Рішення № 10673697, 03.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.08.10 Справа№ 17/95 (10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Луцьк

до відповідача: ТзОВ “Галенергоресурс”, м. Жовква

про: стягнення 17 294,78 грн.

Представники :

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява СПД-ФО ОСОБА_1, м. Луцьк до відповідача ТзОВ “Галенергоресурс”, м. Жовква про стягнення 17 294,78 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобовязань, визначених сторонами у Договорі № 16/07/09 від 16.07.2009р. та не оплатив наданих йому позивачем послуг.

Ухвалою суду від 09.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.07.2010р.

В судовому засіданні 22.07.2010р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив.

Ухвалою суду від 22.07.2010р. розгляд справи відкладено на 03.08.2010р.

27.07.2010р. від позивача в канцелярію суду поступила Заява б/н від 26.07.2010р., відповідно до якого СПД-ФО ОСОБА_1. просить суд розглянути справу без участі позивача. На виконання вимог Ухвали суду позивачем до заяви додано оригінали документів, доданих до позовної заяви, а також Довідку про включення відповідача ЄДРЮО та ФОП.

Явку представника відповідача в судове засідання 03.08.2010р. повторно не забезпечено, поштове повідомлення про вручення ТзОВ “Галенергоресурс” копії Ухвали суду від 09.07.2010р. на адресу суду не повернулося. Процесуальні документи направлялись судом на вказану у позовній заяві та підтверджену Довідкою з ЄДРЮО та ФОП адресу відповідача: 80300, Львівська обл., м.Жовква, вул.Б. Хмельницького, 35.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України в інформаційних листах № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” та № 01-8/123 від 15.03.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”).

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів первісного позову судом встановлено:

16.07.2009р. між ТзОВ “Галенергоресурс” (Замовник-експедитор) та СПД-ФО ОСОБА_1 (Перевізник) укладено Договір № 16/07/09, предметом якого визначено виконання міжміських та міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

У п. 2.2. Договору передбачено, що конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці на кожне перевезення, яка є невідємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що перевезення вантажів виконуються Перевізником лише на підставі заявок, що подає Замовник-експедитор за 48 год. до початку перевезення.

Відповідно до умов Договору сторонами 16.07.2009р. підписано Замовлення на перевезення по маршруту Жовква-Франція (факс № 380325260253 від 16.07.2009р.).

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що факсова копія заявки має юридичну силу.

На виконання досягнутих сторонами домовленостей позивачем здійснено перевезення вантажу по маршруту м. Жовква (Україна) м. Меулне (Франція), що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 0121888 від 17.07.2009р.

Згідно п. 16 Замовлення на перевезення вартість перевезення становить 1 250 Євро, Євро прирівнюється до гривні по офіційному курсу НБУ на момент розвантаження.

За надані послуги 27.07.2009р. позивачем виставлено відповідачу Рахунок № 0715 на суму 13 633,20 грн.

У п. 5.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані послуги здійснюються шляхом перерахування грошових коштів відповідача на рахунок позивача, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових узгодженнях, або разовій Заявці на перевезення вантажів.

П. 5.2 Договору визначено, що оплата здійснюється на основі оригіналів наступних документів рахунку Перевізника, оригіналу товарно-транспортної накладної (СМR), податкової накладної та акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.3 термін оплати послуг становить 10 банківських днів з моменту отримання відповідачем документів, зазначених в п. 5.2. даного Договору, якщо інше не обумовлено Сторонами в заявці на перевезення.

У позовній заяві позивач зазначає, що надані послуги відповідач оплатив частково на суму 500,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи 08.06.2010р. позивачем направлено на адресу відповідача Вимогу № 07/06 від 07.06.2010р. про сплату заборгованості в порядку ч. 1 ст. 530 ЦК України, а також оригінал Рахунка № 0715 від 27.07.2009р., оригінал СМR № 0121888, оригінали актів прийому-передачі виконаних робіт відповідно до Рахунка № 0715 від 27.07.2009р., оригінал податкової накладної 0715 від 27.07.2009р.

Відповідно до Вимоги оплату наданих послуг позивач просив сплатити заборгованість в сумі 13 133,20 грн. в семиденний термін з моменту її предявлення.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, вищевказана вимога залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення строків оплати позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що за період з 18.08.2009р. по 30.06.2010р. становить 2 604,49 грн.

Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1 172,45 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2009р. по травень 2010р. та 384,64 грн. 3 % річних за період з 18.08.2009р. по 30.06.2010р.

Загальна сума позовних вимог становить 17 294,78грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи 16.07.2009р. сторонами підписано Договір № 16/07/09 та Замовлення на перевезення, на підставі якого позивачем було надано відповідачу послуги по перевезенню вантажу відповідача за маршрутом м. Жовква (Україна) м. Меулне (Франція).

Як стверджує позивач у позовній заяві послуги з перевезення вантажу ним надавились на підставі Договору № 16/07/09 від 16.07.2009р., проте, як встановлено судом у Замовленні на перевезення, а також інших наданих позивачем документах, зокрема у Міжнародній товарно-транспортній накладній CMR А № 0121888 від 17.07.2009р. та Рахунку № 0715 від 27.07.2009р. відсутнє посилання на вказаний Договір.

Основні умови перевезення визначено у Замовленні на перевезення від 16.07.2009р., яке скріплено відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що зобовязання по перевезенню вантажу позивачем виконано належним чином, про що свідчить Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А № 0121888 від 17.07.2009р.

Окрім того, факт прийняття відповідачем наданих йому послуг підтверджується їх частковою оплатою згідно банківської виписки від 31.03.2010р., в якій як призначення платежу вказано “оплата за надання транспортних послуг згідно Рахунка № 0715 від 27.07.2009р.”

Оскільки спір між позивачем та відповідачем виник з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав перевізником, на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), що підписана в Женеві 19.05.1956р.

СРСР приєднався до неї 01.08.1983р. і вона стала чинною для нього з 01.06.1986р.

На підставі Постанови Верховної Ради України від 17.09.1992р. “Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів (Віденська конвенція) Україна приєдналася до цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 9 Конвенції КДПВ міжнародна товарно-транспортна накладна, якщо не доведено іншого, служить доказом умов договору перевезення і підтвердженням прийняття вантажу перевізником.

Згідно п. 1 ст. 13 Конвенції КДПВ після прибуття вантажу на місце, передбачене для його здачі, вантажоотримувач має право вимагати передачі йому другого примірника накладної і здачі йому вантажу, про цьому ним видається відповідна розписка про прийняття.

При дослідженні Міжнародноїа товарно-транспортної накладної CMR А № 0121888 від 17.07.2009р. судом встановлено, що вказаний документ оформлено у відповідності до вимог Конвенції КДПВ, у графі “Підпис та штамп відправника” стоять відтиск печатки та підпис повноважного представника ТзОВ “Галенергоресурс”, у графі “Підпис та штамп одержувача” Фірми “Berry-Wood”.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, зобовязань щодо оплати наданих позивачем послуг відповідач у повному обсязі не виконав, а відтак позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне:

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У ст. 611 ЦК України як правовий наслідок порушення зобовязання передбачено, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня, як вид неустойки, є одним із видів забезпечення виконання зобовязання.

Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи те, що позивачем не доведено факт надання послуг саме на умовах Договору № 16/07/09 від 16.07.2009р., Замовленням на перевезення від 16.07.2009р. не передбачено відповідальності відповідача за несвоєчасну оплату послуг у вигляді пені, позовні вимоги в частині стягнення пені до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із поданого суду розрахунку позовних вимог нарахування інфляційних позивачем здійснено починаючи з вересня 2009р., 3 % річних з 18.08.2009р. по 30.06.2010р.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом у Замовленні на перевезення від 16.07.2009р. строк виконання відповідачем зобовязання щодо оплати послуг не визначений.

Вимогу № 07/06 від 07.06.2010р. про сплату заборгованості позивач направив на адресу ТзОВ “Галенергоресурс” 08.06.2010р. Таким чином, позивачем невірно визначено період нарахування інфляційних та 3 % річних.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що в частині стягнення інфляційних втрат у задоволенні позовних вимог слід відмовити, в частині 3 % річних позов задоволити частково в розмірі 16,19 грн.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 181, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 546, 547, 549, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ “Галенергоресурс” (80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Б.Хмельницького,35. Код ЄДРПОУ 31298914) на користь СПД-ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код НОМЕР_1) 13 133,20 грн. основного боргу, 16,19 грн. 3% річних, всього 13 149,39 грн.; 131,49 грн. державного мита та 179,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті частині вимог у позові відмовити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя