Ухвала суду № 106762497, 14.10.2022, Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 жовтня 2022 р. Справа № 520/3309/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 є ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м.Харків,61002, код ЄДРПОУ43315445) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Харків) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, в якому просить суд:

- стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 316103,00 грн. без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 18.02.2022р. відкрито спрощене провадження у справі.

Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву позивачем подано без додержання вимог, викладених у ч. 6 статті 161 КАС України, за якою у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд бере до уваги, що при вирішенні питання про відкриття провадження судом має ураховуватися дотримання позивачем строків звернення до суду, що передбачені ст. 122 КАС України.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, офіційно розтлумачено і в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Проте слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.

Виходячи з цього, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Вказана правова позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 11.02.2021 року у справі № 240/532/20. Вказаною постановою судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).

З урахуванням наведеного в даній справі строк звернення до адміністративного суду складає один місяць з моменту коли позивач отримав остаточний розрахунок при звільненні.

В даній справі судом встановлено, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 4600/к від 29.10.2020р. з 02.11.2020р. ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за взаємною домовленістю.

При звільнені останньому було виплачено: за не використані дні щорічної основної відпустки « 101 Компенсація відпустки» в сумі 92 540 грн.; за не використані дні додаткової оплачуваної відпустки « 131 Комп Дод.відп держсл.» в сумі 32 389 грн.; « 116 Матеріальна допомога» в сумі 12 411.84 грн.

Не погодившись із вказаним розрахунком ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах справи №520/18843/2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 р., що набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено: визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції що виразилась у не врахуванні ОСОБА_1 винагороди державного виконавця, яка є складовою заробітної плати, при розрахунку компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку, матеріальну допомогу, стягнуто з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 54 037,91 грн., що складається з не нарахованих та не виплачених: сум компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки в розмірі 29 662,44 грн., сум компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку в розмірі 10381,70 грн., суми матеріальної допомоги в розмірі 13 993,77 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі № 520/18843/2020 залишено без змін.

На виконання вищезазначених рішень ОСОБА_1 отримано виконавчі листи, які подано до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області до виконання та 12 листопада 2021 року на виконання рішення суду позивачу надійшли грошові кошти в сумі 43283,02 грн., що складає заборгованість в сумі 54 037,91 грн. за вирахуванням податків та комісії банку.

Таким чином, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) фактично розрахувалося з ОСОБА_1 12.11.2021 року.

Щодо суми середнього заробітку за весь час затримки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 11.02.2022р., що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду на позовній заяві, тобто з пропуском місячного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем до позовної заяви не надано заяву про поновлення пропущеного ним строку для звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Харків) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, підлягає залишенню без руху із наданням позивачу можливості звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ43315445) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Григоров