Рішення № 10675221, 04.08.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р. Справа № 20/117

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Стандарт Парк»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне»

про стягнення в сумі 4160 грн. 57 коп..

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Стандарт Парк»(надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість за отриманий Відповідачем по договору № 20/07-2008РР від 2 липня 2008 року з наступними додатковими умовами та погодженнями розбіжностей (надалі –Договір 1; а.с. 9-32) та по договору № 255/03-09ВР від 3 березня 2009 року з наступними додатковими умовами (надалі –Договір 2; а.с. 33-43) товар в сумі 3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 36 коп. та пеню в розмірі 331 (триста тридцять одна) грн. 21 коп..

22 липня 2010 року в господарський суд надійшло клопотання Позивача (а.с. 97) з проханням провести розгляд справи без участі представника Позивача за наявними у справі документами. Суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов не подав. Представник Відповідача в судове засідання двічі не з’явився. Поштове відправлення, що направлялося Відповідачу за юридичною адресою, вказаною в довідці з ЄДР (а.с. 67-68), повернене відділенням Укрпошти (а.с. 101).

Враховуючи усе вищевказане, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому господарський суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 2 липня 2008 року сторони уклали Договір 1, згідно пункту 1.1 якого: Позивач зобов’язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені Договором 1 строки товар у власність Відповідача, а Відповідач зобов’язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах Договору 1.

В пункті 18.1 Договору 1 сторони обумовили, що Договір 1 набирає чинності з дня його підписання Позивачем та Відповідачем і діє до 31 грудня 2008 року.

3 березня 2009 року сторони уклали Договір 2, згідно пункту 1.1 якого: Позивач зобов’язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені Договором 2 строки товар у власність Відповідача, а Відповідач зобов’язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах Договору 2.

Згідно пункту 16.1 Договору 2 та угоди про умови (а.с. 43) сторони обумовили, що Договір набирає чинності з дня його підписання Позивачем та Відповідачем і діє до 31 грудня 2009 року (пункт 8 даної угоди).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів в період з 31 липня 2008 року по 9 жовтня 2009 року включно Позивач передав Відповідачу товар по Договору 1 та Договору 2 на загальну суму 188 325 (сто вісімдесят вісім тисяч триста двадцять п’ять) грн. 84 коп..

В свою чергу, Відповідач в період дії Договору 1 та Договору 2 частково оплатив Позивачу кошти за отриманий товар в сумі 126040 (сто двадцять шість тисяч сорок) грн. 00 коп..

Згідно пункту 7.1 Договору 1: строк оплати (строк платежу) визначається в пункті 2 Угоди про умови і вираховується з дня продажу Відповідачем товару споживачу.

Відповідно до пункту 7.1 Договору 2: строк оплати (строк платежу) визначається в пункті 3 Угоди про умови і вираховується або з дня виконання Позивачем зобов’язання з дня поставки товару або з дня продажу Відповідачем товару споживачу.

Згідно укладених між сторонами Угод про умови (а.с. 43) строк платежу: 60 (шістдесят) днів з дня поставки.

Згідно пункту 14.6 Договору 2 (до його підписання пункт 16.6 Договору 1): при закритті об’єкту торгівлі Відповідач має право повернути товар Позивачу, відмовитися від оплати такого товару, а позивач за власний рахунок зобов’язаний забрати товар з об’єкту торгівлі та повернути грошову суму за оплачений повернений товар.

У відповідності до пункту 14.6 Договору 2 (пункт 16.6 Договору 1) 18 січня 2010 року Відповідач повернув Позивачу товар на загальну суму 58456 (п’ятдесят вісім тисяч чотириста п’ятдесят шість) грн. 50 коп. (накладна повернення постачальнику № 20-11885 на а.с. 94).

Таким чином, різниця між поставленим товаром у порівнянні з оплаченим і поверненим товаром становить 3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 33 коп.. Відповідно, з огляду на те, що при поверненні товару Відповідач не повернув Позивачу товар на дану суму, суд приходить до висновку, що даний товар на момент повернення товару (21 січня 2010 року) був реалізований Позивачем споживачам (пункт 7.1 Додаткової угоди та пункт 3 Угоди про умови).

5 березня 2010 року Позивач направив Відповідачу претензію про сплату заборгованості в сумі 3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 33 коп. (а.с. 59, доказ направлення на а.с. 60), яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на 18 травня 2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий товар складає 3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 33 коп.. Доказів погашення боргу Відповідач суду не представив.

На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення 3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 36 коп. заборгованості ґрунтуються та підлягають до часткового задоволення в сумі 3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 33 коп..

Згідно пункту 17.4 Договору 1 (розділу 15 Договору 2): за порушення строків оплати товару згідно Договору Відповідач на вимогу Позивача сплачує неустойку в розмірі 1 (одного) відсотка від простроченої суми за кожний день прострочки, якщо розмір такої неустойки не обмежено Законом.

Як встановлено статтею 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 551 Цивільного кодексу України: предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

В силу дії абзаців 1, 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України: якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України: штрафні санкції (в силу статті 230 Господарського кодексу України – неустойка, штраф пеня) за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено статтею 3 Цивільного кодексу України, однією з засад цивільного законодавства є свобода договору.

Водночас, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що: у відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ж дії статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Водночас, згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно, сума пені визначена пунктом 17.4 Договору (розділом 15 Договору 2) згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»є обмеженою, а саме: не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до розрахунку суми заборгованості пені (а.с. 89-90) Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі 331 (триста тридцять одна) грн. 21 коп. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд провів перерахунок пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на суму реальної заборгованості 3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 33 коп. в наслідок якого сума пені обчислена Позивачем рівна сумі обчисленої судом і становить 331 (триста тридцять одна) грн. 21 коп..

Згідно пункту 17.4 Договору 1, розділу 15 Договору 2, статті 231, 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України, статтей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 331 (триста тридцять одна) грн. 21 коп. пені.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний Рівне», 33013, м. Рівне, проспект Миру, 11, код 35504757 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Стандарт Парк», 03680, м. Київ, провул. Приладний, 10, код 35704813 –3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 33 коп. заборгованості, 331 (триста тридцять одна) грн. 21 коп. пені, 102 (сто два) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 04.08.2010р.

Суддя