Рішення № 106781837, 17.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/1046/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника Суботи Михайла Івановича (далі представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за № 0001221305 від 30.01.2019 р. та № 0001191305 від 31.01.2019 р. (а.с.1-5)

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.01.2019 р. за результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, відповідачем було складено Акт №14/13-05/ НОМЕР_3 , за яким встановлено порушення: 1)пп.163.1.1,164.1.1. пп. «д» 164.2.17,п.164.2,168.1.3, Податкового Кодексу України, в результаті чого перевіркою нараховано 311899,44 гри. податку на доходи фізичних осіб за 2015р. з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо, штрафні санкції 77974.80 грн; 2) пп. 1.1,1.2,1.4 п 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.162.1.1.162.1,163.1.1,168.1.3 Податкового Кодексу України, в результаті чого перевіркою нараховано 23438,13 грн військового боргу за 2015 рік, з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо, штрафні санкції 5859,53 грн. Па підставі Акту перевірки відповідачем були винесені два податкові повідомлення-рішення: №0001221305 від 30.01.2019р., на суму 23438,13 грн. з штрафними санкціями 5859,53 грн.; №0001191305 від 31.01.2019р. на суму 311899,44 грн. з штрафними санкціями 77974,86 грн. Позивач зазначає, що про виникнення податкового блага Податковий орган дійшов висновку на підставі листів ТОВ «Кей-Колект», при цьому, ним не досліджувалися первинні документи, зокрема договір про надання споживчого кредиту №11279698000, Договір іпотеки №11279698000, судове рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20 листопада 2013р., рішення державного реєстратора про реєстрацію іпотечного майна за ТО В «Кей Колект», у зв`язку з чим податковий орган дійшов помилкового висновку про наявність у позивача додаткового блага. Позивач наголошує, що оскільки Договір про надання споживчого кредиту №11279698000 від 22.12.2007 року був розірваний з ініціативи Кредитора, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 20.11.2013 року, ТОВ «Кей-Колект» в позасудовому порядку задоволив свої вимоги набувши право власності на майно, передане в іпотеку, відтак зобов`язання за кредитним договором виконані в повному обсязі. З огляду на викладене, позивач зазначає, що не отримувала жодного додаткового блага. Оскільки податковим органом проводилась невиїзна перевірка, а тому позивачеві про таку не було відомо і вона не змогла надати до податкового органу документів, що спростовують законність податкових нарахувань. Також, оскаржувані податкові повідомлення рішення на її адресу не надсилались, та про такі їй стало відомо із позову у справі №260/3495/20. Враховуючи викладене, позивач просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів фізична особа - платник податків ОСОБА_3 отримала у 4 кварталі 2015 року від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» дохід як додаткове благо (за ознакою 126 «Дохід отриманий платником податку як додаткове благо») у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у сумі 2 399 421,27 грн., з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Також, на запит ГУ ДФС у Закарпатській області від 04.09.2018 року за №7966/10/07-16-13-11- 18 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» листом від 17.09.2018 року №17/09-18/17 підтвердило інформацію щодо відображених у 2015 році сум нарахованих та виплачених доходів без утримання податку на доходи фізичних осіб за ознакою доходу « 126» - дохід у вигляді додаткового блага щодо фізичної особи ОСОБА_1 . Крім того, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», як кредитор, повідомило позивача, як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника та військового збору, що рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості ОСОБА_1 прийнято 19.09.2015 року. Таким чином, боржник ОСОБА_1 зобов`язана була відобразити суму такого доходу у річній податковій декларацій про майновий стан і доходи за 2015 рік та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Також, відповідач зазначає, твердження позивача про те, що набуття права власності на предмет іпотеки задоволило в повному обсязі вимоги кредитора не відповідає дійсності. Враховуючи викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.42-50).

Позивач надіслала до суду відповідь на відзив, згідно якого не погодилася з відзивом відповідача, вказавши що вартість іпотечного майна становила 732250,00 грн., що перевищує розмір кредиту. ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» скористалося правом на дострокове стягнення боргу, передбачене ст. 1050 ЦК України. Листом-повідомленням від 26.11.2015 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» повідомило позивача, про те, що на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» задоволено власні вимоги, шляхом взяття на баланс нерухомого майна. У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що зобов`язання за кредитним договором виконані в повному обсязі, відтак просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.85-87).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області № 1904 від 19.11.2018 року, з 21.12.2018 по 22.12.2018 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_3 , з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2015 році доходу, як додаткове благо, від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Результати перевірки відображені в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки №14/13-05/2400109469 від 02.01.2019 року (а.с. 64-71).

За наслідками вказаної перевірки та на підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки №14/13-05/2400109469 від 02.01.2019 року відповідачем були прийняті податкових повідомлення-рішення: від 30.01.2019 року № 0001191305, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 389 874,30 грн. в т.ч. 311 899,44 грн. за податковим зобов`язанням та 77 974,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 27); від 30.01.2019 року № 0001221305, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 29 297,66 грн. в т.ч. 23 438,13 грн. за податковим зобов`язанням та 5 859,53 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 28).

Згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів фізична особа - платник податків ОСОБА_3 отримала у 4 кварталі 2015 року від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» дохід як додаткове благо (за ознакою 126 «Дохід отриманий платником податку як додаткове благо») у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у сумі 2 399 421,27 грн., з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Відповідно до абз.«д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про припинення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, інформація з бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів потребує уточнення з джерел отримання доходів.

Судом встановлено, що з метою підтвердження інформації про отримання фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 у 4 кварталі 2015 року доходу у вигляді додаткового блага, ГУ ДФС у Закарпатській області надіслало до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» запит №7966/10/07-16-13-11-18 від 04.09.2018 року щодо підтвердження виплат доходів без утримання податку з доходів фізичних осіб, які відображені в поданих ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» податкових розрахунках (форма №1-ДФ) за 2015 рік, надання копій документів щодо проведення операції та/або повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу (укладення відповідного договору чи прийняття самостійного рішення із обов`язковим повідомленням боржника), що є підтвердженням виконання ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» обов`язків податкового агента в частині відображення сум доходу такого боржника у податковому розрахунку за формою №1-ДФ у відповідності до абз.«д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України (а.с. 56-57).

Так, на запит ГУ ДФС у Закарпатській області від 04.09.2018 року за №7966/10/07-16-13-11-18 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» листом від 17.09.2018 року №17/09-18/17 підтвердило інформацію щодо відображених у 2015 році сум нарахованих та виплачених доходів без утримання податку на доходи фізичних осіб за ознакою доходу « 126» - дохід у вигляді додаткового блага щодо фізичної особи ОСОБА_1 (а.с. 58-60).

Також, в листі від 17.09.2018 року №17/09-18/17 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» зазначило, що товариством в якості нового кредитора, самостійно було прийнято рішення про анулювання (прощення) частини кредитної заборгованості та повідомлено боржника (фізичну особу) ОСОБА_1 листом від 21.03.2016 року №735290/collect-207 щодо прощення частини боргу в сумі 111 094,09 дол.США, що по курсу НБУ складає 2 399 421,27 грн. Дана сума була відображена ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у звітному розрахунку ф1-ДФ за 4 квартал 2015 року (а.с. 59).

Як підтверджується наведеними матеріалами справи, в Повідомленні про анулювання боргу від 21.03.2016 року №735290/collect-207 зазначено, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» в уточнення направленого раніше повідомлення про анулювання боргу вих. №735290/И_4385 від 25 листопада 2015 року, відповідно до якого, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» повідомило позивача, що на підставі кредитного договору №11279698000 від 27.12.2007 року, станом на 19.09.2015 року за боржником ОСОБА_1 обліковується кредитна заборгованість у сумі 111 094,09 дол.США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2015 року складало 2 399 421,27 грн., з яких заборгованість по основній сумі кредиту становить 72346,28 дол.США, що в еквіваленті станом на 19.09.2015 року становить 1 562 542,19 грн. (а.с. 61).

Крім того, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», як кредитор, з метою виконання вимог пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 та 16-1 підрозд.10 розд.ХХ Податкового кодексу України, повідомило ОСОБА_1 , як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника та військового збору, що рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості ОСОБА_1 прийнято 19.09.2015 року, що підтверджується Повідомленням про анулювання боргу від 21.03.2016 року (а.с. 61).

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, інформація про суму отриманих доходів фізичною особою ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага підтверджена податковим агентом ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Одночасно, позивача було повідомлено, що відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є її доходом, отриманим як додаткове благо, та їй необхідно самостійно відобразити зазначену суму у річній податковій декларації та відповідно сплатити наступні податки та податкові платежі: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Так, Повідомлення ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» №735290/collect-207 від 21.03.2016 року про анулювання боргу було надіслано на адресу позивача рекомендованим листом №0130003664130 з повідомленням про вручення та вручений адресату 23.04.2016 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 62).

Отримання фізичною особою ОСОБА_1 доходу у вигляді анулювання (прощення) боргу за кредитом в сумі 2 399 422,27 грн. ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відобразило у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2015 року з ознакою доходу «126» (а.с. 60).

У зв`язку з тим, що кредитором ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було дотримано умови щодо повідомлення боржника ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу, визначені абз.«д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, таким чином боржник ОСОБА_1 була зобов`язана відобразити суму такого доходу у річній податковій декларацій про майновий стан і доходи за 2015 рік та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

З метою правильності визначення суми отриманого доходу позивачем, ГУ ДФС у Закарпатській області на адресу позивача надіслало запит від 27.11.2018 року № 5742/Р/07-16- 13-05-12 щодо надання документів, які пов`язані з анулюванням (прощенням) основної суми боргу (кредиту) та нарахуванням і сплатою податків і зборів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (а.с. 63).

Однак, позивач не надіслала до відповідача відповідь на запит від 27.11.2018 року №5742/Р/07-16-13-05-12, а також жодних документів до перевірки не надала. Доказів протилежного позивач до суду не надав.

Отже, за даними проведеної відповідачем перевірки сума отриманого додаткового блага, яка підлягає включенню до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб становить 1 562 542,19 грн. (заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 72 346,28 дол. США, що в еквіваленті станом на 19.09.2015 року становить 1 562 542,19 грн.).

Відповідно абз.«д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України фізична особа ОСОБА_1 зобов`язана була самостійно нарахувати та задекларувати у річній податковій декларації податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Таким чином, перевіркою встановлено, що платником податків ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік до органів Державної фіскальної служби подано своєчасно; суму доходу, отриманого платником податку як додаткове благо, в сумі 1562542,19 грн. у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік не задекларовано, податкові зобов`язання по: податку на доходи фізичних осіб з суми доходу отриманого платником податку як додаткове благо в сумі 311 899,44 грн. ((15% * десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року) + (20% * суму перевищення місячного річного оподатковуваного доходу над десятикратним розміром мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року) * кількість календарних місяців, протягом яких одержано такі доходи); військовому збору у сумі 23 438,13 грн. (1,5% суми отриманого доходу) не визначено, чим порушено пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп.163.1.1 п.163.1 ст. 163, пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6 п. 16-1 підр. 10 роз XX, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0001191305, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 389 874,30 грн. в т.ч. 311 899,44 грн. за податковим зобов`язанням та 77 974,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 30.01.2019 року №0001221305, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 29 297,66 грн. в т.ч. 23 438,13 грн. за податковим зобов`язанням та 5 859,53 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо твердження позивача про виконання в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором № 11279698000 від 27.12.2007 року та задоволення вимог кредитора - ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» в повному обсязі, у зв`язку з набуттям кредитором права власності на майно, передане в іпотеку, то суд зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України від 05.06.2003 року № 898-1V «Про іпотеку» передбачено, що предметом іпотеки, зокрема, є об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Згідно зі ст.33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898-IV.

Так, згідно зі ст. 37 Закону № 898-IV іпотеко держатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Зокрема, станом на 19.09.2015 року кредитна заборгованість позивача становила 2 399 421,27 грн. (111094,09 доларів США), тоді як ринкова вартість предмета іпотеки (відповідно до Договору іпотеки № 11279698000 від 07.12.2007 року) становила 732 250,0 грн.

А отже, твердження позивача про те, що набуття права власності на предмет іпотеки, задоволило вимоги кредитора в повному обсязі, не знайшло свого підтвердження та спростовується встановленими судом обставинами справи та наявними матеріалами справи.

Щодо правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.06.2020 року у справі № 536/1841/15-ц.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 23.06.2020 року у справі № 536/1841/15-ц, стосується права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (наслідки порушення договору позичальником).

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 року по справі № 522/1528/12-ц зазначила, що саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє кредитного договору, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення.

Аналогічний висновок про те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України) зазначений і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 536/1841/15-ц.

Також, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи по суті, твердження позивача про те, що їй не було відомо про проведення невиїзної перевірки, внаслідок чого вона не змогла надати до контролюючого органу документи, що спростовують законність податкових нарахувань, та те, що їй не били надіслані податкові повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 79.1. ст.79. Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно п.42.2. ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Копія наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 № 1904 від 19.11.2018 (а.с. 51) та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки № 451/07-16-13-05-07 від 19.11.2018 (а.с. 52), були надіслані позивачеві 20.11.2018 року рекомендованим листом № 8800001001650 з повідомленням про вручення, який повернутий за закінченням терміну зберігання 21.12.2018 року (а.с. 53).

Відповідно п.42.2. ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Акт перевірки № 14/13-05/2400109469 від 02.01.2019 року відповідачем було надіслано позивачеві (а.с. 72).

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були надіслані позивачеві 01.02.2019 року рекомендованим листом № 8800023930264 з повідомленням про вручення, який повернутий за закінченням терміну зберігання 04.03.2019 року (а.с. 75-77).

Відповідно до пп. 14.1.1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп.41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Суботи Михайла Івановича (вул. Фединця, буд. 47, офіс 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець