Рішення № 106762377, 11.10.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2804/22

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54У від 10 лютого 2021 року у сумі 27388,74грн., зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області внести інформацію в інформаційну систему органу доходів і зборів про скасування нарахованої недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 27388,74 грн. за період з 01.01.2018 по 10.02.2021 та привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , з урахуванням скасованої нарахованої недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 27388,74 грн. за період з 01.01.2018 по 10.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає вищезазначену вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки протягом усього часу перебування в трудових відносинах з підприємством при виплаті позивачу заробітної плати щоразу сплачувався єдиний соціальний внесок до бюджету відповідного рівня. Звернув увагу суду на наявність судового рішення у справі, яке набрало законної сили, яким визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54 від 14.05.2019 та №Ф-5266-54 від 11.02.2020.

Ухвалою суду від 08.08.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду, у такий спосіб: 1) подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, зазначивши інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою суду від 12.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Також, даною ухвалою визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову повністю та зазначив наступне. Відповідно до інформації щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка міститься в інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме: розділ «Реєстраційні дані», позивач зареєстрований за ознакою незалежної професійної діяльності станом на 02.04.2013 року. Зазначив, що станом на 15.11.2018 платником ЄСВ було самостійно сплачено 11500,00 грн. (платіжне доручення №27683918 від 15.11.2018). Відтак, на думку відповідача, недоїмка в розмірі 38888,74 грн. включає суму, що нарахована у 2017-2021 рр., із урахуванням самостійно сплачених сум у розмірі 11500,00 грн. Відповідач вважає, що оскільки чинним законодавством передбачено обов`язок платниками податків сплачувати ЄСВ незалежно від факту отримання доходу, а в охоплений вимогою, що оскаржується період не було зупинено право на здійснення адвокатської діяльності, то законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відсутні.

Частиною п`ятою ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки клопотань у розумінні вказаної статті до суду не надходило, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що 10.02.2021 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54 У, сума боргу позивача у відповідності до якої станом на 21.12.2021 становить 27388,74 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону № 2464 застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) або за, яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464 (база нарахування єдиного внеску) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Згідно статті 13 Закону № 5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Отже, на думку суду, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності. Крім цього, суд зазначає, що Законом № 2464 не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності.

Із системного аналізу правових норм, що регулюють спірні правовідносини, вбачається, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 06.04.2012 Тернопільською обласною КДКА позивачу видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №694 (рішення №24). Відповідно до інформації щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка міститься у інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме: розділ «Реєстраційні дані», відомо, що позивач зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю станом на 06.04.2012 та взятий на облік Тернопільською ДПІ станом на 02.04.2013 року за номером 2533; стан платника податків «о» (платник податків за основним місцем обліку).

Також, як слідує з Єдиного реєстру адвокатів України, право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно пункту 1 частини першої ст.31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 06.08.2018 на підставі заяви адвоката від 06.08.2018, та поновлено згідно пункту 1 частини четвертої ст.31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 16.01.2019 на підставі заяви адвоката від 15.01.2019.

Поряд з цим, як вбачається з інформаційної системи "Єдиний державний реєстр судових рішень", рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №500/1862/21 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54 від 14.05.2019 та №Ф-5266-54 від 11.02.2020, стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 500/1862/21 без змін.

Таким чином, судове рішення у справі №500/1862/21 набрало законної сили.

Частиною четвертою ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зазначеній вище справі, судом встановлено, що за змістом довідки №8 від 05.04.2021 ТзОВ "Агрокомпанія "Дружба" вбачається, що позивач працює на посаді заступника директора з правових питань із 03.06.2013 і по теперішній час, а також роботодавцем сплачено за позивача єдиний соціальний внесок за 2018, 2019, 2020 роки. В ході розгляду даної справи, судом не здобуто, а відповідачем не подано до суду доказів отримання позивачем доходів від здійснення адвокатської діяльності.

Крім цього, згідно Наказу №27 від 03.06.2013 ТзОВ "Агрокомпанія "Дружба", позивач прийнятий на посаду юрисконсульт по сумісництву; у відповідності до Наказу №72 від 02.05.2018, позивач переведений з сумісництва на основне місце роботи на посаду директора з правових питань; з 26.11.2021 позивач звільнений з роботи за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.

Вказана інформація підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 .

Отже, на думку суду, в розумінні Закону № 2464, позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема у періоди, коли він був найманим працівником, а не самозайнятою особою.

Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує також те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером - до повного погашення сум боргу. У такому розумінні оскаржувана в даній справі вимога є вимогою за тим же номером, що і вимоги, скасовані рішенням суду у справі №500/1862/21, однак містить збільшену суму заборгованості, визначену контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає до скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Тернопільській області внести інформацію в інформаційну систему органу доходів і зборів про скасування нарахованої недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 27388,74 грн. за період з 01.01.2018 по 10.02.2021 та привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , з урахуванням скасованої нарахованої недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 27388,74 грн. за період з 01.01.2018 по 10.02.2021, суд зазначає таке.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 №5 (далі - Порядок №5).

До цього Порядку діяв Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, що визначав організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підрозділу 2 Розділу І Порядку №5 інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 Розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегрована картка платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).

Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 цього Розділу у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку.

Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), 30.11.2021 (справа №300/3157/20).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відтак, із урахуванням даної норми та враховуючи те, що суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної вимоги, слід зобов`язати відповідача привести у відповідність інтегровану картку платника податків шляхом виключення нарахованого позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 27388,74 грн. за період з 01.01.2018 по 10.02.2021.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54У від 10 лютого 2021 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків шляхом виключення нарахованого ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 27388,74 грн. грн за період з 01.01.2018 по 10.02.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 жовтня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження:вул. Білецька, 1, м.Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ:43142763).

Головуюча суддя Дерех Н.В.