Ухвала суду № 106771592, 30.09.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3658/22

Провадження № 2/0203/1246/2022

УХВАЛА

30 вересня 2022 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради про скасування наказу, стягнення коштів та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради, в якій просить суд:

- скасувати наказ № 247 від 15.08.2022 року про винесення догани ОСОБА_1 ;

- стягнути з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на її користь: щомісячну премію в розмірі місячного окладу в сумі 7264,00грн. за серпень по колективному договору; премію до Дня Незалежності України в сумі 7264,00грн.; виплату за роботу в програмі Єдата за три місяці 15000,00грн. по колективному договору;

- стягнути з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на її користь моральну шкоду в сумі 10000,00грн.

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.

Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не вірно зазначено найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, а саме зазначено: до Кіровського районного суду м. Дніпра, замість до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено адресу електронної пошти позивача.

В порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру про стягнення коштів та моральної шкоди.

В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При зверненні до суду позивачем документ про сплату судового збору не надано, та не надані документи, які підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону і не подано обґрунтованого клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Проте у позовній заяві позивач посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» зазначає, що звільнена від сплати судового збору.

Водночас суд зазначає, що доводи позивача з цього приводу є хибними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Предметом позову, зокрема, є скасування наказу про догану, стягнення коштів.

Отже, звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви в частині позовних вимог про скасування наказу про винесення догани та стягнення моральної шкоди чинним законодавством не передбачено.

Так, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.2 п.2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Отже, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року ( 2481 гривень 00 копійок), тому належний до сплати позивачем розмір судового збору за подання позовної заяви становить 992 гривень 40 копійок. за вимогу немайнового характеру та 992 гривень 40 копійок за вимогу майнового характеру, всього 1984,80грн.

Тому позивачу слід сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру про скасування наказу про винесення догани у розмірі 992 гривень 40 копійок. та 992 гривень 40 копійок за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради про скасування наказу, стягнення коштів та моральної шкоди – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: вірного найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; адреси електронної пошти позивача; ціни позову щодо вимог майнового характеру; інформації щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 992,40 грн. та за вимогу майнового характеру у розмірі 992,40 грн., який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу – судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва