Рішення № 106781820, 04.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/667/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач Комунальна установа "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради представник Моісєєв Іван Юрійович;

відповідач Державна екологічна інспекція у Закарпатській області представник Данч Наталія Орестівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунальної установи "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася Комунальна установа "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради (90424, Закарпатська область Хустський район, с. Вільшани, буд. 10, код ЄДРПОУ 03191549) до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668), в якому просив суд: "1. Відкрити провадження у справі; 2. Визнати протиправним та скасувати припис №/04 від 09.11.2021 року Державної екологічної інспекції у Закарпатській області; 3. Стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесені судові витрати на користь позивача.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року було постановлено витребувати від Державної екологічної інспекції у Закарпатській області докази.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Зокрема, позивач вважає оскаржений ним припис безпідставним, необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить діючому природоохоронному законодавству та не узгоджується з ним. Зазначає, що за наслідками позапланової перевірки складено Акт за № 385/04 від 09 листопада 2021 року, в якому відповідач хибно стверджує, що позивач з метою забезпечення потреб у воді здійснює спеціальне водокористування. Такий висновок відповідачем зроблений без з`ясування всіх обставин та підстав, що надали б йому змогу беззаперечно констатувати здійснення позивачем спеціального водокористування, яке передбачає отримання відповідного дозволу. При цьому, відповідач стверджує, що джерелом водопостачання Позивачу служить невеликий гірський потічок ("зворина", як називають місцеві мешканці), яким вода після проходження решіток та грубого фільтру потрапляє в бетонну ємність об`ємом 27 м3 надкаптажної споруди і по трубі подається для використання суб`єктом господарювання. Таким чином, відповідач констатує факт, що позивач здійснює спеціальне водокористування та наявності у нього надкаптажної споруди. Позивачем від Державної екологічної інспекції у Закарпатській області було отримано припис за № /04 щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного з 03 листопада 2021 по 09 листопада 2021 року. Згідно вказаного припису позивача зобов`язано: до 09 лютого 2022 року, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, - отримати дозвіл на спеціальне водокористування; до 31 грудня 2021 року, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, - забезпечити облік води, забраної з водного об`єкту. Позивач вважає, що вказаний припис є протиправним,а отже таким, то підлягає скасуванню.

У відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема відповідач зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальною установою "Вільшангький дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради. Перевірка проводилась в період з 03 листопада 2021 року по 09 листопада 2021 року. За результатами проведення такої перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 09 листопада 2021 року за № 385/04. Зазначений акт був підписаний державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Рубець В.О., Сизоненко М.М., Бицюк Т.Ю. та директором позивача Кикина Б.М. , який підписав даний акт без зауважень. В акті, зокрема, зафіксовано, що під час перевірки та огляду території позивача встановлено, що з метою забезпечення потреб у воді будинок-інтернат здійснює спеціальне водокористування. Джерелом водопостачання служить невеликий гірський потічок, даний потічок являється водним об`єктом та відноситься до поверхневих вод (води поверхневі - води різних водних об`єктів, що знаходяться на земній поверхні). Вода після проходження решіток та грубого фільтру потрапляє в бетону ємкість об`ємом 27м.куб. надкаптажної споруди і по трубі подається для використання суб`єктом господарювання. Також під час перевірки виявлено, що суб`єктом господарювання не ведеться облік забраної води з водного об`єкта - гірського потічка, що є порушенням вимог водного законодавства, а саме статті 44 Водного кодексу України зазначає, що позиція позивача про те, що джерелом водопостачання є невеликий гірський потічок і нема потреби в обліку забраної води, з засобами обліку чи без таких, адже "він все рівно тече" є некоректною. зазначає, що - води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами. В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту. Тому в обов`язковому порядку здійснюється облік води суб`єктами господарювання та відповідно подача звітності про облік забраної води є обов`язковою для водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов`язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин. Вказує, що одночасно, під час перевірки суб`єктом господарювання надано звіт про використанням води форми 2-ТП-водгосп(річних) за 2018, 2019 та 2020 роки. Дані у звітності виявилися недостовірними. Так, проведений розрахунок витрат води згідно ДБН В.2.5.-64:2112 показав, що добовий забір води складає 21м.куб., що значно перевищує допустимі норми забору води на добу для суб`єктів господарювання дозвіл на спец водокористування якими не отримується. На виконання вимог законодавства, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складено припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу від 09 листопада 2021 року за №/04. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Однак, доводи позивача що виконання умов припису звільняє від відповідальності є необґрунтованими, оскільки отримання дозволу на спеціальне водокористування не звільняє останнього від відповідальності за порушення правил спеціального водокористування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові та в інших заявах по суті справи, що подані до суду.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов та в інших заявах по суті справи, що подані до суду.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

03 листопада 2021 року згідно направлення від 01 листопада 2021 року № 3302-04 інспекторами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальною установою "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради (а.с. 15).

За наслідками вказаної позапланової перевірки складено відповідний акт № 385/04 від 09 листопада 2021 року (а.с.а.с. 17-27).

09 листопада 2021 року Комунальною установою "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради було отримано припис № /04 від 09 листопада 2021 щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного з 03 листопада 2021 року по 09 листопада 2021 року (а.с. 16).

Згідно вказаного припису Комунальну установу "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради зобов`язано: до 09 лютого 2022 року, відповідно до статті 44 частини 1 пункту 9 Водного кодексу України, - отримати дозвіл на спеціальне водокористування; до 31 грудня 2021 року, відповідно до статті 44 частини 1 пункту 7 Водного кодексу України, - забезпечити облік води, забраної з водного об`єкту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі по тексту - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В силу положень пункту 4 його підпункту 2 підпункту "в" Положення № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів; наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів з економного використання водних ресурсів; використання води (водних об`єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води); проведення робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів; здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші); використання, відтворення і охорони морського середовища і природних ресурсів внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та континентального шельфу України.

Відповідно до пункту 7 Положення № 275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У свою чергу Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є таким територіальним управлінням (пункт 1 Положення "Про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області", що затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 02 лютого 2021 за № 49).

Основними завданнями Державної екологічної інспекції у Закарпатській області є реалізація повноважень Державної екологічної інспекції України у межах Закарпатської області (пункт 3 Положення "Про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області", що затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 02 лютого 2021 за № 49).

Як випливає з предмету позову, позивач ставить під сумнів правомірність припису №/04 від 09 листопада 2021 року Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, у зв`язку із чим просить суд визнати такий протиправним та скасувати.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 22-2 частини 1 пункту "е" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідач, зокрема вправі надавати обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції.

У відповідності до статті 7 частини 6 абзацу 10 Закону України № 877-V, в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Тобто день складання акту та його підписання є останнім днем перевірки.

У відповідності до статті 7 частини 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, (далі по тексту Конвенція), (стороною якої є Україна) передбачає, що: "Ця Конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені: a) законом або судовим чи адміністративним органом; b) органом арбітражу, якщо такий орган не встановив порядку обчислення строків: або c) сторонами, якщо порядок обчислення строків не був безпосередньо чи опосередковано узгоджений між сторонами і не визначається існуючою практикою відносин між сторонами. Проте Конвенція не застосовується до строків, які обчислюються ретроактивн". (стаття 1 Конвенції).

Згідно зі статтею 2 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік с трок). а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Згідно зі статтею 3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках. починаються опівночі "dies a quo" (тобто, дня коли починається перебіг строку) і спливають опівночі "dies ad quem".

Можливість застосування Конвенції як міжнародного акту законодавства, стороною якого є Україна, підтверджується постановою Верховного Суду у справі № 812/1312/17, у якій Верховний Суд погодився з можливістю застосування судами попередніх інстанцій Конвенції.

Виходячи із наведеного, встановлений Законом України № 877-V строк тривалістю 5 робочих днів і дня завершення здійснення заходу державного нагляду починає перебіг з опівночі 10 листопада 2021 року.

Таким чином судом резюмується, що, оскаржуваний припис складений у строки, що суперечать Закону України № 877-V, тобто у строки, коли відповідач законодавчо таких повноважень не мав. А відтак така діяльність відповідача є протиправною, тобто такою, що не відповідає закону.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 07 липня 1998 року № 11-рп/98 "Справа за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України" зазначив, що приймає до уваги загальноприйнятий у законодавстві України порядок обчислення строків на вчинення відповідних процесуальних дій органами влади. Так, у Цивільному процесуальному кодексі України передбачено, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день. Аналогічні норми містяться і в КАС України та ГПК України. Конституційний Суд України дійшов висновку, що перебіг строків починаються з наступного дня після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, перевіряючи оскаржуваний позивачем індивідуальний правовий акт на відповідність його критеріям, наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, суд приходить до висновку, що такий прийнято не на підставі та не у спосіб, встановлений законодавством, що регулює спірні правовідносини; є необґрунтованим, тобто таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; упередженим; прийнятим без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до статті 72 частини 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином із врахуванням протиправності дій відповідача щодо складання оскарженого припису не у спосіб, що визначений законом адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Комунальної установи "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради (90424, Закарпатська область Хустський район, с. Вільшани, буд. 10, код ЄДРПОУ 03191549) до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Закарпатській області № /04 від 09 листопада 2021 року.

Стягнути на користь Комунальної установи "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради (90424, Закарпатська область Хустський район, с. Вільшани, буд. 10, код ЄДРПОУ 03191549) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668) судові витрати у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 04 жовтня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 14 жовтня 2022 року.

СуддяС.Є. Гаврилко