Постанова № 106737154, 06.10.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1655/22

Провадження № 3/163/1025/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0683/20500/22 про притягнення до відповідальності за ч.3 ст.471 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , безробітного, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , прямуючи 06 квітня 2022 року з України в Республіку Польща через митний пост "Ягодин" Волинської митниці смугою руху «зелений коридор» водієм автомобіля "Ауді 100", номерний знак НОМЕР_2 , не задекларував за встановленою формою точних та достовірних відомостей про переміщувані 121 монету, які є колекцією предметів старовини, що мають історичну і культурну цінність, та 14 монет неіснуючих нині держав, які становлять історичну цінність, а отже і культурну цінність, загальною вартістю усіх цих монет в сумі 1978,00 гривень, не маючи на них свідоцтва на право їх вивезення (тимчасове вивезення) за межі території України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.471 МК України.

На розгляд справи порушник не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду, що підтверджується скріншотом надісланого на його мобільний телефон через додаток «Viber» протоколу про порушення митних правил, у якому вказано час і місце розгляду протоколу, а також надісланим у такий же спосіб повідомленням про розгляд справи 06 жовтня 2022 року в Любомльському районному суді. Заяв чи клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду ОСОБА_1 до суду не надіслав.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.3 ст.471 МК України, стягнути судовий збір.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.471 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, актом про проведення митного огляду, контрольними талоном для проходження по «зеленому коридору» та по «червоному коридору», письмовими поясненнями порушника, висновком первинної державної експертизи культурних цінностей від 09 травня 2022 року.

Відповідно до ч.6 ст.372 МК України тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межі митної території України культурних цінностей здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.

Згідно з ч.2 Постанови Кабінету міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження», вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:

- не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов`язковим письмовим декларуванням;

- перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.

Пунктом 1.6 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінносте та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України за №258 від 22.04.2002, передбачено, що вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. N 984 ( 984-2000-п ) "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України".

Висновком первинної державної експертизи культурних цінностей від 09 травня 2022 року, проведеної Волинським краєзнавчим музеєм, стверджено, що монети позицій 102-212, 257-263, 265-267 (1 монета країни походження – Китай, 120 монет країни походження - СРСР) є колекцією предметів старовини, що мають історичну і культурну цінність; монети позицій 69, 85, 89-91, 570-575, 613-615 (5 монет країни походження – Російська імперія, 9 монет країни походження – Німеччина) є монетами неіснуючих нині держав, які становлять історичну цінність, а отже і культурну цінність. Загальна вартість указаних 135 монет становить 1978,00 гривень.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 та акту огляду встановлено, що свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) указаних монет як культурних цінностей з території України ОСОБА_1 не мав.

Вирішуючи питання відповідальності ОСОБА_1 , належить виходити із наступного.

Згідно із ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Аналогічне за змістом положення міститься у ч.3 ст.3 МК України, яка визначає, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

У цій справі факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення мав місце 06 квітня 2022 року.

Його дії на цей час кваліфікувалися за ст.471 МК України в редакції Закону № 4495-VI від 13 березня 2012 року, яка встановлювала відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Санкція ст.471 МК України в редакції чинній на час вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачала адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, враховуючи при цьому встановлену рішенням Конституційного Суду України від 21.07.2021 у справі № 3-р(ІІ)/2021 неконституційність положення щодо конфіскації товару.

Після внесення до ст.471 МК України змін згідно Закону України від 16 лютого 2022 року № 2058-IX, які набрали чинності 16 червня 2022 року, дана норма містить у собі три частини.

Частина 3 статті 471 МК України у редакції вказаного Закону встановлює відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Санкцією ч.3 ст.471 МК України передбачене стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Отже, враховуючи те, що внесені у ст.471 МК України зміни у даному випадку стосовно особи порушника ОСОБА_1 не пом`якшують і не скасовують відповідальність, а навпаки погіршують його становище, оскільки посилюють відповідальність, тому питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 належить вирішувати на підставі санкції ст.471 МК України в редакції, чинній на час вчинення правопорушення.

У зв`язку із наведеним стягнення на порушника слід накласти у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки конфіскація предметів порушення митних правил не застосовується в силу неконституційності даного стягнення за ст.471 МК України в редакції Закону № 4495-VI, вилучені в порядку ст.511 МК України предмети (монети) належить повернути їх володільцю – ОСОБА_1 .

Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з порушника підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення на підставі ч.3 ст.3 МК України згідно санкції ст.471 МК України в редакції Закону № 4495-VI від 13 березня 2012 року у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становлять 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Вилучені за протоколом про порушення митних правил № 0683/20500/22 монети за 135-ма позиціями повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь