
Справа № 541/1796/22
Провадження №2/541/696/2022
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 жовтня 2022 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої, судді Куцин В. М.,
секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В:
16 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Просили визнати за ними право власності по 1/5 частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У місті Запоріжжя ОСОБА_5 перебував на лікуванні у зв`язку з тяжкою хворобою і проживав у доньки ОСОБА_3 , яка доглядала батька.
09 вересня 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт, який посвідчений 09.09.2015 приватним нотаріусом Запорізькою міського нотаріального округу Пилипенко О. В. і зареєстрований у реєстрі за № 1608. Все своє майно батько заповів своїй дочці ОСОБА_3 .
На день смерті ОСОБА_5 в будинковолодінні за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; онука - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; онук - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
30 жовтня 2017 року спадкоємиця ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 5323287200:00:005:0059 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8100 га, яка розташована на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
27.04.2018 постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Смагою Л.М. ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок.
Згідно довідки № 170-Т, виданої 17.08.2022 ДКП «Миргородтехінвентаризація» станом на 31.12.2012 року право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 не зареєстроване.
Рішенням щодо оформлення права власності на житлові будинки у селі Зелений Кут було прийняте виконавчим комітетом Савинцівської сільської Ради народних депутатів 26.03.1997 надано право оформити право приватної власності на будинки, зокрема АДРЕСА_1 : ОСОБА_5 1/5, ОСОБА_1 1/5, ОСОБА_2 1/5, ОСОБА_3 1/5, ОСОБА_8 1/5.
За даними погосподарського обліку по Савинцівській сільській раді зазначене домоволодіння було віднесене до суспільної групи «колгоспний двір», що підтверджується випискою з погосподарської книги № 2 села Савинці за 1991 - 1995 роки, яка видана 15.04.2021 виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради за № 724. Особовий рахунок домогосподарства АДРЕСА_2 .
У період 1991 - 1995 роки в домогосподарстві проживали і були зареєстровані: ОСОБА_5 - голова двору; ОСОБА_1 - дружина; ОСОБА_2 - син;. ОСОБА_3 - дочка; ОСОБА_8 - дочка.
З викладеного слідує, що майно колгоспного двору на праві спільної сумісної власності, частки якого є рівними, належало: ОСОБА_5 - 1/5 частина; ОСОБА_1 -1/5 частина; ОСОБА_2 - 1/5 частина; ОСОБА_3 - 1/5 частина; ОСОБА_8 - 1/5 частина.
ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу, змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».
Спадкоємцем по заповіту частки, яка належала ОСОБА_5 , є дочка ОСОБА_3 , тому власниками будинку є: ОСОБА_1 -1/5 частина; ОСОБА_2 - 1/5 частина; ОСОБА_3 - 2/5 частини; ОСОБА_4 - 1/5 частина.
Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради від 23.04.2021 ОСОБА_3 відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, так як: головою домогосподарства зазначений ОСОБА_5 ; наявні розбіжності в площі об`єкта нерухомого майна у виписці з погосподарської книги та технічному паспорті; не поданий документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.
Земельна ділянка, на якій розташований вищезазначений житловий будинок, не приватизована, що підтверджується довідкою №722 виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради від 15.04.2021. Інше речове право на землю також не оформлялося.
В зв`язку з вищевикладеним, позивачі змушені звернутися до суд з даним позовом.
Відповідно до ухвали судді від 22 серпня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання .
Ухвалою суду від 01 вересня 2022 року підготовче провадження по справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачі в судове засідання не з`явилися, направили заяву, просили розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с. 54).
Представник відповідача Великосорочинської сільської ради в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив проводити розгляд справи без участі представника (а.с. 98).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане 28.04.2017 року Запорізьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області (а.с.15).
09 вересня 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт, який посвідчений 09.09.2015 року приватним нотаріусом Запорізькою міського нотаріального округу Пилипенко О. В. і зареєстрований у реєстрі за № 1608. Все своє майно батько заповів своїй дочці ОСОБА_3 (а.с. 16).
ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_5 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.08.1982 (а.с. 17).
Відповідно до довідки №721 від 15.04.2021 виданої виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району, на момент смерті померлий ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_1 , дочкою ОСОБА_3 , дочкою ОСОБА_4 , онукою ОСОБА_6 , онуком ОСОБА_7 .
26 липня 2017 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Смагою Л. М. була заведена спадкова справа № 134/2017.
Згідно довідки № 170-Т, виданої 17.08.2022 року ДКП «Миргородтехінвентаризація» станом на 31.12.2012 право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с. 22).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.10.2021 право власності на вищезазначений житловий будинок не реєструвалося (а.с.23).
Відповідно до архівної довідки №01-38/68 від 30.03.2021 рішенням щодо оформлення права власності на житлові будинки у селі Зелений Кут, прийняте виконавчим комітетом Савинцівської сільської Ради народних депутатів 26.03.1997, надано право оформити право приватної власності на будинки, зокрема АДРЕСА_1 : ОСОБА_5 1/5, ОСОБА_1 1/5, ОСОБА_2 1/5, ОСОБА_3 1/5, ОСОБА_8 1/5 (а.с. 24).
За даними погосподарського обліку по Савинцівській сільській раді зазначене домоволодіння було віднесене до суспільної групи «колгоспний двір», що підтверджується випискою з погосподарської книги № 2 села Савинці за 1991 - 1995 роки, яка видана 15.04.2021 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради за № 724. Особовий рахунок домогосподарства АДРЕСА_2 . У період 1991 - 1995 роки в домогосподарстві проживали і були зареєстровані: ОСОБА_5 - голова двору; ОСОБА_1 - дружина; ОСОБА_2 - син; ОСОБА_3 - дочка; ОСОБА_8 – дочка (а.с.25).
ОСОБА_8 змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » після реєстрації шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , яке видане виконкомом Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області 24.04.2010 року (а.с. 29).
Земельна ділянка, на якій розташований вищезазначений житловий будинок, не приватизована, що підтверджується довідкою №722 виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради від 15.04.2021. Інше речове право на землю також не оформлялося (а.с.31).
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 житловий будинок та господарські споруди збудовані до 1992 року .
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після , припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору ( в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
З викладеного вище слідує, що майно колгоспного двору на праві спільної сумісної власності, частки якого є рівними, належало: ОСОБА_5 - 1/5 частина; ОСОБА_1 -1/5 частина; ОСОБА_2 - 1/5 частина; ОСОБА_3 - 1/5 частина; ОСОБА_8 - 1/5 частина.
Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/5 частина житлового будинку, яка належала померлому.
09 вересня 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт, який посвідчений 09.09.2015 року приватним нотаріусом Запорізькою міського нотаріального округу Пилипенко О. В. і зареєстрований у реєстрі за № 1608. Все своє майно батько заповів своїй дочці ОСОБА_3 (а.с. 16).
Відповідно до спадкової справи, дочка померлого ОСОБА_3 26.07.2017 подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини (а.с. 62). Дружина померлого ОСОБА_1 подала заяву про відмову від належної їй частки спадкового майна за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 (а.с.65).
27.04.2018 постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Смагою Л.М. ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок (а.с. 21).
30 жовтня 2017 року спадкоємиця ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 5323287200:00:005:0059 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8100 га, яка розташована на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області та 30 квітня 2018 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові вклади ОСОБА_5 (а.с. 19, 88).
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за законом, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно.
Судом встановлено, що власниками домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в рівних долях належало: ОСОБА_5 - 1/5 частина; ОСОБА_1 -1/5 частина; ОСОБА_2 - 1/5 частина; ОСОБА_3 - 1/5 частина; ОСОБА_8 - 1/5 частина.
Вказаний факт підтверджується доказами, дослідженими судом, зокрема: архівною довідкою №01-38/68 від 30.03.2021 відповідно до якої у рішенні №5 протоколу засідання виконавчого комітету Савинцівської сільської Ради народних депутатів від 26.03.1997 «Про оформлення прав власності на будинки, що розташовані в селі Зелений Кут», надано право оформити право приватної власності на будинки, зокрема АДРЕСА_1 : ОСОБА_5 1/5, ОСОБА_1 1/5, ОСОБА_2 1/5, ОСОБА_3 1/5, ОСОБА_8 1/5 (а.с.24).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно, зокрема, за законом, і регулюються Конституцією України, ЦК України та ЦПК України.
Так, згідно із ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.
Статтею 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.
Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності, в тому числі, в порядку спадкування.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220 ЦК України).
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 № 7, право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
Оскільки відповідно до технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 житловий будинок та господарські споруди збудовані до 1992 року, тому вони не є самочинним будівництвом.
Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради від 23.04.2021 ОСОБА_3 відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, так як: головою домогосподарства зазначений ОСОБА_5 ; наявні розбіжності в площі об`єкта нерухомого майна у виписці з погосподарської книги та технічному паспорті; не поданий документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (а.с. 30).
Враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає, що факт належності спадкодавцю ОСОБА_5 на праві власності 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами підтверджений, а тому зазначений будинок з господарськими будівлями та спорудами входить до складу спадщини після його смерті.
ОСОБА_3 є спадкоємцем по заповіту майна, яке належало померлому батьку ОСОБА_5 , вчинила дії по прийняттю спадщини, інший спадкоємець ОСОБА_1 звернулася із заявою про відмову від прийняття спадщини після сперті ОСОБА_5 , тому ОСОБА_3 набула право на це майно в порядку спадкування. Це право відповідачем не оспорюється, а отже підстав для визнання спадщини відумерлою немає.
Оскільки право ОСОБА_3 на оформлення її спадкових прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами померлого ОСОБА_5 порушено, то воно підлягає судовому захисту шляхом визнання судом права власності порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 на 1/5 (одну п`яту) частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 на законних підставах, як члени колгоспного двору набули право власності по 1/5 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, збудованих до 1992 року, однак в державній реєстрації права власності відмовлено, тому відповідно до положень ст. 392 ЦК України за позивачами необхідно визнати право власності по 1/5 (одній п`ятій) частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги позивачів грунтуються на вимогах закону, тому позов підлягає до задоволення.
В зв`язку з тим, що позивачі не просили стягувати судові витрати з відповідача та у зв`язку із задоволенням позову, виходячи з роз`яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції», де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України та
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1217, 1268 ЦК України, ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп НОМЕР_4 , право власності на 1/5 (одну п`яту) частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рнокпп НОМЕР_5 , право власності на 1/5 (одну п`яту) частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , рнокпп НОМЕР_6 , право власності на 1/5 (одну п`яту) частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , рнокпп НОМЕР_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/5 (одну п`яту) частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , рнкопп НОМЕР_7 , право власності на 1/5 (одну п`яту) частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с. Савинці, Миргородського району, Полтавської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець с. Савинці, Миргородського району, Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка с. Савинці, Миргородського району, Полтавської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_6 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженка с. Зедений Кут, Миргородського району, Полтавської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 рнкопп 3309710942.
Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області, місцезнаходження: вул. Гоголя, 26, с. Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 24832716.
Повне судове рішення складене 14 жовтня 2022 року.
Суддя: В. М. КуцинСудове рішення № 106759196, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 10.10.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 541/1796/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: