Рішення № 106757068, 04.10.2022, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/754/22

Провадження № 2/448/372/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

04.10.2022 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області та приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що її (позивачки) бабі ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, котрий відносився до суспільної групи «робітничий двір» і головою такого вважалася ОСОБА_2 .

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла голова двору ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.Стверджує, що у відповідності до ст.549 ЦК УРСР спадщину після смерті останньої прийняв її син ОСОБА_3 , вступивши в управління спадковим майном такого, а отже став фактичним власником спірного будинковолодіння в цілому.

Покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті котрого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на спірне будинковолодіння, котре останній успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Стверджує, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя всім своїм майном розпорядився, зокрема склав 18.12.2018р. заповіт, яким все своє майно заповів їй (позивачці).

З метою оформлення своїх спадкових прав вона звернулась до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Яксманицького Я.С., однак у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок не має можливості.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею (позивачкою ОСОБА_1 ) право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала через канцелярію суду заяву, в якій зазначила, що підтримує свої позовні вимоги та просить суд здійснити розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача - Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги визнають та просять справу слухати у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву -повідомлення №440/01-16 від 27.07.2022р.; копію спадкової справи №312/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/80 від 25.07.2022р.; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69554162 від 25.07.2022р., згідно якої після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №69554186 від 25.07.2022р., відповідно до якої спадкодавицею ОСОБА_2 заповіт не складався, а також клопотання про здійснення розгляду даної справи у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (баби позивачки).

До складу даної спадщини входило, в тому числі право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, який відносився до суспільної групи «робітничий двір» та фактично належав спадкодавиці згідно даних погосподарських книг.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст.534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавиця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право власності на спірне будинковолодіння.

Спадкодавиця ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки №241 від 23.06.2022р. наданою старостою округу №1 Судововишнянської міської ради Львівської області О.Павлів, - спадкодавиця ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті в управління її спадковим майном (доглядав за майном, обробляв земельну ділянку, сплачував податки) вступив її син ОСОБА_3 . У відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР суд розцінює такі дії ОСОБА_3 як вступ у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто приходить до висновку, що останній вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавиці ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення Львівського державного нотаріального архіву від 23.09.2022р. за №1760/01-30; повідомлення з Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від №01-16/80 від 25.07.2022р. та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69554162 від 25.07.2022р., інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №69554186 від 25.07.2022р - відомо, що після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась; спадкодавицею ОСОБА_2 за життя заповіт не складався.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.2 ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, спадкоємець ОСОБА_3 не заявив про відмову від даної спадщини.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавиці ОСОБА_2 спірне будинковолодіння успадкував саме її син - ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (батька позивачки).

До складу даної спадщини входить, в тому числі, наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, яке останній ( ОСОБА_3 ) успадкував після смерті матері ОСОБА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном розпорядився, а саме 18.12.2018 року склав заповіт, посвідчений в.о. старости округу №1 Судововишнянської міської ради, яким усе своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 (позивачці). Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1-93.

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №312/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - позивачка у встановлений законом строк звернулася в Мостиську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття нею спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 та їй видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається із: 2/3 часток приватизованої земельної ділянки площею 0,6029га та 0,7145га, які розташовані на території Довгомостиської сільської ради Яворівського району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто, у відповідності до вимог ст.1269 ЦК України, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її батька - спадкодавця ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині спадкодавця ОСОБА_3 , та які б прийняли таку, судом не встановлено.

При цьому, приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С., - ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дане спадкове майна - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 . Нотаріус роз`яснив позивачці можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; копією заповіту ОСОБА_3 ; копією спадкової справи №312/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №69554162 від 25.07.2022р., згідно якої після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №69554186 від 25.07.2022р., відповідно до якої спадкодавцем ОСОБА_2 заповіт не складався; листом-повідомленням приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С про відмову у оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією технічного паспорту; копіями свідоцтв про народження, одруження та паспорту позивачки; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивачки ОСОБА_1 на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 належало право на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за заповітом до ОСОБА_1 , яка у встановленому порядку прийняла дану спадщину, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за останньою права власності на спірне спадкове майно - будинковолодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області та приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14.10.2022р.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с.Бортятин Мостиського району Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач - Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04056233; місцезнаходження: 81340, м.Судова Вишня, пл.І.Франка, 14, Яворівського району Львівської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак