Рішення № 106776327, 17.10.2022, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1796/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, якою просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01.11.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., зареєстрований в реєстрі за № 36660, про стягнення з неї на користь АТ «Перший український міжнародний банк» (АТ «ПУМБ») заборгованості у сумі 55472,17 грн.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса був вчинений за відсутності доказів безспірності заборгованості.

25.08.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 37).

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

08.09.2022 року від АТ «Перший український міжнародний банк» до суду надійшла заява про визнання позовних вимог (а.с. 43); розгляд справи просять проводити без участі представника банку за наявними матеріалами справи; просять стягнути АТ «Перший український міжнародний банк» 50 % від суми судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

10.12.2020 року ОСОБА_1 підписала заяву № 1001761297001 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «ПУМБ», за умовами якого позивачу встановлено кредитний ліміт 60572,41 грн строком на 12 місяців, зі сплатою 0,01% річних (а.с. 35).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 01.11.2021 року був вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі № 36660, за яким нотаріусом з ОСОБА_1 , як боржника за кредитним договором за № 1001761297001 від 11.12.2020 року, укладеним з АТ «ПУМБ» стягнуто борг за період із 11.02.2021 року по 23.09.2021 року у сумі 55472,17 грн, який складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 31359,17 грн; простроченої заборгованості за комісією 8444,43 грн, простроченої заборгованості за процентами 2,51 грн, строкової заборгованості за сумою кредиту 15143,67 грн, строкової заборгованості за комісією 0,18 грн, а також плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 250,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає 55722,17 грн (а.с. 12).

На підставі спірного виконавчого напису, зареєстрованого у реєстрі № 36660 від 01.11.2021 року, за заявою відповідача приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П. В. постановою від 16.11.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67543691, а постановою від 24.12.2021 року було звернено стягнення на доходи боржника (а.с. 10-11, 22-23).

Надаючи правову оцінку вказаним відносинам, суд враховує наступне.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.08.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Такими документами можуть бути: зокрема, документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року, а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки з рахунків, на які боржник перераховує кошти, розписки, чеки тощо. Приймаючи рішення про звернення до нотаріуса для вчинення ним виконавчого напису, стягувачу необхідно надати документи, які б підтверджували наступні умови, зокрема, чи підпадає заявлена вимога під вид заборгованості, визначений Постановою Кабінету Міністрів України; чи є в наявності та оформлені належним чином документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України, чи підтверджують наявні документи безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та прострочення виконання зобов`язання; чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 (далі - Перелік) (п. 3.5 Порядку).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. N 662 було внесено зміни до Переліку, якою, зокрема, його було доповнено новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року Постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року в частині доповнення Переліку вищезазначеним новим розділом визнано незаконною та нечинною.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14 офіційно оприлюднена Кабінетом Міністрів України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2008805-17#Text).

Отже, станом на день видачі спірного виконавчого напису розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку був нечинним.

За змістом Переліку, документами, за якими стягнення заборгованості за кредитними договорами провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені кредитні договори (розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами").

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачем на підтвердження безспірності зобов`язання було надано нотаріусу нотаріально посвідчений кредитний договір, документи первинної бухгалтерської документації, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що свідчить про недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

З матеріалів справи вбачається, що при вчиненні виконавчого напису № 60640 від 05.10.2020 року, нотаріусом не перевірено безспірність суми заборгованості, яку запропоновано стягнути, що є порушенням ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» та Глави 16 Розділу ІІ Наказу МЮУ «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» 22.02.2012 року № 296/5.

Крім того, в матеріалах справи не міститься будь-яких доказів того, що АТ «ПУМБ» направляв ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому в розпоряджені нотаріуса під час вчинення спірного виконавчого напису не було доказів визнання позивачем суми заборгованості, пред`явленої до стягнення.

Ураховуючи викладене, та визнання відповідачем позову, яке приймається судом і не суперечить закону, суд дійшов висновку, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи викладене, з відповідача слід стягнути 50% суми судового збору, яка підлягає відшкодуванню позивачу за вимогу, визнану позивачем, та за забезпечення позову у розмірі 744 грн. 60 коп. ((992,4 грн. + 496,2 грн.) х 50 %), решту суми слід компенсувати позивачу з держаного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, вчинений 01.11.2021 року та зареєстрований у реєстрі за № 36660, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 55722,17 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого нею судового збору у розмірі 744,30 грн.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету 50% судового збору, що підлягає відшкодуванню, сплаченого згідно з квитанцією № 1025265089 від 14.07.2022 року у сумі 496,20 грн та 50% судового збору, що підлягає відшкодуванню, сплаченого згідно з квитанцією №1025265061 від 14.07.2022 року у сумі 248,10 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2022 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ: 14282829.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: м. Київ, проспект Петра Григоренка, 15;

Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, місцезнаходження: м. Житомир, бульвар Новий, 5, оф. 2.8.

Суддя О. М. Дубовік