Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року Справа №11-05/2477
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання Атамась Т.В., за участю представників: позивача: Шамов О.А. - за довіреністю, першого відповідача –Перебийніс С.В. директор за посадою, другого відповідача –не з’явився, третьої особи - не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "АгроРось" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лан - 2000" та відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції, третя особа на стороні другого відповідача без самостійних вимог - товариство з обмеженою відповідальністю «А.П.К.Сервіс»про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про визнання права власності на насіння соняшника в кількості 187 тонн та звільнення його з-під арешту. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, оспорюване майно він придбав у першого відповідача на умовах укладених з останнім договорів. Однак отримати це майно позивач фактично не може, оскільки воно було арештовано другим відповідачем в ході виконавчого провадження про стягнення з першого відповідача на користь третьої особи присуджених судом сум.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав заявлених у позові.
Представник першого відповідача проти позову не заперечувала.
Представник другого відповідача у судовому засіданні, що відбулось 22 червня 2010 р. проти задоволення позову не заперечує та просив справу розглянути без його участі.
Третя особа свого представника для участі у судовому засіданні не направляла. До початку розгляду справи від третьої особи надійшли письмові клопотання про забезпечення позову та зупинення провадження у справі.
Оцінивши доводи, викладені у клопотаннях третьої особи та з урахуванням думки представників позивача та першого відповідача, суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні.
Так відповідно до ст.66 ГПК України суд може вжити заходів до забезпечення позову за заявою сторони, прокурора, який подав позовну заяву або з своєї ініціативи. ТОВ «А.П.К. Сервіс»є лише третьою особою у даній справі, а не стороною спору, а тому воно не може бути ініціатором забезпечення позову.
Що стосується клопотання про зупинення провадження у справі, то воно вмотивовано подачею ТОВ «А.П.К. Сервіс»до Вищого господарського суду України заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього суду від 21.04.2010 р., якою всі судові рішення у цій справі були скасовані а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст..79 ГПК України Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Оскільки постанова Вищого господарського суду України, яку просить переглянути за нововиявленими обставинами третя особа прийнята у даній справі, то названі заявником обставини не можуть бути підставою для зупинення провадження у цій справі.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено:
16.09.2009 другим відповідачем в ході примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області від 05.10.2009 у справі № 13/5325, яким стягнуто з першого відповідача на користь ТОВ "АПК-Сервіс" (третя особа) 394110,68 грн. боргу. було описано та арештовано 187 тонн насіння соняшника, яке знаходилось на току першого відповідача за адресою: с. Тарасівка Звенигородського району Черкаської області.
Судом також встановлено, що 29.01.2009 та 30.01.2009 між позивачем та першим відповідачем було укладено договори купівлі-продажу № 09/58 та № 09/59 засобів захисту рослин, мінеральних добрив, посівного матеріалу в асортименті, кількості та за ціною, згідно доданих до договорів специфікацій на загальну суму 5087177,32 грн.
У якості забезпечення виконання вказаних договорів купівлі-продажу між позивачем та першим відповідачем 05.06.2009 було укладено два договори застави, відповідно до яких другий відповідач передав у заставу позивачу майбутній урожай 2009 р. зернових культур.
Пунктом 4.1 договорів застави предметом застави визначено майбутній урожай зернових культур, зокрема насіння соняшника, посіяного на площі 488,4 га.
30.07.2009 між позивачем та першим відповідачем укладено Угоду про виконання договорів купівлі-продажу № 09/58 та № 09/59, згідно з якою останній зобов’язався передати зібраний урожай 2009 року позивачу по мірі його збирання в рахунок погашення боргу по договорах купівлі-продажу.
Факт посіву, вирощування та збору урожаю соняшника на площі 488,4 Га першим відповідачем підтверджується лімітно-заборною картою на отримання насіння від 20.04.2009 р., актом №1 витрати насіння та посадкового матеріалу від 25.04.2009р., актом внесення гербіцидів та калійних добрив від 30.04.2009р., актом внесення азотно-фосфорних добрив від 30.04.2009р., реєстрами відправки зібраного урожаю соняшника в період з 27.08. 2009р. по 31.08.2009р. на тік, що розташований в с.Тарасівка, Звенигородського р-ну. Всього на тік було завезено зерна соняшника в кількості 490,17 т.
На виконання укладеної позивачем та другим відповідачем угоди від 30.07.2009 р. останнім передано позивачу 480 т. зерна соняшника на суму 1200000,00грн., що підтверджується видатковою накладною № Л/РН-00028 від 31.08.2009 та податковою накладною від 31.08.2009 на відшкодування ПДВ.
Після оформлення вказаної вище накладної позивач приступив до фактичного вивозу придбаного зерна соняшника із току першого відповідача в с. Тарасівка Звенигородського р-ну., про що свідчать товаро-транспортні накладні. Всього в період з 02.09.2009 р. по 16.09.2009 р. позивачем було вивезено 292,28 т. зерна соняшника.
Таким чином на час вчинення другим відповідачем арешту майна першого відповідача на току останнього знаходилось 187,76 т. зерна соняшника урожаю 2009 р.
Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Позивач придбав у першого відповідача 480 т. зерна соняшника урожаю 2009 р. на виконання договорів купівлі-продажу № 09/58 та № 09/59 та відповідно до Угоди від 30.07.2009. Придбане зерно знаходилось на току с. Тарасівка Звенигородського р-ну.
Таким чином, позивач набув право власності на 480 тонн насіння соняшника у встановленому законом порядку.
Отже, на час вчинення другим відповідачем арешту майна першого відповідача на току с. Тарасівка Звенигородського р-ну знаходилось лише 187 т. зерна соняшника, що належав позивачу, і які останній не встиг вивезти.
Виходячи з викладеного суд вважає, що позивач вірно обрав спосіб захисту порушеного права а тому його позов підлягає до задоволення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем, при подачі позовної заяви, було сплачено лише 85 грн. державного мита.
У відповідності до вимог ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. № 7-93 майнова вимога (визнання права власності) оплачується державним митом у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а немайнова вимога (звільнення майна з-під арешту) оплачується державним митом у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.)
З матеріалів справи вбачається що вартість майна, право власності на яке просить визнати позивач становить 467500 грн.
За таких обставин суд вважає достягнути з позивача в доход державного бюджету 4675 грн. 00 коп. державного мита.
З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "АгроРось", м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, вул. Шевченка, 39, код 21374294, право власності на насіння соняшника в кількості 187 т., що знаходиться на току с. Тарасівка Золотоніського р-ну. та звільнити його з-під арешту.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-2000", с. Тарасівка Звенигородського району Черкаської області, код 31007692, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось", м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, вул. Шевченка, 39, код 21374294, 4760 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Достягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось", м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, вул. Шевченка, 39, код 21374294, в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Корсунь –Шевченківському районі для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018 –4675 грн. 00 коп. державного мита.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя К.І. Довгань
Судове рішення № 10677073, Господарський суд Черкаської області було прийнято 20.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11-05/2477. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: