Рішення № 10676756, 28.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2010 р. Справа № 59/179-10

вх. № 5028/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Георгієвський Ю.В., за довіреністю від 11.05.2010р.;

відповідача 1 - не з"явився;

відповідача 2 - Кот Т.В., за довіреністю від 15.06.2010р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МаксПак", м. Харків

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс-Плюс", м. Кременчук;

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія " Технопром",м. Харків

про стягнення 183664,00

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Пак", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс-Плюс", м. Кременчук на користь позивача 182664,00 грн. заборгованості, з яких: 180000,00 грн. - основний борг, 2664,00 грн. - пеня, що виникла на підставі неналежного виконання договору про надання зворотної фінансової допомоги № 944Ф від 17.09.2009р. та стягнути з 2-го відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Технопром" 1000,00 грн. боргу на підставі договору поруки № 944Ф/П від 10.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні з урахуванням наданої ним заяви про уточнення позовних вимог, поданої до канцелярії господарського суду 12.07.2010р. Крім того, в порядку ст. 22 ГПК України представник позивача надав суду супровідним листом (вх.16405) докази направлення на адресу 1-го відповідача акту звірки розрахунків, які долучаються до матеріалів справи.

Суд зазначає, що від позивача по справі в порядку ст. 22 ГПК України 12.07.2010р. надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.16121), в якій позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з 1-го відповідача 182664,00 грн. заборгованості, з яких: 180000,00 грн. - основний борг, 2664,00 грн. - пеня, що виникла на підставі неналежного виконання договору про надання зворотної фінансової допомоги № 944Ф від 17.09.2009р., з 2-го відповідача - 1000,00 грн. боргу на підставі договору поруки № 944Ф/П від 10.12.2009р., а крім того стягнути з 1-го відповідача суму витрат на послуги адвоката у розмірі 27000,00 грн.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду судом.

Перший відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи за адресою зазначеною у позовній заяві, яку також зазначено в договорі № 944Ф від 17.09.2009р.

Ухвала про порушення провадження у справі від 07.06.2010р., направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "організація отримує пошту у відділенні зв"язку, але за отриманням не з"явилась - за закінченням терміну зберігання".

Другий відповідач в судовому засіданні 28.07.2010р. заперечує проти висунутих позовних вимог, але письмового відзиву на позовну заяву з документами в обгрунтування не надав.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвалою від 12.07.2010 року суд попереджав сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та 2-го відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

17 вересня 2009 року між ТОВ "МаксПак" (позивач по справі) та ТОВ "Метекс-Плюс" (1-й відповідач по справі) був укладений договір на надання зворотньої фінансової допомоги № 944Ф, у відповідності до умов якого позивач зобов’язався надати 1-му відповідачу зворотню фінансову допомогу у розмірі 1000000,00 грн. (безвідсоткову позику), а 1-й відповідач зобов’язався повернути її строк до 31.12.2009р. (п. 5 договору).

У відповідності до п. 4 зазначеного договору позивач зобов'язаний надати позичку (у повному обсязі або частково) протягом 45 календарних днів з моменту підписання договору.

На виконання взятих на себе за договором № 944Ф обов'язків, позивач перерахував на рахунок 1-го відповідача частину визначеної договором суми фінансової допомоги у розмірі 180000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 655 від 17.09.2009р.

Відповідно до п. 5 договору № 944Ф від 17.09.2009р., строк, на який надається фінансова допомога, встановлюється до 31.12.2009р. У п. 6 зазначеного договору вказується, що після закінчення строку, встановленого в п. 5, позичальник зобов'язується протягом п'яти банківських днів повернути фінансову допомогу (позику) позикодавцеві.

З метою забезпечення виконання 1-им відповідачем (позичальником) зобов’язань за договором № 944Ф від 17.09.2009р. позивачем був укладений з ТОВ "Торговельно-промислова компанія "Технопром" (2-ий відповідача) договір поруки № 944Ф/П від 10.12.2009 року, відповідно до умов якого 2-ий відповідач зобов’язався відповідати перед позивачем та нести відповідальність за виконання 1-им відповідачем зобов’язань щодо повернення фінансової допомоги.

У відповідності до п. 2.2. договору поруки 2-ий відповідач зобов"язаний виконати за 1-го відповідача зобов"язання, зазначене в п. 1.1. цього договору, після письмового повідомлення позивача про невиконання таких зобов"язань, в строк, встановлений позивачем у повідомленні.

Згідно до п. 2.3. договору поруки 2-ий відповідач відповідачє перед позивачем в розмірі частини заборгованості в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору у разі невиконання зобов"язань за договором поруки, 2-ий відповідач відповідає перед позивачем як солідарний боржник в сумі, що визначена в п. 2.3. договору поруки.

Таким чином, оскільки 1-им відповідачем було порушено умови договору про зворотну фінансову допомогу № 944Ф від 17.09.2009р., у 2-го відповідача виник обов'язок відповідно до договору поруки № 944Ф/П сплатити частину суми боргу позичальника в розмірі 1 000,00 грн., про що ТОВ "МаксПак" повідомив поручителя листом за вих. № 3 від 12.01.2010р.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань першим та другим відповідачами за зазначеними договорами, у відповідачів виникла заборгованість по зворотній фінансовій допомозі в сумі 180000,00 грн. та 1000,00 грн. відповідно.

Однак, на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачі визнаються судом такими, що прострочили виконання зобов’язання по договору зворотньої фінансової допомоги та договору поруки.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі, в порушення домовленості сторін, позику не повернули, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Окрім того, правом на участь у судовому засіданні відповідачі не скористались, вимоги ухвали суду щодо проведення звірки взаємних розрахунків не виконали та не з"явились для проведення відповідної звірки до позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з 1-го відповідача 180000,00 грн. та про стягнення з 2-го відповідача 1000,00 грн. правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачами, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 10. договору про зворотну фінансову допомогу № 944Ф від 17.09.2009р. визначено, що у випадку неповернення фінансової допомоги (позики) в строк, встановлений договором, позичальник сплачує позикодавцеві пеню в розмірі 0,01% від суми неповерненого боргу за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором станом на 28.05.2010р. позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2664,00 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

11.05.2010р. між ТОВ "МаксПак" та адвокатом Георгієвським Ю.В. був укладений договір № 1/05-10 про надання адвокатських послуг, вартість яких було визначено п. 1.3. договору в розмірі 15% від суми заборгованості позивача, що становить 27000,00 грн.

В матеріалах справи наявне адвокатське свідоцтво № 1639 від 14.01.2009р.

Позивач сплатив адвокату 27000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 830 від 09.07.2010р.

В наданій заяві про уточнення позовних вимог позивач просить покласти на витрати на послуги адвоката на 1-го відповідача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з деравного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати, а саме державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката у даній справі покладаються на обох відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Також з урахуванням положень статті 47 ГПК України та пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” позивачу належить видати довідку про повернення надмірно сплаченого державного мита у розмірі 264,00 грн. перерахованого платіжним дорученням №621 від 27.05.2010р. (2100,64 грн.), оскільки позивач повинен був сплатити 1836,64 грн. за вимогу майнового характеру спору, що становить 1% від ціни позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 611, 629, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метекс-Плюс» (39700, м. Кременчук, вул. Мічуріна, 90-А, код ЄДРПОУ 33672366, п/р № 26008300000013 в Полтавській філії АКБ "Форум", МФО 331995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МаксПак» (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10, код ЄДРПОУ 31557255, п/р: 26003300000327, МФО 350772, в Харківській філії АКБ «Форум») суму основного боргу в розмірі 180000,00 (сто вісімдесят тисяч) грн., суму пені в розмірі 2664,00 грн.; суму витрат на послуги адвоката у розмірі 26985,42 грн.; 1835,65 грн. державного мита та 235,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова компанія «Технопром» (61050, м. Харків, Червоношкільна набережна, 2, код ЄДРПОУ 35858881, п/р: 26002300007547 в ХФ АКБ «Форум», МФО 350772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МаксПак» (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10, код ЄДРПОУ 31557255, п/р: 26003300000327, МФО 350772, в Харківській філії АКБ «Форум») суму заборгованості у розмірі 1000,00 грн.; суму витрат на послуги адвоката у розмірі 14,58 грн.; 0,99 грн. державного мита та 0,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «МаксПак» (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10, код ЄДРПОУ 31557255, п/р: 26003300000327, МФО 350772, в Харківській філії АКБ «Форум») довідку про повернення сплаченого державного мита у розмірі 264,00 грн., перерахованого платіжним дорученням №621 від 27.05.2010р. (2100,64 грн.).

Суддя

/Повний текст рішення

підписано 30.07.2010р.

Справа № 59/179-10/