абз.2 ч.2 ст.1 Закону України «Про електронну комерцію» дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо однією із сторін є фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа - підприємець та реалізує або пропонує до реалізації товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, крім випадків, коли сторони прямо домовилися про застосування положень цього Закону до правочину.
На виконання зазначених вимог закону відсутні будь-які докази про те, що сторони прямо домовилися про застосування положень цього Закону до договору оренди майна з правом викупу.
Позивачем до позовної заяви долучено роздруківки договору № 1144200918002 оренди майна з правом викупу від 18 вересня 2020 року та анкету-згоду клієнта від 18 вересня 2020 року з незаповненою графою «E-mail», в яких відсутній підпис відповідача (власний чи електронний), а також не надано відповідного підтвердження проставлення електронного підпису, у тому числі із застосуванням одноразового ідентифікатора, ці роздруківки не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними доказами на підтвердження факту укладення зазначеного договору.
Документ із назвою «Послідовність дій ТОВ «Будинок Комфорту» щодо укладення згаданого договору в інформаційно-телекомунікаційній системі (Log-file) без відповідного датування суд не може визнати у якості належного та достовірного доказу укладення договору зі сторони відповідача, адже відображає односторонню дію позивача і не слугує беззаперечним підтвердженням вчинення відповідачем будь-яких дій щодо волевиявлення на укладення договору.
Роздруківка електронного листа від 18 вересня 2020 року не може визнаватися підтвердженням укладення договору, адже відсутні будь-які докази, які б свідчили, що зазначена електронна адреса належить відповідачу.
Надана позивачем копія експрес-накладної ТОВ «НОВА ПОШТА» № 20450281014844 від 18 вересня 2022 року про надсилання об`єкта оренди смартфону Huawei не містить підтвердження отримання відповідачем як одержувачем такого.
Надані суду Правила надання майна у оренду ТзОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ», затверджені наказом директора зазначеного товариства № 235 від 01 липня 2020 року, не містять жодних позначок, що свідчили б про ознайомлення відповідача з цими правилами.
Наведене у своїй сукупності вказує на відсутність доказів висловлення відповідачем своєї згоди на погодження із саме тими умовами, що зазначені у позові, та факт укладення такого в цілому.
Окрім цього, роздруківка договору оренди майна з правом викупу, правил надання майна у оренду, анкети-згоди клієнта, роздруківка електронного листа та експрес-накладної, які не є оригіналами та жодним чином не підтверджена відповідність оригіналу, дає підстави для висновку, що такі документи не є копією письмового чи електронного доказу, засвідченою в порядку ч.ч.4, 5 ст.95 чи ч.ч.3, 4 ст.100 ЦПК України.
За встановлених вище обставин розрахунок заборгованості, який є внутрішнім документом товариства, підготовленим на його замовлення та відображаючим односторонню арифметичну калькуляцію позивача, не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Підсумовуючи наведене, позивачем достатніми доказами не підтверджено, хоча це є його процесуальним обов`язком, обґрунтованість заявлених вимог до відповідача про стягнення коштів з підстав порушення взятих на себе зобов`язань.
За наведеного правового регулювання та встановлених конкретних обставин справи, судом не встановлено порушення, невизнання чи оспорення відповідачем прав позивача. Сам факт звернення позивача до суду не свідчить про порушення його прав, таке підлягає доказуванню у встановленому законом порядку.Доводи позивача щодо покладення на відповідача цивільної відповідальності та стягнення заборгованості не підтверджені об`єктивними доказами, зводяться до власного суб`єктивного тлумачення обставин справи. Неподання відзиву відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування та розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
У матеріалах справи відсутні відомості та докази, які б спростовували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України), уможливлює покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар доказування.
Судові витрати
У зв`язку із відмовою в позові судові витрати до відшкодування позивачу не підлягають (ст.141 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Відмовити в задоволенні позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору залишити по понесеним.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту», код за ЄДРПОУ 43170476, м.Київ, вул.Алмазова Генерала, 13А, кімната 200
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Повне судове рішення складено 17 жовтня 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя ОленаТІМЧЕНКО
Судове рішення № 106819415, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 17.10.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/1831/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: