Рішення № 106751767, 26.09.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5851/21

Провадження № 2/202/547/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

представника третьої особи -Губіної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Дніпровська міська рада, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2021 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, документ сформований в системі «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Дніпровська міська рада, про визнання права власності, відповідно до якої позивач просила виділити їй в окремий об`єкт нерухомості 52/100 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 частина житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1», літ. «А2-1», у складі приміщень: №1-1 – передпокій, площею 7,3 кв.м.; №1-2 – санвузол, площею 3,2 кв.м.; №1-3 – коридор, площею 3,4 кв.м.; №1-4 – житлова, площею 5,7 кв.м.; №1-5 – комора, площею 5,1 кв.м.; №1-6 – коридор, площею 2,0 кв.м.; №1-7 – житлова, площею 8,5 кв.м.; №1-8 – коридор, площею 6,4 кв.м.; №1-9 – житлова, площею 11,6 кв.м.; №1-10 – житлова, площею 14,7 кв.м., загальною площею 67,9 кв.м., в т.ч. житловою 40,5 кв.м., з господарськими будівлями та надвірними спорудами: - літня кухня літ. «Б», - 29,0 кв.м.; погріб під літ. «Б», 6,4 кв.м.; літня кухня літ. «В», - 16,9 кв.м.; погріб під літ. «В», 7,6 кв.м.; сарай літ. «Е», 11,1 кв.м.; визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у складі частини житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1», літ. «А2-1», у складі приміщень: №1-1 – передпокій, площею 7,3 кв.м.;№1-2 – санвузол, площею 3,2 кв.м.; №1-3 – коридор, площею 3,4 кв.м.; №1-4 – житлова, площею 5,7 кв.м.; №1-5 – комора, площею 5,1 кв.м.; №1-6 – коридор, площею 2,0 кв.м.; №1-7 – житлова, площею 8,5 кв.м.; №1-8 – коридор, площею 6,4 кв.м.; №1-9 – житлова, площею 11,6 кв.м.; №1-10 – житлова, площею 14,7 кв.м., загальною площею 67,9 кв.м., в т.ч. житловою 40,5 кв.м., з господарськими будівлями та надвірними спорудами літня кухня- літ. «Б», погріб під-літ. «Б», літня кухня -літ. «В», погріб під -літ. «В», сарай -літ. «Е», що розташований на земельній ділянці орієнтованою площею 0,0362 га.; припинити за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної часткової власності на житловий будинок, господарські будівлі та надвірні споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер її чоловік ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом позивач та її донька - ОСОБА_5 отримали спадщину у рівних частках на 52/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Донька 14 листопада 2002 року подарувала позивачу свою частку домоволодіння. На теперішній час позивачу належить 52/100 частки житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частка - 48/100 частини житлового будинку належить відповідачам у рівних частках: 24/100- ОСОБА_3 24/100 - ОСОБА_2 .

Позивач користується і володіє наступними приміщеннями до складу яких входять: частина житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1», літ. «А2- 1», в складі наступних приміщень: 1-1 – передпокій, площею 7,3 кв.м., 1-2 – санвузол, площею 3,2 кв.м., 1-3 – коридор, площею 3,4 кв.м., 1-4 – житлова, площею 5,7 кв.м., 1- 5 – комора, площею 5,1 кв.м., 1-6 – коридор, площею 2,0 кв.м., 1-7 – житлова, площею 8,5 кв.м., 1-8 – коридор, площею 6,4 кв.м., 1-9 – житлова, площею 11,6 кв.м., 1-10 – житлова, площею 14,7 кв.м., загальною площею 67,9 кв.м., у т.ч. житловою – 40,5 кв.м., та господарськими будівлями : літня кухня літ. «Б»-29,0 кв.м. з погребом під літ. «Б»,-6,4 кв.м., літня кухня літ. «В», -16,9 кв.м. з погребом під літ. «В»- 7,6 кв.м., сарай літ. «Е»-11,1 кв.м.. Які у сукупності складають 52/100 частки житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок літ «А-1», літ «А1-1» -прибудова, «А2-1» - прибудова, з господарськими будівлями та надвірними спорудами розташовані на земельній ділянці загальною площею 0.0966 га. та не оформлена.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок повна вартість житлового будинку складає - 40 845 гривень. Вартість частки позивача 52/100 складає - 21 239,40 гривень. Вищезазначена частка житлового будинку 52/100 є окремим приміщенням, яке має окремий вхід та виїзд з АДРЕСА_1 , через існуючі металеві ворота, обладнані хвірткою. Крім того, вищезазначена частина будинку має окремий облік енергозабезпечення та водопостачання. Однак в реєстрі прав власності на нерухоме майно належна позивачу частина житлового будинку, зареєстрована, як 52/100 частини, що перешкоджає у вільному здійсненні розпорядженні права власності в зв`язку з тим, що необхідно враховувати думку інших співвласників. Належна позивачу частина житлового будинку знаходиться у спільній частковій власності, реально не розподілена і не виділена. Відповідно до матеріалів польових топографо-геодезичних робіт щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за адресою: АДРЕСА_1 , виконаних ТОВ «Геоспектр-7» станом на 2021 р., зазначено, що загальна площа земельної ділянки під усім житловим будинком з господарськими будівлями та надвірними спорудами становить – 0,0966 га, та не оформлена. Ураховуючи площу забудови 52/100 частини під приміщеннями частини житлового будинку літ. «А-1», літ «А1-1» прибудова, «А2-1» - прибудова, з господарськими будівлями та надвірними спорудами позивач користується земельною ділянкою площею – 0,0362 га по фактично встановленим межам земельної ділянки між співвласниками.

За результатами проведеного будівельно - технічного та земельно - технічного експертного дослідження від 16.07.2021 року можливо з технічної точки зору, у відповідності до вимог нормативно-правових актів виділити в окремий об`єкт нерухомості 52/100 частини житлового будинку, які розташовані по АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_1 , до складу яких входять: - частина житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1», літ. «А2-1», у складі приміщень: №1-1 – передпокій, площею 7,3 кв.м.; №1-2 – санвузол, площею 3,2 кв.м.; №1-3 – коридор, площею 3,4 кв.м.; №1-4 – житлова, площею 5,7 кв.м.; №1-5 – комора, площею 5,1 кв.м.; №1-6 – коридор, площею 2,0 кв.м.; №1-7 – житлова, площею 8,5 кв.м.; №1-8 – коридор, площею 6,4 кв.м.; №1-9 – житлова, площею 11,6 кв.м.; №1-10 – житлова, площею 14,7 кв.м., загальною площею 67,9 кв.м., в т.ч. житловою 40,5 кв.м. - літня кухня літ. «Б», площею забудови 29,0 кв.м.; погріб під літ. «Б», площею забудови 6,4 кв.м.; літня кухня літ. «В», площею забудови 16,9 кв.м.; погріб під літ. «В», площею забудови 7,6 кв.м.; сарай літ. «Е», площею забудови 11,1 кв.м.

Експерт пропонує варіант порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , для співвласника 52/100 частини – ОСОБА_1 , у відповідності до фактично складеного порядку користування та з урахуванням даних, зазначених в Плані, виконаному сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_6 , при якому: співвласнику ОСОБА_1 пропонується виділити частину земельної ділянки, межі якої описуються наступним чином (див. графічне відображення, малюнок №3, зазначено червоним кольором): - від точки 1, по прямій лінії на відстані 26,17 м (до точки 2); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 2,21 м (до точки 3); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 26,80 м (до точки 4); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,15м (до точки 5); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 14,85 м (до точки 6); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 4,02м (до точки 7); - з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,14 м (до точки 8); - з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 12,03 м (до точки 9); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 6,03 м (до точки 10); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 11,20 м до первісної точки відліку (до точки 1).

Площа частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку пропонується виділити ОСОБА_1 (з урахуванням площі забудови приміщеннями частини житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1» та літ. «А2-1» та господарськими будівлями і надвірними спорудами), становить – 0,0362 га.

Вказала, що літня кухня літ. «Б», площею забудови 29,0 кв.м.; погріб під літ. «Б» - площею забудови 6,4 кв.м.; літня кухня літ «В» - площею забудови 16,9 кв.м.; погріб під літ. «В» - площею забудови -7,6 кв.м., сарай літ. «Е» - площею забудови 11,1 кв.м. – є спільною частково власністю з відповідачами.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості будівель та споруд, від 08.09.2021 року, виконаної суб`єктом підприємницької діяльності, експертом-оцінювачем ОСОБА_7 , сертифікат ФДМУ №374/19 від 13.05.2019 року, загальна ринкова вартість будівель та споруд становить- літня кухня літ. «Б» з погребом під літ «Б», літня кухня літ. «В» з погребом під літ. В та сарай літ. «Е» - 49 000 грн.

48/100 часки належить відповідачам у рівних частках: 24/100 – ОСОБА_3 та 24/100 ОСОБА_2 .

Зазначила, що беручи до уваги розрахунки та фактично складений порядок користування а саме, вона, позивач користується господарськими будівлями та надвірними спорудами - літ. кухня літ. «Б» площею забудови 29,0 кв.м.; погріб під літ. «Б» - площею забудови 6,4 кв.м.; літня кухня літ «В» - площею забудови 16,9 кв.м.; погріб під літ. «В» - площею забудови -7,6 кв.м., сарай літ. «Е» - площею забудови 11,1 кв.м.

Вказала, що відповідно до фактично складеного порядку користування та домовленістю з відповідачами, згідно ст.358 ЦК України грошова компенсація за відступ від часток у даному майні спільної часткової власності, а саме за господарські будівлі та надвірні споруди – не потребується.

Наведене зумовило позивачку звернутись до суду з відповідною позовною заявою з метою захисту прав та інтересів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року, головуючим суддею у розгляді справи визначено суддю Слюсар Л.П..

Ухвалою судді від 15 листопада 2021 року цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження.

19.01.2022 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі. В яких вказали на те, що позивач просить суд виділити в окремий об`єкт нерухомого майна 52/100 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням експлікації, що не співпадає із зареєстрованим правом власності на житловий будинок позивача. Із позовної заяви вбачається, що позивач здійснила будівництво прибудови літ А1-1, літ А2-1, без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без належного затвердженого проекту. Крім того, позивач просить суд визнати право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна вказуючи орієнтовну площу 0,0362 га земельної ділянки.

Отже, відсутність доказів належного оформлення за позивачем речового права на спірну земельну ділянку, отримання ним відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту може свідчити про те, що спірна будівля є об`єктом самочинного будівництва.

Вказали, що здійснення самочинно побудованих об`єктів нерухомого майна, а саме прибудов літ.А1-1, літ А2-1 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 порушує законне право міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою та встановлений законодавством порядок набуття прав на об`єкти нерухомості, а також майнові інтереси громадян в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади. Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

09.06.2022 року, документ сформований в системі «Електронний суд», від представника позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи, в яких представник вказав на те, що прибудова літ. А1-1 є невід`ємною частиною житлового будинку та входить до складу загальної площі житлового будинку. А1-1 прибудова складається з наступних приміщень: 2-3 - кухня – 7,4 кв.м , 2-4 житлова- 6,2 кв.м , 1-4 житлова -5,7 кв.м, 1- 3 коридор - 3,4 кв.м, 1-5 комора - 5,1 кв.м , що в сукупності загальна площа прибудови А1-1 = 27,8 кв.м прибудова А1-2 є також невід`ємною частиною житлового будинку та входить у загальну площу житлового будинку, яка внесена у реєстр речових прав. А1-2 складається з наступних приміщень 2-2 санвузол – 3,4 кв.м, 2-1 передпокій -7.1 кв.м, 1-1 передпокій – 7.3 кв.м, 1-2 санвузол -3.2 кв.м , що в сукупності має загальну площу -21 кв.м. Плюсуючи загальні площі прибудов А1-1 та А1-2 отримуємо площу у 48,8 кв.м. Якщо підсумувати решту площі приміщень, які не входять до прибудов а саме: 2-5 житлова -14.2 кв.м, 2-6 житлова – 14.2 кв.м, 2-7 житлова -7.0 кв.м, 1-6 коридор -2.0 кв.м 1-7 житлова -8.5 кв.м, 1-8 коридор -6.4 кв.м, 1-9 житлова -11.6 кв.м, 1-10 житлова -14.7 кв.м маємо загальну площу решти приміщень – 78,6 кв.м . А1-1 +А1-2 + площа решти приміщень = 127,4 кв.м. що збігається з останньою проведеною технічною інвентаризацією та ніяк не перевищую зазначену в реєстрі речових прав загальну площу житлового будинку. Також на підставі рішення № IIII /I від 16 .10.1974 було узаконено а1-1, що вже спростовує доводи Дніпровської міської ради щодо самочинного збудованого нерухомого об`єкта позивачем. Виходячи з дати узаконення прибудови та дати, коли позивач ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на спадщину за законом, від 16 грудня, 1986 року, договір дарування від 14 листопада 2002 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори, Косовою Н.Е) набула право власності на об`єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . З цього виходить, що позивач по справі, ніяк не могла побудувати зазначений Дніпровською міською радою, як «самочинний» об`єкт нерухомого майна, так як на той момент не була власницею вказаного об`єкта нерухомого майна. Щодо наступних підстав викладених у пояснені Дніпровською міською радою стосовно визнання право власності на земельну ділянку, звернула увагу на те, що Позивач не просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, а тільки просить встановити порядок користування земельною ділянкою між нею та відповідачами по справі яка є неприватизованою, на підставі фактичного сформованого між співвласниками житлового будинку порядку користування земельної ділянка, яка відносить до належного будинку.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2022 року закрито підготовче судове засідання.

Позивач та представник позивача в судові засідання не з`явилися. Натомість на адресу суду представником позивача неодноразово спрямовані заяви, відповідно до яких представник позивача просив суд розглядати справу без участі позивача та його представника та задовольнити позов в повному обсязі з наведених в позові підстав. На час розгляду справи заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи від позивача та представника позивача не надійшло.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань до суду на час розгляду справи не надійшло. У встановлений в ухвалі строк відповідачі відзиву щодо позовних вимог до суду не направили.

Представник третьої особи Дніпровська міська рада у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених в поясненнях до позовної заяви.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

З урахуванням положень ст.ст 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення.

Суд, заслухавши представника третьої особи, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.06.2021 року за №263580913, житловий будинок загальною площею 130,5 кв.м., житлова площа 72,9 кв.м. Домоволодіння складається з А-1 житловий будинок, Б- літня кухня, В- літня кухня, Г – уборна, Д- душ, З -навіс, №1-9, І, ІІ – інші споруди за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 – 52/100 частки, ОСОБА_2 -24/100 частки, ОСОБА_3 - 24/100 частки.

Згідно з копією Свідоцтва про права на спадщину за законом від 16 грудня 1986 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Садилиною О.Е., та зареєстроване в реєстрі за № 3-3058, спадкоємцем майна ОСОБА_4 в рівних частках є дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_8 . Спадкове майно на яке видано свідоцтва складається із 52/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 625 кв.м., які належали спадкодавцю на підставі договору дарування, посвідченого Четвертою Державною конторою м. Дніпропетровська 19.06.1975 року за реєстровим номером 2-3396, зареєстрована в МБТІ 23.06.1975р. за №315-19. На зазначеній земельній ділянці розташовані: А-1 житловий будинок; житлова площа 73,0 кв.м., Б,В -літ. кухня шлакоблок, Г -вбиральня цегляна, №1-3 огорожі, І,4 - споруди.

Відповідно до копії Договору дарування від 14.11.2002 року, посвідчено державним нотаріусом Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Косовою Н.Е., зареєстрованого в реєстрі за №4-1592, ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_1 52/200 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . На земельній ділянці площею 482 кв.м., знаходиться житловий будинок А- шлакобетонний, житловою площею 72,9 кв.м. та такі будівлі та споруди: Б- літня кухня, шлакоблокова, В – літня кухня шлакоблокова, Г – вбиральня цегляна, Д- душ цегляний, Е- навіс шл. бл., К,З – металева сітка, І- сарай тимчасовий дерев`яний, №1-4,6-11 огородження, №15,12,І,ІІ – інші споруди. Ці 52/200 частин житлового будинку належали дарувальнику на підставі Свідоцтва про права на спадщину за законом від 16 грудня 1986 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Садилиною О.Е., та зареєстроване в реєстрі за № 3-3058.

Відповідно до матеріалів польових топографо-геодезичних робіт щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за адресою: АДРЕСА_1 , виконаних ТОВ «Геоспектр-7» станом на 2021 р., зазначено, що загальна площа земельної ділянки під усім житловим будинком з господарськими будівлями та надвірними спорудами становить – 0,0966 га, та не оформлена. Ураховуючи площу забудови 52/100 частини під приміщеннями частини житлового будинку літ. «А-1», літ «А1-1» -прибудова, «А2-1» - прибудова, з господарськими будівлями та надвірними спорудами позивач користується земельною ділянкою площею – 0,0362 га по фактично встановленим межам земельної ділянки між співвласниками.

Відповідно до Висновку експерта Скибінської Т.М. №038/2021 від 16.07.2021 року за результатами проведеного будівельно - технічного та земельно - технічного експертного дослідження, встановлено, що можливо з технічної точки зору, у відповідності до вимог нормативно-правових актів виділити в окремий об`єкт нерухомості 52/100 частини житлового будинку, які розташовані по АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_1 , до складу яких входять: - частина житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1», літ. «А2-1», у складі приміщень: №1-1 – передпокій, площею 7,3 кв.м.; №1-2 – санвузол, площею 3,2 кв.м.; №1-3 – коридор, площею 3,4 кв.м.; №1-4 – житлова, площею 5,7 кв.м.; №1-5 – комора, площею 5,1 кв.м.; №1-6 – коридор, площею 2,0 кв.м.; №1-7 – житлова, площею 8,5 кв.м.; №1-8 – коридор, площею 6,4 кв.м.; №1-9 – житлова, площею 11,6 кв.м.; №1-10 – житлова, площею 14,7 кв.м., загальною площею 67,9 кв.м., в т.ч. житловою 40,5 кв.м.; літня кухня літ. «Б», площею забудови 29,0 кв.м.; погріб під літ. «Б», площею забудови 6,4 кв.м.; літня кухня літ. «В», площею забудови 16,9 кв.м.; погріб під літ. «В», площею забудови 7,6 кв.м.; сарай літ. «Е», площею забудови 11,1 кв.м.

Експерт пропонує варіант порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , для співвласника 52/100 частини – ОСОБА_1 , у відповідності до фактично складеного порядку користування та з урахуванням даних, зазначених в Плані, виконаному сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_6 , при якому: співвласнику ОСОБА_1 пропонується виділити частину земельної ділянки, межі якої описуються наступним чином (див. графічне відображення, малюнок №3, зазначено червоним кольором): - від точки 1, по прямій лінії на відстані 26,17 м (до точки 2); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 2,21 м (до точки 3); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 26,80м (до точки 4); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,15 м (до точки 5); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 14,85 м (до точки 6); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 4,02м (до точки 7); - з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,14м (до точки 8); - з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 12,03 м (до точки 9); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 6,03 м (до точки 10); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 11,20 м до первісної точки відліку (до точки 1).

Площа частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку пропонується виділити ОСОБА_1 (з урахуванням площі забудови приміщеннями частини житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1» та літ. «А2-1» та господарськими будівлями і надвірними спорудами), становить – 0,0362 га.

Вхід на територію частини земельної ділянки, яку пропонується виділити ОСОБА_1 при запропонованому варіанту порядку користування земельною ділянкою, експерт пропонує здійснювати з боку Оренбурзької, через існуючі металеві ворота, обладнані хвірткою.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1,2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 ст.16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Нормами чинного законодавства України визначено, що правовий режим спільної власності визначається нормами Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною власністю здійснюється за згодою всіх її власників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Співвласникам, як і кожному окремому власнику речі, належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що належить їм на праві спільної часткової власності.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох і більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися, розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Відповідно до ст. ст. 358 364 ЦК України кожен із співвласників спільної власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній власності.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників». У постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6- 130цс13 зазначено, що частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні». З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 14-43цс20). Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 року в справі № 295/451/16-ц.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян за жилий будинок" №7 від 04.10.1991 р., при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ст. 119 ЖК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради. При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена -(ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Відповідно до технічного паспорта на будинок, що виготовлений за замовленням ОСОБА_1 10.01.2019 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 складено схематичний план земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку, план будинку Літ А-1, журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень садибного (індивідуального) житлового будинку та характеристика будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 року у справі № 405/4752/13-ц, оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Так, відповідно до рекомендацій Верховного Суду обов`язковою умовою виділу в натурі окремого об`єкту нерухомого майна з об`єкту нерухомого майна, який перебуває у спільній частковій власності (Домоволодіння) є технічна можливість виділення у приватну власність відокремленої частини Домоволодіння із самостійним виходом, яка є ізольованою від частин Домоволодіння, які належать іншим співвласникам.

Як вказує в позовній заяві позивач вона користується і володіє наступними приміщеннями до складу яких входять: частина житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1», літ. «А2- 1», в складі наступних приміщень: 1-1 – передпокій, площею 7,3 кв.м., 1-2 – санвузол, площею 3,2 кв.м., 1-3 – коридор, площею 3,4 кв.м., 1-4 – житлова, площею 5,7 кв.м., 1- 5 – комора, площею 5,1 кв.м., 1-6 – коридор, площею 2,0 кв.м., 1-7 – житлова, площею 8,5 кв.м., 1-8 – коридор, площею 6,4 кв.м., 1-9 – житлова, площею 11,6 кв.м., 1-10 – житлова, площею 14,7 кв.м., загальною площею 67,9 кв.м., у т.ч. житловою – 40,5 кв.м., та господарськими будівлями : літня кухня літ. «Б»-29,0 кв.м. з погребом під літ. «Б»,-6,4 кв.м., літня кухня літ. «В», -16,9 кв.м. з погребом під літ. «В»- 7,6 кв.м., сарай літ. «Е»-11,1 кв.м. Які у сукупності складають 52/100 частки житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, вищезазначена частина будинку має окремий облік енергозабезпечення та водопостачання.

Згідно з приписами частин 1 та 5 ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до висновка експерта Скибінської Т.М. за результатами проведення будівельно-технічного та земельно-технічного експертного дослідження № 038/2021від 16.07.2021 року, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва можливо з технічної точки зору, у відповідності до вимог нормативно -правових актів виділити в окремий об`єкт нерухомості 52/100 частин житлового будинку, які розташовані по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , до складу яких входять:частина житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1», літ. «А2-1», у складі приміщень: №1-1 – передпокій, площею 7,3 кв.м.; №1-2 – санвузол, площею 3,2 кв.м.; №1-3 – коридор, площею 3,4 кв.м.; №1-4 – житлова, площею 5,7 кв.м.; №1-5 – комора, площею 5,1 кв.м.; №1-6 – коридор, площею 2,0 кв.м.; №1-7 – житлова, площею 8,5 кв.м.; №1-8 – коридор, площею 6,4 кв.м.; №1-9 – житлова, площею 11,6 кв.м.; №1-10 – житлова, площею 14,7 кв.м., загальною площею 67,9 кв.м., в т.ч. житловою 40,5 кв.м. - літня кухня літ. «Б», площею забудови 29,0 кв.м.; погріб під літ. «Б», площею забудови 6,4 кв.м.; літня кухня літ. «В», площею забудови 16,9 кв.м.; погріб під літ. «В», площею забудови 7,6 кв.м.; сарай літ. «Е», площею забудови 11,1 кв.м.

Частина житлового будинку літ.А-1 з частинами прибудови літ. «А1-1», літ. «А2-1» , площею 67,9 кв.м., яка входить до складу 52/100 частин, які належать ОСОБА_1 , має: а) індивідуальний вхід (вихід) на внутрішньо дворову територію частини земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 ; б) необхідний склад приміщень – житлових та підсобних; індивідуальні інженерні мережі.

Експерт пропонує варіант порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , для співвласника 52/100 частини – ОСОБА_1 , у відповідності до фактично складеного порядку користування та з урахуванням даних, зазначених в Плані, виконаному сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_6 , при якому: співвласнику ОСОБА_1 пропонується виділити частину земельної ділянки, межі якої описуються наступним чином (див. графічне відображення, малюнок №3, зазначено червоним кольором): - від точки 1, по прямій лінії на відстані 26,17 м (до точки 2); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 2,21 м (до точки 3); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 26,80 м (до точки 4); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,15м (до точки 5); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 14,85 м (до точки 6); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 4,02м (до точки 7); - з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,14 м (до точки 8); - з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 12,03 м (до точки 9); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 6,03 м (до точки 10); - з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 11,20 м до первісної точки відліку (до точки 1).

Площа частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку пропонується виділити ОСОБА_1 (з урахуванням площі забудови приміщеннями частини житлового будинку літ. «А-1» з частинами прибудов літ. «А1-1» та літ. «А2-1» та господарськими будівлями і надвірними спорудами), становить – 0,0362.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст.89 ч.4 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем не надано доказів щодо технічного стану домоволодіння на час отримання свідоцтва про право на спадщину за законом тобто на 1986 рік, доказів того, що позивач та відповідачі, як співвласники домоволодіння, що знаходиться у спільній частковій власності, домовились про порядок володіння та користування нерухомим майном, що перебуває в спільній частковій власності саме по визначеному позивачем поділу, оскільки позивачем надано докази, лише щодо своєї частки домоволодіння. Крім того позивачем не надано доказів щодо визначення порядку користування земельною ділянкою.

Також, звертаючись з даним позовом до суду позивачем не надано доказу, що у даному випадку між учасниками спільної часткової власності виник спір щодо виділу частки спільного майна в натурі та майно не може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними, так і те, що відповідачі порушують право позивача та співвласники не бажають такого виділу.

Крім того жодним належним доказом позивачем не доведено, що відповідно до запропонованого позивачем порядку користування домоволодінням не потребується компенсація, так позивачем не надано суду Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості будівель та споруд, від 08.09.2021 року, виконаної суб`єктом підприємницької діяльності, Експертом-оцінювачем ОСОБА_7 та не надана оцінка всього домоволодіння.

Суд приймає до уваги доводи представника третьої особи про те, що обов`язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правостановлюючих документів на земельну ділянку.

Суд не бере до уваги доводи представника третьої особи, щодо самочинного будівництва, а саме прибудови літ. А1-1, літ.А2-1, оскільки це спросовується наданими позивачем доказами по справі, а саме: Рішення Амур-Нижньодніпровської ради №1111/1 від 16 жовтня 1974 року про узаконення прибудови і сараю та Рішення Амур-Нижньодніпровської ради №375/15 від 14 травня 1975 року про узаконення факту внутрішнього переобладнання жилого будинку по АДРЕСА_1 .

Так, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивача слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст. 316,317,319 328,355,356,364,367,377 ЦК України, ст 317 ч.4 ЗК України , ст.ст.4, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514), про визнання права власності – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст буде складено 06.10.2022 року.

Суддя Л.П. Слюсар