Ухвала суду № 106781836, 17.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2022 рокум. Ужгород№ 260/1046/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Суботи Михайла Івановича (вул. Фединця, буд. 47, офіс 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника Суботи Михайла Івановича (далі представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за № 0001221305 від 30.01.2019 р. та № 0001191305 від 31.01.2019 р. (а.с.1-5).

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.37, 38).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року було замінено первісного відповідача на правонаступника, а саме: Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065) на Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694).

Представник відповідача подав до суду клопотання про призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін та клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Більше того, положеннями ст. 263 КАС України визначено, що вказану категорію справ суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Тобто, з метою швидкого вирішення спорів, предметом розгляду яких є, оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, у сумі, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, нормами КАС України встановлено спеціальний порядок їх розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, якщо інакше не буде вирішено судом за результатами розгляду матеріалів справи з врахуванням ч. 3 ст. 257 КАС України.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження регулюються нормами ст. 262 КАС України.

Так, ч. 5 зазначеної статті КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Проте суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Заявляючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач жодних вагомих доводів на обґрунтування необхідності проведення судового засідання не навів. Доцільність призначення судового засідання аргументує виключно необхідністю повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та надання пояснень, доводів, міркувань представником Головного управління ДПС в Закарпатській області.

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.

Так, зокрема, відповідно до ст. 162 КАС України, відповідач викладає заперечення проти позову у відзиві.

Пунктом 3 частини 3 статті 44 КАС України надано право учасникам справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною 2 статті 166 КАС України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

З матеріалів справи не вбачається наявність визначених процесуальними нормами підстав для необхідності проведення судового засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, а тому суд вважає, що з врахуванням норм ст.ст. 12, 257, 263 КАС України, клопотання відповідача належить залишити без задоволення.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стаття 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд звертає увагу на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення на адресу позивача не надходили, оскільки податковим органом проводилась невиїзна перевірка, про таку позивачеві не було відомо, а про існування прийнятих податковим органом рішень, позивач дізнався з адміністративного позову при розгляді адміністративної справи № 260/3495/20.

Постановою Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18 сформовано правову позицію, відповідно до якої строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №818/309/18 та №2540/2576/18, сформувавши наступний правовий висновок:

Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд звертає увагу на те, що у вказаній постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, зауважено на тому, що:

- суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми;

- зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій;

- задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

В контексті викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 висновків необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Відтак, у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 166, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Суботи Михайла Івановича (вул. Фединця, буд. 47, офіс 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

2. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Суботи Михайла Івановича (вул. Фединця, буд. 47, офіс 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяД.В. Іванчулинець