Ухвала суду № 106766402, 13.10.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8211/21

н\п 2-а/490/74/2022

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Черенкової Н.П.,

при секретарі – Романової К.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №52 від 24.09.2019 року.

При цьому, позивач просив визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними та поновити строк на оскарження зазначеної постанови.

В обґрунтування пропущеного строку звернення до суду позивачка зазначає, що вона випадково дізналася 03.10.2021 року, завантаживши на свій смартфон застосунок "Дія", про факт існування відкритого 27.04.2021 року виконавчого провадження №65292290 з примусового виконання постанови УДАБК ММР №52 від 24.09.2019 року старшим державним виконавцем Центарльного відділу ДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Черкасовою Л.В.

Оскаржувана постанова №52 від 24.09.2019 року позивачці не вручалася ані особисто, ані поштою та була винесена без участі позивачки, без сповіщення позивачки про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивачка не знала про факт наявності відкритого виконавчого провадження, в якому позивачка є боржником.

Протоколом автоматизованого розподілу від 27.10.2021 року даний позов переданий судді Черенковій Н.П.

Ухвалою від 28.10.2021 року дана позовна заява була залишена без руху у зв`язку з ненаданням доказів про сплату судового збору. Для усунення недоліків в позовній заяві, позивачяка надала квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою від 04.11.2022 року було прийнято справу та відкрито провадження по справі за позовом і призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Судове засідання було призначено на 31.09.2022 року на 09:15 год.

20.12.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на вищевикладений матеріал справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 171 ч.1 п.3, п.6 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 123,160,161,172 цього Кодексу, а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАСУ, позовну заяву щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строку, який обчислюється з дня вручення постанови.

Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивачкаю вказано, що дізналася про факт існування постанови 03.10.2021 року.

Між тим, згідно матеріалів адміністративної справи, постанова №52 від 24.09.2019 року на адресу позивача була направлена рекомендованим листом за штрих-кодовим ідентифікатором 5402806191018 та згідно інформації одержана ОСОБА_2 - 15.10.2019 року.

Відповідно до ст.8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першої ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Згідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За такого, посилання позивача на необхідність збирання доказів адвокатом не є поважною причиною пропуску звернення до суду з позовом щодо захисту порушеного права.

Окрім того, виходячи із приписів ст.ст. 79, 80 КАС України, сторона, яка з поважних причин не може надати доказ, має право заявити клопотання про витребування доказу.

За такого, посилання позивача на визнання строку такого, що пропущений з поважних причин на збирання доказів є безпідставним.

Безпідставним є посилання позивача і на тяжкий матеріальний стан, як поважність строку на звернення до суду.

Так, ст. 133 КАС України передбачає можливість зменшення судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат судом, виходячи із майнового стану сторони.

При цьому, особа має право на отримання безоплатної правової допомоги при наявності тяжкого матеріального положення.

Законом також не передбачена обов`язковість участі адвоката при розгляді адміністративних справ.

У відповідності до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що підстав для визнання поважними причин пропуску строку для звернення до суду позивач не надав, тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.286, 118, 121, 122, 123 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для подання позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя : Черенкова Н.П.