Рішення № 10676113, 05.08.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.10           Справа № 2/102-10. За позовом:          Державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», с.Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм-2002», м.Суми

про стягнення 45 000 грн. 00 коп.

СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

                                                  при секретарі судового засіданні Данілової Т.В.

Представники:

від позивача:          Лакіза Ю.В., довіреність б/н від 01.02.2010 року

від відповідача:          не з’явився

          Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 45 000 грн. 00 коп. збитків, понесених позивачем, в результаті невиконання відповідачем умов договору № 6-т від 03.05.2005 року, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

          Позивач подав обґрунтування позовних вимог (вх. № 14531 від 05.08.2010 року), в яких зазначає, що попередньо оплачена позивачем сума коштів відповідачу у розмірі 45000 грн. та втрата майна (товару) є збитками позивача та вимагаються до відшкодування з винної сторони за угодою від 03.05.2005 року № 6-т, тому просить стягнути з відповідача 45000 грн. 00 коп. – збитків на свою користь.

          Крім того, позивач подав клопотання № 758 від 02.08.2010 року про доручення до матеріалів справи в якості доказу, що доводить встановлену сторонами за угодою № 6-т від 03.05.2005 року вартість постачаємого сульфату алюмінію (коагулянту), копію додаткової угоди від 08.04.2010 року до угоди № 6-т від 03.05.2005 року, даний документ судом оглянутий та приєднаний до матеріалів справи.

          Відповідач подав відзив на позов (вх. № 14604 від 05.08.2010 року), в якому зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

          03.05.2005 року між Державним міжрайонним підприємством водопровідно - каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайм 2002» було укладено договір № 6-т на постачання сульфату алюмінію технічного очищеного (коагулянт) терміном дії до 31.12.2012 року.

Як свідчать матеріали справи, 06.04.2010 року позивач листом № 449, відповідно до умов п.4.2. договору від 03.05.2005 року № 6-т, направив на адресу відповідача заявку про відвантаження 12.04.2010 року одного залізнодорожного вагону (70 тон) коагулянту.

          08.04.2010 року відповідач надав позивачу рахунок № СчТм-083 на оплату 70 тон сульфату алюмінію технічного очищеного на загальну суму 147000 грн. з урахуванням ПДВ.

          На виконання п.3.5 договору позивач здійснив оплату 30% від узгодженої партії товару, що підтверджується платіжним дорученням № 4400 від 08.04.2010 року на суму 20000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 4401 від 09.04.2010 року на суму 20000 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 4560 від 19.04.2010 року на суму 5000 грн., на загальну суму 45000 грн. 00 коп.

          Відповідно до умов пунктів 3.5, 4.2 та 4.7 договору відповідач зобов’язався протягом семи днів від дати оплати партії товару, обумовленою заявкою позивача, здійснити відвантаження товару. Відповідач, в порушення умов договору, поставку, оплаченого позивачем 70 тон сульфату алюмінію технічного очищеного не здійснив.

          Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань в частині поставки товару позивачу завдані збитки в розмірі 45000 грн. 00 коп.

Актом звірки від 06.07.2010 року, підписаного сторонами, підтверджується борг відповідача перед позивачем в сумі 45000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідач подав відзив на позов, в якому борг в розмірі 45000 грн. 00 коп. визнає.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктом, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно положення ч.5 ст.226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов’язання про передачу індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов’язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

У даному випадку збитки виражені у витратах, понесених позивачем та втраті майна, а саме сульфату алюмінію технічного очищеного, за договором № 6-т від 03.05.2005 року на суму 45000 грн. 00 коп.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 450 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. – 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм-2002» (40000, м.Суми, вул.Менделєєва,4, код 32185706) на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Воронове, вул.Дніпровська, 28; код 03564045) 45 000 грн. 00 коп. – збитків, 450 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 06.08.2010 року.

Суддя