Рішення № 10675235, 04.08.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р. Справа № 20/108

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишин А.Р. розглянувши справу

за позовом Дубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління економіки і власності Дубенської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Конікс»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Дубенська міська рада

про стягнення в сумі 41 090 грн. 43 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Євдокимова О.О..

Від відповідача: Кондратюк Н.А.; Гвяздовський А.Є..

Від третьої особи: не з’явився.

Прокурор: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Дубенський міжрайонний прокурор (надалі –Прокурор) в інтересах держави в особі Управління економіки і власності Дубенської міської ради (надалі –Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конікс»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість по договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно від 8 жовтня 2007 року (а.с. 14-16; надалі –Договір) в загальній сумі 11887 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп., пеню в розмірі 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 73 коп. та неустойку в сумі 27961 (двадцять сім тисяч дев’ятсот шістдесят одна) грн. 30 коп.. Третя особа на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог Дубенська міська рада (надалі –Третя особа).

В судовому засіданні від 4 серпня 2010 року представник Позивача подав заяву (а.с. 79), в якій в зв’язку зі сплатою Відповідачем заборгованості 11887 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. по Договору (докази на а.с. 77-78) зменшив суму позовних вимог на вищевказану суму, та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача: пеню в розмірі 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 73 коп. та неустойку в сумі 27961 (двадцять сім тисяч дев’ятсот шістдесят одна) грн. 30 коп..

В судовому засіданні від 4 серпня 2010 року представник Позивача підтримав зменшені позовні вимоги у повному обсязі з підстав вказаних у: позовній заяві (а.с. 2-6);.

Відповідач у запереченні (а.с. 61-63) та представники Відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог з підстав вказаних у даному запереченні. З урахуванням того, що подані заперечення не містять жодних посилань на норми матеріального права суд витребував у Відповідача нормативне обґрунтування його заперечень (ухвала суду на а.с. 72), проте Відповідачем не подано таких обґрунтувань.

Третя особа в своєму поясненні (а.с. 44-45) підтримала позовні вимоги з підстав вказаних у даному поясненні. Представник Третьої особи в судове засідання не з’явився. Водночас, Третя особа подала клопотання (а.с. 47) про розгляд справи без участі представника Третьої особи. Враховуючи дані обставини суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Прокурор в судове засідання не з’явився. Враховуючи те, що 18 серпня 2010 року закінчується двомісячний строк вирішення спору (а в період з 9 серпня 2010 року суддя Василишин А. буде знаходитися у відпустці), а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов’язковою –господарський суд вважає можливим розгляд справи без участі Прокурора.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 8 жовтня 2007 року Позивач та Відповідач уклали Договір, згідно пункту 1.1 якого: Позивач на підставі рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради від 8 жовтня 2007 року № 833 передає, а Відповідач приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дубно, розташоване за адресою м. Дубно, вул. Семидубська, 2 та знаходиться на балансі комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2», для розміщення магазину по продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Згідно пунктів 2.1 та 2.2 Договору розмір орендної плати становить 2 200 грн. 00 коп, з коригуванням на індекс інфляції за кожний місяць розрахунку.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що орендна плата сплачується Відповідачем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним на рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 3.2 Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23 червня 2009 року по справі № 14/62 (а.с. 19-21), з підстав вказаних у даному рішенні: розірвано Договір; вирішено висилити Відповідача з орендованого приміщення по Договору; стягнуто з Відповідача на користь Позивача орендну плату по Договору та пеню за період по 1 квітня 2009 року.

Вищевказане судове рішення оскаржувалося відповідачем до Львівського апеляційного господарського суду.

1 вересня 2009 року Львівським апеляційним господарським судом винесено постанову (а.с. 22-23), якою: рішення господарського суду Рівненської області від 23 червня 2009 року по справі № 14/62 залишено без змін; апеляційну скаргу залишено без задоволення.

В сулу дії частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України дана постанова набрала законної сили з дня її прийняття (відповідно, рішення господарського суду Рівненської області від 23 червня 2009 року по справі № 14/62 набрало чинності з 1 вересня 2009 року).

Таким чином, за наслідками даного судового рішення з 1 вересня 2009 року Договір припинив свою дію шляхом розірвання.

Водночас, в суму стягнення по рішенню суду по справі № 14/62 не увійшла орендна плата за період з 1 квітня 2009 року по 1 вересня 2009 року та пеня з 1 квітня 2009 року, в зв’язку з чим Прокурор звернувся з позовом до суду щодо їх стягнення з Відповідача.

Водночас, 4 серпня 2010 року Відповідач сплатив Позивачу заборгованість з орендної плати по Договору в сумі 11887 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. (докази на а.с. 77-78), в зв’язку з чим Позивач в своїй заяві (а.с. 79) зменшив суму позовних вимог на вищевказану суму, та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача: пеню в розмірі 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 73 коп. та неустойку в сумі 27961 (двадцять сім тисяч дев’ятсот шістдесят одна) грн. 30 коп..

Згідно пункту 6.2 Договору: за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, прийнятих сторонами згідно Договору, винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

На підставі пункту 6.2 Договору Позивачем нарахована пеня (розрахунок пені на а.с. 9) в розмірі 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 73 коп.. Суд погоджується з вірністю даного розрахунку.

Згідно пункту 6.2 Договору, статті 231, 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 73 коп. пені.

Як вказано вище в даному судовому рішенні: рішенням господарського суду Рівненської області від 23 червня 2009 року по справі № 14/62 (а.с. 19-21), з підстав вказаних у даному рішенні: розірвано Договір; вирішено висилити Відповідача з орендованого приміщення по Договору; стягнуто з Відповідача на користь Позивача орендну плату по Договору та пеню за період по 1 квітня 2009 року.

Вищевказане судове рішення оскаржувалося відповідачем до Львівського апеляційного господарського суду.

1 вересня 2009 року Львівським апеляційним господарським судом винесено постанову (а.с. 22-23), якою: рішення господарського суду Рівненської області від 23 червня 2009 року по справі № 14/62 залишено без змін; апеляційну скаргу залишено без задоволення.

В сулу дії частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України дана постанова набрала законної сили з дня її прийняття (відповідно, рішення господарського суду Рівненської області від 23 червня 2009 року по справі № 14/62 набрало чинності з 1 вересня 2009 року).

Водночас, згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України: у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З урахуванням усього вищевказаного, в силу дії частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, з 1 вересня 2009 року у Відповідача виник обов’язок повернути Позивачу об’єкт оренди по Договору.

Як вбачається з акта державного виконавця (а.с. 28), свій обов’язок, визначений частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, Відповідач виконав лише 11 березня 2010 року.

Згідно частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України Позивач вимагає від Відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме з 1 вересня 2009 року (дата набрання чинності рішенням господарського суду Рівненської області від 23 червня 2009 року по справі № 14/62 [а.с. 19-21] чинності [з урахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду (а.с. 22-23)] ) по 11 березня 2010 року (дата повернення Відповідачем приміщення).

Згідно розрахунку неустойки (а.с. 10) розмір неустойки за період з 1 вересня 2009 року по 11 березня 2010 року склав 27961 (двадцять сім тисяч дев’ятсот шістдесят одна) грн. 30 коп.. Суд погоджується з вірністю даного розрахунку.

Враховуючи усе вищевказане, на основі статті 785 Цивільного кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 27961 (двадцять сім тисяч дев’ятсот шістдесят одна) грн. 30 коп. неустойки ґрунтуються на Законі, та підлягають до задоволення.

Доводи Відповідача, висвітлені у запереченні (а.с. 61-63) нормативно необґрунтовані, безпідставні та спростовуються усім вищевказаним у даному судовому рішенні по справі № 20/108.

На основі статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конікс», 35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, 122, код 13987226 на рахунок місцевого бюджету (код одержувача 23304458, рахунок № 33218871700003 в УДК в м. Дубно і Дубенському районі, МФО 833017) –склав 27961 (двадцять сім тисяч дев’ятсот шістдесят одна) грн. 30 коп. неустойки та 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 73 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конікс», 35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, 122, код 13987226 в доход Державного бюджету України 292 (двісті дев’яносто два) грн. 03 коп. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конікс», 35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, 122, код 13987226 в доход Державного бюджету України 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 05.08.2010р.

Суддя