Рішення № 106788724, 12.10.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16223/21 2-а/760/307/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0157/10000/21 віл 20 травня 2021 року відносно нього.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою заступника начальника Київської митниці Державної митної служби України про порушення митних правил № 0157/10000/21 від 20 травня 2021 року його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 43 631,55 грн.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем із порушенням вимог чинного законодавства та вважає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил, передбачений статтею 485 МК України, оскільки при декларуванні останній керувався наявною у товаросупровідних документах інформацією, неправильне визначення позивачем коду товару згідно УКТ ЗЕД відбулось у складному випадку класифікації товарів, тобто потребувало додаткової інформації та спеціальних технічних знань, про що свідчить направлення митницею товару до сектору класифікації товарів та митної вартості відділу адміністрування митних платежів, та подальшого проведення досліджень лабораторією СЛЕД. Водночас, висновок відділу класифікації митниці щодо визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД ґрунтується на тих самих відомостях про товар, що були задекларовані у митній декларації, будь-яких невідповідностей, зазначених позивачем у декларації відомостей про товар щодо його найменування, ваги, кількості, ціни, походження, відправника, встановлено не було.

Таким чином, позивачем у поданій митній декларації не було зазначено жодних неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, а також не було надано документів, які б містили недостовірні відомості.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 червня 2021 року вищевказану позовну заву було залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 24 червня 2021 року позивачем надано докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду від 25 червня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

26 липня 2021 року представником відповідача Панькіним Д. В. подано до суду відзив, в якому останній просить відмовити в задоволені позову. В обґрунтування зазначає, що за результатами митного огляду переміщуваних позивачем товарів, а саме: шматочків форелі та лосося, виникли сумніви щодо достовірності їх класифікації, у зв`язку з чим, посадовою особою митного органу було направлено запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 03 грудня 2020 року № 708973 до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД Держмитслужби). Згідно висновку СЛЕД Держмитслужби від 14 грудня 2020 року № 1420003104-0266 надані на дослідження зразки являють собою заморожені шматки філе риби різні за формою та розміром зі шкірою риби/або без шкіри риби, зрізані з боків. У зв`язку з незгодою ТОВ «Фіш Лайн Трейд» з висновками СЛЕД Держмитслужби, за заявою ТОВ «Фіш Лайн Трейд» від 16 грудня 2020 року № 16/12/20-1 та на підставі додатково наданих документів до СЛЕД Держмитслужби була направлена повторна заява щодо проведення дослідження зразків риби. Після повторного опрацювання отриманий висновок СЛЕД Держмитслужби від 30 грудня 2020 року № 1420003104-0286, згідно якого підтверджений попередній висновок, а саме: надані на дослідження зразки являють собою заморожені шматки філе риби різні за формою та розміром зі шкірою риби/або без шкіри риби, зрізанi з боків риби. Враховуючи вищевикладені висновки, уповноваженою посадовою особою відділу кодування та класифікації товарів Київської митниці Держмитслужби винесено рішення про визначення коду товару від 05 січня 2021 року № KT-UА100000-0001-2021, у зв`язку із чим, товари заявленнi за кодом згiдно з УКТ ЗЕД 0304992100, заявлені до митного контролю та оформлення за митною декларацією типу IM-40-ДЕ від 02 грудня 2020 року № UA100130/2020/708973, мають декларуватися за наступними кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0304810000, 0304829000. Таким чином, невідповідність заявлених неправдивих відомостей щодо коду товарів згідно з УКТ ЗЕД призвело до недобору митних платежів в розмірі 14 543,85 грн, тобто ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та їх опису, чим вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 485 МК України.

29 жовтня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що на підставі митної декларації типу IM-40-ДЕ № 100130/2020/708973 від 02 грудня 2020 року, ТОВ «Фіш Лайн Трейд» здійснено розмитнення та ввезення на територію України наступних товарів: шматочки лосося зі шкірою - 13 068 кг та шматочки лосося без шкіри - 3 410 кг, код товару згідно з УКТ ЗЕД 0304992100; шматочки форелі зі шкірою - 1 608 кг та шматочки форелі без шкіри - 1 020 кг, код товару згідно з УКТ ЗЕД 0304992100, відправником товарів є «JANDIS SEAFOODS AS», а одержувачем - ТОВ «Фіш Лайн Трейд».

05 лютого 2021 року головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Аеропорт Київ» Київської митниці Держмитслужби Климовим О. М. було складено протокол про порушення митних правил № 0157/10000/21, згідно якого дії декларанта ТОВ «Фіш Лайн Трейд» ОСОБА_1 визнано такими, що мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України.

За результатами розгляду вказаного протоколу 20 травня 2021 року заступником начальника Київської митниці Державної митної служби України Катамадзе І. Г. щодо ОСОБА_1 - керівника ТОВ «Фіш Лайн Трейд», винесено постанову про порушення митних правил № 0157/10000/21, якою останнього визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 43 631,55 грн.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся з указаним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, згідно з частиною першою статті 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з вимогами статті 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил посадова особа зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, підставою для винесення оскаржуваної постанови про порушення митних правил стало неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та їх опису.

Зокрема, судом встановлено, що згідно висновку СЛЕД Держмитслужби від 14 грудня 2020 року № 1420003104-0266 надані на дослідження зразки переміщуваних товарів: «шматочки лосося та форелі без/зі шкірою» являють собою заморожені шматки філе риби різні за формою та розміром зі шкірою риби/або без шкіри риби, зрізані з боків.

У зв`язку з незгодою ТОВ «Фіш Лайн Трейд» з висновками СЛЕД Держмитслужби, за заявою ТОВ «Фіш Лайн Трейд» від 14 грудня 2020 року № 16/12/20-1 та на підставі додатково наданих документів: технічної документації заводу виробника товару ST?204; витягу з ГОСТ № 34190-2017; заяви фірми «JANDIS SEAFOODS AS» від 15 грудня 2020 року; пояснення фірми «JANDIS SEAFOODS AS» від 15 грудня 2020 року до СЛЕД Держмитслужби була направлена повторна заява щодо проведення дослідження зразків риби.

Висновком СЛЕД Держмитслужби від 28 грудня 2020 року № 1420003104-0286, підтверджено висновки, викладені у попередньому експертному висновку, тобто надані на дослідження зразки являють собою заморожені шматки філе риби.

Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто сам по собі факт неправильного зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад правопорушення згідно із статтею 485 МК України.

Подібна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №640/5082/17, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/17, від 10 грудня 2020 року у справі №569/16120/15-а, від 14 січня 2021 року у справі №640/5081/17.

Крім того, аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Відповідно до частин першої та сьомої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідченні електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої особи. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30 травня 2012 року № 651, заповнення граф митної декларації, зокрема найменування/опис товару здійснюється у відповідності до товаросупровідної документації. При заповненні графи 31 «Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» - Під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо).

Відомості про товари у електронній МД № UA100130/2020/708973 від 02 грудня 2020 року позивачем заявлено на підставі відомостей, наявних у товаросупровідних документах: сертифікаті якості виробника від 25 листопада 2020 року № 539; рахунку фактурі від 25 листопада 3030 року № 539; транспортному документі (CMR) від 26 листопада 2020 року № 53920; міжнародному ветеринарному сертифікаті від 25 листопада 2020 року № 20300028233; сертифікаті про походження товарів від 25 листопада 2020 року № AR398938949; зовнішньоекономічному контракті від 17 січня 2020 року № 17/01/2020; доповненнях до контракту від 25 листопада 2020 року № 7; копії митної декларації країни експорту від 25 листопада 2020 року № 4460912020060566.

Крім того, 15 грудня 2020 року компанією ««JANDIS SEAFOODS AS» направлено пояснення щодо продукції поставленої по інвойсу № 539 від 25 листопада 2020 року, в яких зазначено, що заморожені шматки лосося і форелі зі шкірою та без шкіри, які були експортовані в Україну ТОВ «Фіш Лайн Трейд» за вказаним інвойсом є субпродуктами і складаються з невеликих шматочків/зрізів м`яса лосося чи форелі зі шкірою або без шкіри різних форми, розміру і ваги. Розмір цих шматків 10-180 гр і вони є відходами від виробництва філе і порцій (філе-шматок) лосося і форелі.

Таким чином, вказаний доказ свідчить про те, що ОСОБА_1 заявлено у митній декларації відомості про товари у відповідності до його опису, вказаному у товаросупровідних документах.

Відповідно до частин 1 - 6 статті 69 МК України, якою встановлений порядок класифікації товарів, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Отже, наведені положення МК України передбачають, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі чого митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про визначення коду товару № КТ?UA100000-0001-2021 від 05 січня 2021 було прийнято відділом кодування та класифікації товарів Київської митниці Держмитслужби з урахуванням висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД) держмитслужби від 14 грудня 2020 року № 1420003104-0266 та від 28 грудня 2020 року № 1420003104-0286.

Вказана обставина свідчить про те, що класифікація заявленного до митного оформлення товару була складником випадком.

Частинами першою-другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.

Так, відповідачем не надано докази, що заявником було подано недостовірні документи та/або інформація про товар, не надано всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття відповідного рішення. Крім того, представником митного органу не заперечувався та не спростований факт, що визначення коду УКТ ЗЕД було складним випадком.

Тож, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та доказів правомірності прийняття оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил,суду надано не було.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої 1 статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову про порушення митних правил № 0157/10000/21 від 20 травня 2021 року у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити, оскільки у діяннях позивача відсутні обов`язкові ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.

Вирішуючи ж питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин першої-п`ятої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано до суду: договір про надання правової допомоги № 02.01-21 ЮР від 13 січня 2021 року, рахунок на оплату № 02-21 від 16 червня 2021року, акт надання послуг № 1 від 17 червня 2021 року, квитанцію № 0.0.2165389485.1 від 17 червня 2021 року.

Згідно із пунктом 3.1. договору про надання правової допомоги № 02.01-21 ЮР від 13 січня 2021 року за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду), який розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої адвокатом для клієнта на момент укладення угоди, часу, витраченого на виконання завдання клієнта, за виключенням особливих умов, встановлених в розділі 6, при цьому одна година розподіляється на 10 (десять) шести хвилинних часток.

Як вбачається з наданих документів позивачу надано наступні послуги (правничу допомогу) попереднє вивчення документів, надання консультацій щодо шляхів захисту порушеного права 2 год. 2 300 грн та детальне вивчення та аналіз документів щодо митного оформлення товару клієнтом, допомога у зборі та оформленні доказів для обґрунтування позову, складання та оформлення позовної заяви 8 год. 9 200 грн. Загальна сума витрат понесених на правничу допомогу становить 11 500 грн.

Таким чином, оплата позивачем судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу, підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що митним органом не подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмір 11 500 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 69, 456, 467, 458, 485, 489, 495 Митного кодексу України, 495, 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 283, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил від 20 травня 2021 року № 0157/10000/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного Кодексу України.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 485 Митного Кодексу України закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 витрати понесенні ним на правничу допомогу у розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Київська митниця Дежмитслужби, код ЄДРПОУ 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А.

Суддя Л. М. Ішуніна