Рішення № 106750144, 12.10.2022, Болградський районний суд Одеської області

12.10.2022

Справа № 497/1588/22

Провадження № 2/497/519/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2022 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Раца В.А.,

за участю секретаря - Деревенського І.Ю.

розглянувши увідкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення, яким визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: 1/4 частку як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3/4 частку як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 14.04.1991 рік відносився до суспільної групи колгоспний двір, до складу якого входили, голова двору - ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При зверненні позивача ОСОБА_1 до приватного нотаріуса останньому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який залишився після смерті його батьків: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказаний житловий будинок.

Вказані обставини стали приводом для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.08.2022 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого розгляду на 27.09.2022 року о 10:00 годині (а.с.21) про що повідомлено сторін (а.с. 22).

29.09.2022 року підготовчий розгляд справи відкладено та повторно призначено на 11:30 годину 12.10.2022 року (а.с. 70).

В підготовче засідання призначене на 12.10.2022 року:

-позивач не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог діючого законодавства, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

-представник відповідача Городненської сільської ради Болградського району Одеської області до суду не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надіслав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, та розгляд справи без участі представника, про що надав відповідну заяву до суду (а.с.71).

Згідно ст. 200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Судом встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на праві власності належав колгоспному двору, до складу якого входили: голова двору - ОСОБА_3 та його дружина - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Городненської сільської ради Болградського району Одеської області від 01.08.2022 року №514 (а.с.13).

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 року Закону України «Про власність» застосовується чинне на той час законодавство, зокрема спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до вказаної дати, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст. 120 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснювалося за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР).

Положеннями пп.«а» п. 6 вищезазначеної постанови визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.

В силу зазначених вимог, позивачі та померла фактично є власниками зазначеного домоволодіння в рівних частках, як члени колгоспного двору.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , запис акту про смерть №65 від 04.09.2002 року, складений Городненською сільською радою Болградського району Одеської області, на підставі якого видано свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої також входила 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому за адресою АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є:

- її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , складеним Городненською сільською радою Новоіванівського району Одеської області, актовий запис №1 (а.с.9);

- її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про одруження матері та батька позивача серії НОМЕР_3 , складеним Городненською сільською радою Новоіванівського району Одеської області (а.с.8).

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 в спадковому домоволодінні проживали і були зареєстровані: чоловік - ОСОБА_4 , син- ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_5 та онук - ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою Городненської сільської ради Болградського району Одеської області № 564 від 16.03.2021 року (а.с.32).

З матеріалів спадкової справи №260/2021, що надана Приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б., щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 (а.с.29-39) вбачається, що з заявою від 09.12.2021 року до нотаріуса звернувся син померлої ОСОБА_1 та та йому було видано свідоцтво на право на спадщину за законом на земельну ділянку (а.с.38). Свідоцтво про право на спадщину за законом на частку домоволодіння не видавалося, та нотаріусом в цій частині було відмовлено (а.с.16)

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Щодо спадкування за законом, то згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, син ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_3 , як спадкоємці за законом першої черги на підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, набули кожен окремо право на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому за адресою АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , хоча і документально не оформили.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , запис акту про смерть №30 від 01.05.2011 року, складений Городненською сільською радою Болградського району Одеської області, на підставі якого видано свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_4 (а.с.7,47).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої також входила 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому за адресою АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , складеним Городненською сільською радою Новоіванівського району Одеської області, актовий запис №1 (а.с.9).

Крім того відповідно наявного заповіту в матеріалах спадкової справи №429/2011 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , встановлено, що померлий ОСОБА_3 заповів окрім іншого житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому за адресою АДРЕСА_1 своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 51 з.с.).

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 в спадковому домоволодінні проживали і були зареєстровані: син- ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_5 , онук - ОСОБА_6 та онучка ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою Городненської сільської ради Болградського району Одеської області № 526а від 10.08.2022 року (а.с.15).

З матеріалів спадкової справи №429/2011, що надана Приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б., щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с.43-68) вбачається, що з заявою від 09.12.2021 року до нотаріуса звернулись онуки померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було видано свідоцтво на право на спадщину за законом на земельну ділянку (а.с.65). Свідоцтво про право на спадщину за законом позивачу ОСОБА_1 на частку домоволодіння не видавалося, та нотаріусом в цій частині було відмовлено (а.с.16)

Таким чином, син ОСОБА_1 як спадкоємці за законом на підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, набув право на 3/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому за адресою АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча і документально не оформив.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Щодо спадкування за законом, то згідно ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги після смерті батька та матері на підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, набув право на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на:

-1/4 частину після смерті матері ОСОБА_2 ;

-3/4 частини після смерті батька ОСОБА_3 .

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст. 82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачами відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає позовні вимоги позивачів цілком обґрунтованими, та приходить до висновку про їх задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293-294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженцем с. Горднє, Болградського району, Одеської області, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 21.09.2000 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , право власності:

- на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- на 3/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца