Рішення № 106818596, 18.10.2022, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/933/22

Провадження № 2/739/332/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 жовтня 2022 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Лукаш Н.Я.,

представника позивача Костюченка В.К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом з позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», треті особи, яке не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець Палігін Олександр Петрович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 (далі позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» (далі - відповідач) про визнання виконавчого напису №65655 від 11 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості у розмірі 12 281 грн. 00 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вказаний виконавчий напис є незаконним і має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не мала право його видавати, він наявності заборгованості за кредитним договором не визнає. Позивач зазначає, що Київським апеляційним адміністративним судом визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26 листопада 2014 року в частині пункту 2 змін, що вносилися до переліку документів, за якими на підставі виконавчих написів нотаріусів у безспірному порядку могло проводитися стягнення за кредитними договорами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві, також зазначив, що згоден на ухвалення у справі заочного рішення.

Представник відповідача викликався до суду для участі у судовому розгляді, шляхом надіслання повістки про виклик за адресою місцезнаходження відповідача, у зв`язку з чим вважається належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, при цьому до суду не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, заяв по суті справи не подав.

Третя особа - приватний нотаріус Грисюк О.В. у судове засідання не з`явилася, письмових пояснень та заяв по суті справи не подала.

Третя особа - приватний виконавець Палігін О.П. у судове засідання не з`явився, письмових пояснень та заяв по суті справи не подав.

Заяви та клопотання учасників справи

Інших заяв та клопотань від позивачки, відповідача та третіх осіб не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, відповідачу визначено строк для подання зустрічного позову, відзиву на позов та заперечень, позивачці визначено строк для подання відповіді на відзив, також третім особам визначено строк для подання письмових пояснень по суті справи.

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року задоволено заяву позивачки про забезпечення позову, який забезпечено шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса.

У зв`язку з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився і відзиву на позов не подав, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №65655 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФКАЙКОНС» грошових коштів у якості заборгованості за кредитним договором №998488 від 27 серпня 2020 року у розмірі 12 281 гривень 00 копійок, зокрема: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3 500 грн. 00 коп., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 1596 грн. 00 коп., строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5985 грн. 00 коп., а також плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 200 грн. 00 коп. (а.с.5).

Згідно вказаного вище виконавчого напису з позивача стягнення заборгованості за кредитним договором здійснюється за період з 26 квітня по 25 травня 2021 року (а.с. 5).

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що кредитний договір №998488 від 27 серпня 2020 року було укладено між позивачем та ТОВ «Лінеура Україна»,у подальшомуна підставідоговору відступленняправ вимоги№1-26/04/2021від 26квітня 2021року правовимоги допозивача завказаним кредитнимдоговором перейшлодо ТОВ«ФК «СІТІФІНАНС ГРУП»,у подальшомуна підставідоговору відступленняправа вимоги№1-26/04/2021від 26квітня 2021року правовимоги вказанимидоговором перейшлодо ТОВ«ФК АЙКОНС»,тобто довідповідача (а.с.5).

На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. було відкрито виконавче провадження №96980446 про стягнення з позивача на користь відповідача 12 281 грн. 00 коп. (а.с. 6).

Водночас, будь-які докази щодо наявності у позивача заборгованості за вказаним кредитним договором, правильності її обрахування, а також про перехід від ТОВ «Лінеура Україна» до відповідача права вимоги за вказаним вище кредитним договором, укладеним 27 серпня 2020 року, матеріали справи не містять, відповідач та треті особи відповідних доказів суду не подали.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначення переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Згідно з цим Порядком для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Безспірність заборгованості мають підтверджувати документи, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з пунктом 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

При цьому ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Як вбачається, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, нотаріус наведених вище положень законодавства не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, не пересвідчився в тому, що вимоги стягувача є безспірними, а також не з`ясував чи має боржник заперечення щодо самої заборгованості та правильності її розрахунку, чим порушив вказані вище норми закону.

Отже, за викладених обставин у приватного нотаріуса Грисюк О.В. не було правових підстав для вчинення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу.

Також суд зазначає, що саме постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» до постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року було внесено зміни, зокрема доповнено її новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» відповідно до якого було передбачено можливість видачі вчинення виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитними договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

При цьомупостановою Київськогоапеляційного адміністративногосуду від22лютого 2017року (справа№826/20084/14),залишеною беззмін ухвалоюВищого адміністративногосуду Українивід 01листопада 2017року визнанонезаконною танечинною постановуКМУ №662від 26листопада 2014року «Провнесення зміндо перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, а саме пунктів 1 та 2, зокрема щодо змін, які вносяться до переліку документів, за якими передбачалася можливість здійснення стягнення заборгованості за кредитними договорами у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, з моменту набрання законної сили наведеною вище постановою Київського апеляційного адміністративного суду положення постанови КМУ №1172 від 29 червня 1999 року що передбачали можливість стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі виконавчих написів нотаріусів стали нечинними, відповідно нотаріуси втратили право вчиняти відповідні виконавчі написи.

Згідно статті 50 Закону України «Про нотаріат»нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.

Враховуючи вищевказане, беручи до уваги те, що на час вчинення виконавчого напису №65655від 11червня 2021року нотаріусом не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до позивача, зважаючи на те, що нотаріус взагалі не мала права вчиняти такий виконавчий напис у зв`язку з нечинністю відповідних положень постанови КМУ №1172 від 29 червня 1999 року, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1488 грн. 60 коп. (992 грн. 40 коп. + 496 грн. 20 коп.), при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися. Доказів здійснення інших судових витрат на час ухвалення судом рішення позивачем не надано.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 488 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями81-83, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», треті особи, яке не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець Палігін Олександр Петрович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким,що непідлягає виконанню виконавчийнапис приватногонотаріусаКиєво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, вчинений 11 червня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за №65655, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» заборгованості за кредитним договором №998488 від 27 серпня 2020 року у розмірі 12 281 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» на користь ОСОБА_1 в якості компенсації судових витрат 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, який має право подати її до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у загальному порядку в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», ЄДРПОУ 44334170, місцезнаходження: м. Київ, вул. Зарічна, 1Б, офіс 236.

Третя особа 1: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа 2: Приватний виконавець Палігін Олександр Петрович, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, офіс 213.

Суддя В.В. Чепурко