Рішення № 106785121, 17.10.2022, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/546/22

Провадження № 2/211/2036/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 жовтня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Середньої Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бехало В.В.,

у відсутність учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Юлія Степанівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до АТ «Ідея Банк» та просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16222 вчинений 12 листопада 2021 року приватним нотаріусом Сазоновою О.М. про стягнення з неї несплачених в строк відповідно до умов кредитного договору грошових коштів в сумі 71534,08 грн., посилаючись на відсутність правових підстав у нотаріуса на його вчинення. В обґрунтування вимог зазначено, що вона не згодна із вказаною сумою стягнення, має заперечення з цього приводу та вимагатиме проведення бухгалтерської експертизи для розрахунку суми заборгованості. Нотаріусом порушено право на захист її прав та законних інтересів. Ні приватний нотаріус, ні приватний виконавець, ні відповідач не надавали та не отримували від неї жодних розрахунків, пояснень, договорів, претензій або інших матеріалів, чи взагалі будь якої інформації про будь які заборгованості. ніяких повідомлень або офіційних претензій від стягувача з розрахунками до неї не надходило. При вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус не отримував від сторін первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірним. Розрахунок заборгованості зроблено відповідачем одноособово, без урахування думки та позиції її, як сторони договору, та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Крім того, відповідно до пункту 3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тому просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року за клопотанням позивача забезпечено шляхом зупинення примусового стягнення на підставі виконавчого напису № 16222, вчиненого 12 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 71534,08 грн. у виконавчому провадженні № 68250870, відкритому державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць Юлією Степанівною.

Ухвалою судувід 27січня 2022року прийнятодо розглядупозовну заявута відкритопровадження усправі,розгляд справиухвалено проводитив порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін.Зобов`язано державного виконавцяДовгинцівського ВДВСу містіКривому РозіКриворізького районуДніпропетровської областіПівденно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро)Коломієць Ю.С.надати належнимчином завіренукопію виконавчогонапису №16222виданого 12.11.2021,на підставіякого відкритовиконавче провадження№ 68250870.Зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонову О.М. надати суду належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи щодо виконавчого напису нотаріуса № 16222, вчиненого 12 листопада 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 71534,08 грн.

В судове засідання сторони та треті особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомили причин неявки.

Відповідач АТ «Ідея Банк» направив до суду відзив на позов.

В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що 21.08.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Е07.00608.006958076, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 49999,00 грн. зі сплатою 0,01 % річних строком на 24 місяці. Однак позичальник належним чином умови договору не виконувала, в результаті чого станом на 07.10.2021 у неї утворилась заборгованість в сумі 69634,08 грн. На виконання вимог Переліку від 29.06.1999 № 1172, банком надано нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису: заяву про вчинення виконавчого напису, договір кредиту та страхування Е07.00608.006958076, довідку про ненадходження платежів; вимогу до боржника про усунення порушень кредитних зобов`язань, довідку-розрахунок заборгованості за договором; список згрупованих поштових відправлень щодо підтверджень направлень на адресу позивача вимоги з довідкою та фіскальний чек по оплаті вказаних послуг, виписку по рахунку ОСОБА_1 , детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 07.10.2021. Позивач була повідомлена про те, що у неї наявна заборгованість згідно кредитного договору, вказано розмір боргу, а також з чого така складається. Попереджено про можливість стягнення боргу шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Тому оскільки твердження позивача не відповідають дійсності, а вчинений виконавчий напис є законним та підлягає виконанню, просить в задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.

Треті особи приватний нотаріус Сазонова О.М. та державний виконавець Довгинцівського ВДВС Коломієць Ю.С. письмових заперечень до суду не надали, державний виконавець звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що 12 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис № 16222 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі договору кредиту та страхування № Е07.00608.006958076 від 21.08.2020, укладеного між сторонами, за період з 24.01.2021 по 07.10.2021 в сумі 26485,83 грн., - строковий основний борг; 20423,93 грн. прострочений основний борг; 3,88 грн. прострочені проценти; 0,16 грн. строкові проценти; 1619,97 грн. строкова плата за обслуговування кредиту; 21100,31 грн. прострочена плата за обслуговування кредиту; 1900,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 71534,08 грн.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення виконавчих написів, чинна на момент вчинення спірного виконавчого напису, визначена в розділі 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19) зазначила, що «вирішуючи питання правомірності вчинення виконавчого напису у розумінні статті 88 Закону України «Про нотаріат» слід враховувати, що наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростувавналежними ідопустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надавдоказів частковогочи повногопогашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів».

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20).

Верховний Суд в постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) зазначив, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Отже, вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд враховує висновки й мотиви Верховного Суду, висловлені в в постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) та встановивши відсутність доказів отримання боржником ОСОБА_1 листа-вимоги стягувача про повернення боргу, про що зазначено позивачем в тексті позову та не спростовано відповідачем (наявні лише докази направлення за адресою, де боржник вже не проживає і не зареєстрований), суд дійшов висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Суд також бере до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), відповідно до якої «вчиняючи спірнийвиконавчий написприватний нотаріуснеправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23, відповідно до якої у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Тобто кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Доказів на спростування вищезазначеного відповідачем до суду не надано.

При цьому суд також враховує положення пункту 1 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 480, відповідно до якого розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 26, ст. 1241; 2014 р., № 97, ст. 2787), виключено.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялась, вони покладаються на позивача.

Згідно частин сьомої, восьмої статті 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним продовжити дію заходів забезпечення позову згідно ухвали суду від 26 січня 2022 р. протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 215, 216, 220, 628, 638, 799, 806 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

задовольнити позов ОСОБА_1 .

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за № 16222, вчинений 12 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 3150300683, місцезнаходження за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Валова, буд. 11) невиплачених в строк грошових коштів на підставі договору кредиту та страхування № Е07.00608.006958076 від 21.08.2020, укладеного між сторонами, за період з 24.01.2021 по 07.10.2021 в сумі: 26485,83 грн., - строковий основний борг; 20423,93 грн. прострочений основний борг; 3,88 грн. прострочені проценти; 0,16 грн. строкові проценти; 1619,97 грн. строкова плата за обслуговування кредиту; 21100,31 грн. прострочена плата за обслуговування кредиту; 1900,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 71534,08 грн.

Продовжити дію заходів забезпечення позову згідно ухвали суду від 26 січня 2022 року протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2022 р.

Суддя Н.Г.Середня