Ухвала суду № 106736507, 13.10.2022, Київський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

13 жовтня 2022 року справа № 320/8368/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо невинесення рішення про скасування суми боргу (недоїмки) у розмірі 162476,08грн. щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки по єдиному внеску у розмірі 162476,08 грн., нарахованої відповідно до Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 17.05.2017 №Ф-0001881302 щодо суми донарахувань 162476,08 грн.;

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно було зазначити, чи було оскаржено позивачем спірну вимогу в порядку адміністративного оскарження, надати суду копію конверту, в якому надійшла оскаржувана вимога, або зазначити про інший спосіб отримання копії оскаржуваної вимоги, у зв`язку з чим доповнити заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду посиланням на вказані обставини; надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме, зазначити відомості про представника позивача, який підписав позовну заяву (реєстраційний номер облікової картки платника податків).

03.10.2022 на адресу суду від представника позивача - адвоката Титаренка Тараса Анатолійовича на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2022 надійшли докази усунення недоліків, зокрема, заява від 29.09.2022 №29/09 про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду.

Так, у заяві від 29.09.2022 №29/09 про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду представник позивача зазначає, що до січня 2022 року в Електронному кабінеті Гевел Р.А. недоїмки зі сплати ЄСВ не відображалось, та в січні 2022 року позивач виявив в Електронному кабінеті платника податків борг у розмірі 162476,08 грн. Не розуміючи причин виникнення податкового боргу, ОСОБА_1 за допомогою адвокатського запиту від 18.01.2022 №18/01 звернувся до Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо виникнення підстав боргу. Представник позивача зазначає, що 02.02.2022 було отримано лист-повідомлення від відповідача, в якому зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 17.05.2017 №Ф-0001881302 ОСОБА_1 до судових органів не оскаржувалась, та станом на 26.01.2022 сума 162476,08 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмку) від 17.05.2017 №Ф-0001881302 перебуває в податковій заборгованості. Посилаючись на введення воєнного стану в Україні у зв`язку із військовоюу агресією РФ проти України з 24.02.2022, представник позивача просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду та визнати поважною причину пропуску строку.

До заяви від 29.09.2022 №29/09 про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду додано копію відповіді на адвокатський запит Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 із доказами отримання позивачем даної відповіді.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС).

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев`ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).

Натомість за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 05.03.2021 по справі № 640/9172/20, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд постановою від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 відступив від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.

У постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.

Таким чином, строк на оскарження до суду вимогу про сплату боргу, щодо якої не застосовувалась процедура адміністративного оскарження, складає 6 місяців.

Як слідує з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є вимога Головного управління ДПС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302 у розмірі 162476,08 грн.

Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду слідує, що позивач не скористався порядком досудового порядку вирішення спору щодо оскарження цієї вимоги, а про існування оскаржуваної вимоги дізнався з листа відповідача від 11.08.2022, надісланого у відповідь на адвокатський запит, який було отримано позивачем 02.02.2022.

Вказані обставини підтверджуються копією листа Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.08.2022 із доказами його отримання позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що до суду з даним позовом позивач звернувся 08.09.2022 згідно зі штампом поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду.

В обґрунтування заяви від 29.09.2022 №29/09 про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду представник позивача посилається на введення воєнного стану в Україні у зв`язку із військовою агресією РФ проти України з 24.02.2022, у зв`язку з чим просить суд визнати причини пропуску звернення до суду поважними.

Так, у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

24.02.2022 Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої Ради Правосуддя та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку РФ», яким ухвалила, зокрема, що у випадку загрози здоров`ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку.

02.03.2022 Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з них основні:

особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні;

при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні;

розгляд справ по можливості відкладається (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя;

зосередитись необхідно виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою);

справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

При цьому, 05.08.2022 Радою суддів України прийнято рішення Ради суддів України №23, яким вирішено вважати рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану, які були опубліковані 02.03.2022 на сайті Ради суддів України, такими, що відображають офіційну позицію Ради суддів України щодо організації роботи судів.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами.

В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

У даному випадку, строк звернення до суду з даним позовом сплинув під час запровадження на території України воєнного стану.

Отже, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду підлягає поновленню, оскільки пропущений позивачем із поважних причин, що є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

Крім того, суд враховує, що принцип юридичної визначеності та право на суд заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.

Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Згідно з ч.1 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17.05.2017 №Ф-0001881302 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у розмірі 162476,08 грн.

Відповідно до ч.6 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Отже, позивач виконав вимоги ухвали суду від 19.09.2022 та усунув недоліки позовної заяви.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи предмет позову та положення статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17.05.2017 №Ф-0001881302 про сплату боргу (недоїмки).

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Витребувати належним чином засвідчені докази у справі від відповідача:

- копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302 на суму 162476,08 грн.;

- докази направлення та вручення цієї вимоги позивачу;

- зворотній бік інтегрованої картки платника на позивача з єдиного соціального внеску за період з моменту виникнення боргу з єдиного внеску по день розгляду справи судом з повним описом графи "Опис операції";

- докази постановки позивача на облік у Головному управлінні ДПС у Чернігівській області як платника єдиного внеску та перебування на цьому обліку на час розгляду справи;

- детальні письмові пояснення із розрахунками щодо підстав та періоду виникнення боргу з єдиного соціального внеску позивача згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2017 №Ф-0001881302 на суму 162476,08 грн.

Витребувані докази надати суду впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали із доказами направлення копій витребуваних доказів представнику позивача.

4. Запропонувати відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

5. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

6. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

7. Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.