Рішення № 10680170, 30.07.2010, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа 2-5283 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» липня 2010р.

Свердловський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Маркова Т.Г.,

при секретарі Дмитрієвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітніх синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких є відповідач, у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.09.2000 року, який був розірваний 10.06.2010 року. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, незважаючи на те, що він не працює, але повинен надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей. Її доходів не достатньо для утримання дітей.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, наполягають на їх задоволенні в повному обсязі, підтвердили обставини, викладені в позові. При цьому уточнили, що відповідач займається підприємницькою діяльністю, від якої має достатній дохід, інших осіб на утриманні він не має.

Відповідач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що він дійсно займається підприємницькою діяльністю, платить єдиний податок, має декілька торгівельних місць, але отримує невеликий доход, з якого згоден сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 211 гр. щомісячно, що менше встановленого законом мінімуму - 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, тому решту до встановленого законом мінімуму аліментів позивачка може отримувати допомогу від держави.

Вислухавши доводи сторін, їх представників та дослідивши матеріали справи і надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.180, 181 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, кошти на утримання дітей за рішенням суду присуджуються у частці від доходу їх батьків і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів, згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України, суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дітей, які проживають з позивачкою, стан здоровя та матеріальне становище відповідача, який не має інших утриманців, займається підприємницькою діяльністю, не є інвалідом, а також те, що на утриманні позивачки знаходиться троє дітей, та її середньомісячний заробіток складає 1673.46 гр.

При цьому суд критично оцінює заперечення відповідача щодо відсутності в нього матеріальної можливості сплачувати аліменти в розмірі 1\2 частини доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та вважає, що він, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надав суду відповідних доказів цього. В судовому засіданні відповідач пояснив, що сплачує єдиний податок, тому фінансовий звіт веде лише для себе, перевірити його витрати та доходи не можливо, оскільки фінансові документи щодо цього відсутні. Це також убачається з наданої ним книги обліку прибутків та витрат підприємника № 634\1. Разом з тим, відповідно до звіту субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку ОСОБА_2, наданого до ДПІ в м. Свердловську, обсяг його виручки від реалізації товарів з 4 квартал 2009 року становив 24000 гр., а за 2 квартал 2010 року 12000 гр.

Суд вважає такими, що не відповідають вимогам законодавства наполягання позивача на стягненні аліментів у твердій грошовій сумі з посиланням на ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, оскільки зазначена норма передбачає можливість платника або отримувача аліментів звернутись з заявою про визначення аліментів у твердій грошовій сумі, але на цей час правовий статус сторін визначається як позивач і відповідач, оскільки раніше аліменти не стягувались. Разом з тим ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України передбачає, що за рішенням суду аліменти можуть бути стягнуті у твердій грошовій сумі, але з урахуванням вимог ст. 11 ЦПК України, враховуючи що позивач предявила позов про стягнення аліментів у частці від доходу, суд не може вийти за межі позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо повного задоволення позову.

Згідно зі ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави, у звязку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в доход держави у сумі 51 грн. та згідно до ст.81 ЦПК України інформаційно-технічні витрати на забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120грн.

На підставі ст.ст.84, 180-183, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10-15, 60, 88, 209, 212-215, 223, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Свердловська Луганської області, аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частки щомісячного доходу, але не менш 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 11 червня 2010 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 грн., на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на інформаційне-технічне забезпечення судового розгляду справи на користь Державної судової адміністрації в розмірі 120грн., УДК м. Свердловська код 24048566 р/р 31212259700072 МФО 804013.

Мотивована частина рішення буде виготовлена 4 серпня 2010 року.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за місяць допустити до негайного виконання.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: Т.Г. Маркова