Рішення № 106805051, 18.10.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4435/22

Провадження № 2/638/3905/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні Дзержинськогорайонного судуміста Харковацивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних,-

ВСТАНОВИВ:

05.08.2022 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 31.03.2010 між ПАТ «ДельтаБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №007-20505-310310. Відповідно до умов договору банк надав відповідачу кредит, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 35556,39 грн. 23.04.2020 між банком та ТОВ «ФК «Паріс» укладено договір відступлення права вимоги, ухвалою суду замінено стягувача. Отже, новим кредитором став позивача. Рішення суду, яким стягнуто заборгованість станом на 13.01.2022 не виконане. Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач має право на стягнення 3% річних у сумі 3200,08 грн та 7178,84 грн інфляційні витрати. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути зазначені суми та судовий збір.

Представник позивач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним , звернувся з заявою про розгляд справи за відсутності позивача, не заперечував проти заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не сповістив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, позивачем у позові зазначено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.10.2015 у справі №639/12871/15-ц позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 007 20505 310310 задоволено повністю. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 007 20505 310310 від 31.03.2010 р. в розмірі 35204,34 грн. (тридцять п`ять тисяч двісті чотири грн. 34 коп.).

Разом з тим позивачем не надано копії рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.10.2015.

З наданої позивачем ухвали вбачається, що замінено стягувача у справі №638/12871/15-ц за позовом ПАТ «ДельтаБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 007-20505-310310 з Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс».

Проте, надана позивачем ухвала суду належним чином не посвідчена.

У позовній заяві представник позивача вказує, що ОСОБА_1 не виконала рішення суду, яким стягнуто з неї заборгованість, але позивач не надає жодного доказу на підтвердження цим обставинам, не надано також доказів, що рішенням суду пред`явлено до виконання, на якій стадії виконання знаходиться.

Відповідно до ч.ч. 1,2ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно приписівст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Частина 2,5 статті 11 ЦК Українипередбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти а також рішення суду.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

Згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

Таким чином, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормамизакону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК Україниу разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених (частина першастатті 81 ЦПК України).

Частиною другоюстатті 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які зазакономмають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої, шостоїстатті 95 ЦПК Україниписьмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано заяву, яка складена іншою особою.

З огляду на частину шостустатті 95 ЦПК Україниєдиним належним доказом достовірності наданих копій могло бути лише дослідження оригіналів зазначених документів.

Належним чином дослідити подані сторонами докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Важливим є визначення правовідносин сторін, які випливаютьізвстановленихобставин.Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч.1ст.264 ЦПК України).

Позивачем не надано належним доказів того, що між рішенням суду була стягнута з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДельтаБанк» заборгованість, що були отримані виконавчі документи на виконання рішення суду та пред`явлені до виконання, також не надано доказів на якій стадії знаходиться виконання рішення, з якої причини не виконується.

Представник позивача, який є кваліфікованим юристом, не скористався своїм правом та не звернувся своєчасно до суду з клопотання про витребування доказів, які могли підтвердити позовні вимоги.

Практика ЄСПЛ свідчить про те, що змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає

Отже, з урахуванням того, що одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, проте позивачем не виконані вимоги ЦПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, про відмову у позові, так як позивач не скористався правом довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Жодного належного, достовірного та допустимого доказу на підтвердження позовних вимог позивачем суду не надано.

Суд вважає, що заявляючи клопотання про розгляд справи за відсутності позивача особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з`ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 5, 11, 20, 22, 256, 261, 266, 267, 509, 524, 526, 533-535, 614, 623, 625 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач- ТОВ «ФК «Паріс», ЄДРПОУ 38962392, місцезнаходження вул. Велика Васильківська,77-а, м. Київ, 03150

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД