Ухвала суду № 106801863, 12.10.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1431/22 Провадження № 1-кс/304/308/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 рокум. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000109 від 29 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Повний текст ухвали оголошено учасникам провадження о 16.00 год 17 жовтня 2022 року.

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000109 від 29 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, в якому просить скасувати арешт на її авто марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , а також повернути їй вказані транспортний засіб та свідоцтво. Клопотання мотивує тим, що згідно ухвали Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 серпня 2022 року на її автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 був накладений арешт шляхом заборони відчужувати, користуватися та розпоряджатися. Однак на даний момент усі слідчі дії проведено, необхідність в подальшому арешті та утриманні від неї її ж майна та документу не існує. Крім цього, нею як законним представником потерпілого було надано слідчому угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним. З огляду на наведене, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 клопотання підтримала у повному обсязі та просила таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання категорично заперечив.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 серпня 2022 року накладено арешт на автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , яка зареєстрована у АДРЕСА_1 , тимчасово проживає у АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , тимчасово проживає у АДРЕСА_2 , а також на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , шляхом заборони відчужувати, користуватися та розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.

Вказана ухвала постановлена слідчим суддею у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 липня 2022 року за №12022071130000109 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Згідно зі ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна, згідно зі статтею 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття процесуального рішення про скасування арешту майна чинним КПК прямо не передбачено.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України, передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування на такий ступінь втручання у право власності заявника слідчому судді не надано.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 174 КПК України інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що подальше застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є необхідним, у зв`язку з чим, з метою недопущення порушення прав власника майна, клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 100, 174, 175 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 серпня 2022 року на автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , яка зареєстрована у АДРЕСА_1 , тимчасово проживає у АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , тимчасово проживає у АДРЕСА_2 , а також на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 скасувати.

Автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 негайно повернути власнику ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1