Рішення № 106807287, 18.10.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 жовтня 2022 року Справа № 280/11081/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до1. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

2. Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 17)

3. Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до (з урахуванням уточнень від 21.12.2021) 1. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), 2. Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач 2), 3. Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 3), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним рішення від 10.06.2021 № 084350003269 відповідача 2;

визнати протиправним рішення від 30.08.2021 № 084350003269 відповідача 3;

зобов`язати відповідача 1 зарахувати до страхового стажу період роботи з 09.04.1982 по 25.11.1996 та призначити позивачу пенсію за віком та здійснити виплату пенсії, починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 03.06.2021.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, оскільки мала необхідний страховий стаж. Водночас, відповідач 2 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії з підстав недостатності страхового стажу. Позивач повторно звернулася до органу Пенсійного фонду, надавши відповідні підтверджуючі документи, проте відповідач 3 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії, зазначивши при цьому, що надана ОСОБА_1 довідка видана на непідконтрольній Україні території. Позивач вважає такі рішення протиправними та вказує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Із посиланням на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №280/11081/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач 1 позов не визнав, надав відзив (вх. від 20.01.2022 №4531), в якому посилається на те, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії встановлено, що її страховий стаж складає 25 р. 10 міс. 23 дн., при цьому до стажу не зараховано період роботи з 09.04.1982 по 25.11.1996. Так, в трудовій книжці позивача за вказаний період відсутнє повне посилання на підставу вчинення записів (документ, його дата та номер), не кожен запис про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів завірений печаткою. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2 позов також не визнав, у поданому відзиві (вх. від 26.01.2022 №5821) вказує, що позивачем при звернення із заявою про призначення пенсії не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум вихододнів за період роботи з 09.04.1982 по 25.11.1996, в зв`язку із чим зазначений період не враховано до страхового стажу. Відтак, просить у задоволенні позову відмовити.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як від правонаступника Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надійшов відзив на позов (вх. від 31.01.2022 №7090), в якому зазначено, що оскільки записів у трудовій книжці позивача недостатньо для встановлення мінімуму її трудової участі у громадському господарстві, для врахування спірних періодів необхідно надати уточнюючі документи. При цьому, надана нею довідка від 09.08.2021 №733 видана на непідконтрольній українській владі території, а тому не створює правових наслідків. Також, вказана обставина не дає можливості здійснити перевірку первинних документів. З урахуванням викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 18.10.2022 замінено відповідача 3 Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт Велика Новосілка, вул. Центральна, 103; код ЄДРПОУ 42171290) на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010).

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою від 03.06.2021 за призначенням/перерахунком пенсії. Заяву, за принципом екстериторіальності, розподілено для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.06.2021 №084350003269 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування рішення зазначено про відсутність необхідного страхового стажу. Так, страховий стаж позивача становить 22 р. 01 міс. 04 дн.; до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 09.04.1982 по 25.11.1996, оскільки відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум вихододнів в даному господарстві.

В подальшому, позивач повторно звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою від 25.08.2021 за призначенням/перерахунком пенсії, до якої додала, серед іншого, архівну довідку від 09.08.2021 №733. Заяву, за принципом екстериторіальності, розподілено для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.08.2021 №084350003269 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Так, у рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 25 р. 10 міс. 23 дн. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки від 09.08.2021 №733. Оскільки довідка надана підприємством, що знаходиться на території, на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Статтею 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 N 1788-XII (далі Закон N 1788-XII; тут та надалі в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до статті 56 Закону N 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов`язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.

Згідно статті 62 Закону N 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядок №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом досліджено трудову книжку колгоспника, видану 10.05.1982, серії НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та встановлено, що у ній, серед іншого, містяться такі записи:

09.04.1982 прийнята членом колгоспу ім. Леніна поваром до дитсадка;

25.11.1996 звільнена за власним бажанням.

Крім того, наявний запис про перейменування колгоспу на Пайове колективне господарство ім. Леніна на підставі рішення загальних зборів від 12.02.1993 №1.

При цьому, вказана трудова книжка містить записи про виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві (кількість відпрацьованих днів). Також, в графі №6 «На підставі чого внесений запис (документ, його дата і номер)» є посилання на особові рахунки (із зазначенням особовий рахунок за відповідний рік).

В той же час, як вказує відповідач 1 у відзиві на позов, у трудовій книжці позивача за вказаний період відсутнє повне посилання на підставу вчинення записів (документ, його дата та номер), не кожен запис про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів завірений печаткою.

Відповідно до статті 56 Закону N 1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Пунктами 1, 13 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 визначено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Отже, відповідальність за заповнення трудової книжки колгоспника покладена на спеціально уповноважену правлінням колгоспу особу. Наявність певних недоліків у трудовій книжці не може бути підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

Правова позиція про те, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд зауважує, що у рішенні від 10.06.2021 №084350003269 орган Пенсійного фонду не посилається на невідповідність записів у трудовій книжці позивача законодавчим вимогам, та не зазначає, у чому саме така невідповідність полягає, а лише вказує про відсутність довідки про встановлений та вироблений мінімум вихододнів у колгоспі. Суд наголошує, що за умови наявності трудової книжки та відповідних записів у ній надання уточнюючої довідки взагалі не є обов`язковим. Наведені обставини зумовлюють висновок суду про протиправність рішення Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.06.2021 № 084350003269 та наявність підстав для його скасування.

Стосовно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.08.2021 №084350003269 слід зазначити, що у ньому також відсутні зауваження щодо трудової книжки позивача. Натомість, орган Пенсійного фонду, як на підставу не зарахування спірних періодів, посилається на видання довідки від 09.08.2021 №733 підприємством, що знаходиться на непідконтрольній території.

Судом досліджено архівну довідку від 09.08.2021 №733 та встановлено, що її видано Адміністрацією Стальненського сільського поселення Джанкойського району Республіки Крим.

Суд звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.02.2019 у справі № 423/3544/16-а, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 26.03.2020 у справі №264/2643/17.

Також слід зазначити, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН): документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у 1971 році Міжнародний суд ООН у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата, є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туречини» (рішення від 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (рішення від 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (рішення від 23 лютого 2016 року) зазначив: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

Таким чином суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

При цьому суд зазначає, що визнання в даному конкретному випадку, для захисту прав позивача на пенсійне забезпечення, спірної довідки, виданої на тимчасово окупованій території, жодним чином не легітимізує окупаційну владу.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2018 у справі №235/2357/17, від 21.02.2020 у справі №701/1196/16-а, від 18.03.2020 у справі №243/6299/17.

Звідси, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.08.2021 №084350003269 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу період роботи з 09.04.1982 по 25.11.1996 та призначити позивачу пенсію за віком та здійснити виплату пенсії, починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 03.06.2021 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 44, абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач 18.06.2021 досягла віку 60 років та, з урахуванням вищенаведених висновків суду, мала страховий стаж понад 28 років.

Вказані обставини в сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_1 права на пенсію за віком.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку повторна заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 30.08.2021 № 084350003269. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в Донецькій області, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області.

За таких обставин, виплата пенсії повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в Донецькій області рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне зобов`язати відповідача 3 зарахувати до страхового стажу позивача період з 09.04.1982 по 25.11.1996 та зобов`язати відповідача 3 призначити позивачу пенсію з 19.06.2021 (тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

Також, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 1 виплатити позивачу призначену з 19.06.2021 пенсію за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У силу вимог частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії від 10.06.2021 № 084350003269.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії від 30.08.2021 №084350003269.

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) період з 09.04.1982 по 25.11.1996.

5.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком з 19.06.2021.

6.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) призначену з 19.06.2021 пенсію за віком.

7.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

8.Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 18.10.2022.

Суддя Ю.П. Бойченко