Ухвала суду № 106808316, 17.10.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14090/21

2/760/1474/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяви позивача про виклик свідка та про призначення експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

21.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 500 000 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04.02.2022 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 22.03.2022 року, яке було знято з розгляду.

У підготовче засідання, призначене на 17.10.2022 року, як і в попереднє - 09.08.2022 року, сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені. До суду подавалися клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в задоволенні яких було відмовлено. Жодних інших клопотань до суду не надходило, при цьому в матеріалах справи містяться заяви по суті, зокрема, відзив та відповідь на відзив.

Також, в вересні 2021 року позивачем були подані заяви про виклик свідка та щодо призначення судово-психологічної експертизи, які, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути у підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та подані заяви, суд приходить до наступного.

Позивач просить призначити судово-психологічну експертизу щодо визначення завдання позивачу моральної шкоди та її можливого розміру, обґрунтовуючи таку необхідність тим, що обставини є складними та мають бути детально вивчені та враховані судом при винесенні законного рішення, а тому є необхідність дослідити в судовому засіданні висновок експерта, покази свідка, письмові докази.

Вказує, що на даний час вона має бажання звернутись до Хмельницького НДЕКЦ МВС України із заявою про проведення судово-психологічної експертизи, висновок якої має намір долучити до матеріалів справи в якості доказу щодо з`ясування тяжкості душевних страждань.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За положеннями ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

За загальним правилом експертиза призначається, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.

Згідно з п. 6 р. VІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5), психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Разом з тим, судова експертиза повинна призначатись лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування.

Так, призначення заявленої позивачем судової експертизи за правилами ст. 105 ЦПК України не є обов`язковим, не стосується обставин, що заявлені позивачкою як підстави позову, на вирішення фактично поставлені питання, які не обґрунтовані викладенням певних фактів, тому виходять за межі предмету спору, яким є згідно із загальними підставами цивільно-правової відповідальності та підлягають обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні; тому суд вважає заявлене клопотання про судову експертизу безпідставним.

Суд при розгляді такої категорії справ, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діяннями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Обов`язок доказування і подання доказів розподіляється між сторонами за принципом: та з них, що посилається на юридичні факти, які обґрунтовують ц вимоги чи заперечення або інші обставини, які мають значення для вирішення справи, зобов`язана їх доказати шляхом подання суду відповідних доказів.

Експертиза встановлення факту заподіяння моральних страждань (моральної шкоди) та розміру їх можливої компенсації проводиться, зазвичай, за фактами протиправних дій. Тобто, призначати судово-психологічну експертизу потрібно по встановленим та доведеним фактам порушення прав позивача.

У відповідності до Науково-методичних рекомендацій з питань призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 до компетенції атестованого судового експерта психолога відноситься питання визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), якщо такі страждання будуть встановлені.

Також на даний час в Україні Міністерством юстиції України в Реєстрі методик проведення судових експертиз атестована та зареєстрована Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (реєстраційний код 14.01.75, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 18.01.2019 року).

Проте, існуючі методичні рекомендації не встановлюють єдиних критеріїв визначення розміру відшкодування моральної шкоди, тому це питання залежить від суб`єктивної думки суду, про що прямо зазначено у ч. 3 ст. 23 ЦК України, а саме - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі шляхом порушення права учасника справи (наявність моральної шкоди). При цьому має бути встановлена протиправність діяння заподіювача шкоди (наявність вини останнього в заподіянні моральних страждань (моральної шкоди); наявність причинного зв`язку між моральними стражданнями і протиправним діянням заподіювача шкоди (наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою).

Таким чином, важливим питанням, яке відноситься до предмета доказування у справі про відшкодування моральної шкоди і на яке не можна відповісти при експертному психологічному дослідженні - чи знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку фізичні чи моральні страждання позивача з діяннями відповідача.

Замість цього позивачем ставиться питання щодо можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), яке, на думку суду, разом з визначенням вини заподіювача шкоди належить до виключної компетенції суду.

Сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Однак, виходячи із предмету спору, та враховуючи, що стягнення моральної шкоди є похідним від встановлення факту протиправних дій, який має бути встановлений в першу чергу, суд не вбачає обґрунтованих підстав для призначення судово-психологічної експертизи.

Таким чином, мета проведення у справі судово-психологічної експертизи зводиться до визначення розміру моральної шкоди без фактичного доведення її наявності, що призводить до штучного затягування процесу, при цьому як наголошує ЄСПЛ: право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.).

Отже, оскільки заявлена експертиза не має вирішального значення для даного спору, під час розгляду якого призначення такої експертизи не є обов`язковим, та для суду, який за загальними правилами оцінки доказів, оцінює всі докази у їх сукупності, не мають наперед встановленого значення, тому суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим.

Саме судом в ході судового розгляду має бути встановлено, чи містяться в матеріалах справи фактичні дані щодо порушення прав позивача внаслідок протиправних дій відповідача із завданням позивачу душевних страждань.

Враховуючи викладене, суд вважає, що призначення експертизи, про яку просить сторона позивача у заявленому клопотанні, є недоцільним.

Щодо заяви позивача про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_2 , який, за її доводами, може повідомити про: ситуацію, яка викликала у позивача психотравмувальний стан, строк його існування і яким чином він проявлявся, дії відповідача, які сприяли виникненню такого стану тощо, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд не вбачає за необхідне у виклику та допиту свідків, а тому заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 78, 102-105 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяв позивача про виклик свідка та про призначення експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: