Постанова № 106731633, 05.10.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/5776/22

1-кп/465/1193/22

УХВАЛА

про призначення підготовчого судового засідання

05.10.2022 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2

уході розгляду,обвинувального акту,долученого донього реєструматеріалів досудовогорозслідування,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №22022140000000182від 19.08.2022,відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка Полтавської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 346 КК України,

Сторона обвинувачення: виконувач обов"язків прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4

Сторона захисту адвокат ОСОБА_5

встановив:

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №22022140000000182від 19.08.2022досудовим розслідуванням встановлено, що

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн - засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН. Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії. Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.

Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яка вступила в дію 26 січня 1910 року та 7 березня 1955 року визнана СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з цим документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали понад 68 держав світу, серед яких і Російська Федерація (далі - РФ).

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.

Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Систему адміністративно- територіального устрою України складають: АР Крим, області, зокрема Донецька та Луганська, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» - інформаційною безпекою є, зокрема, захищеність України від намагань маніпулювати суспільною свідомістю, у тому числі шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.

Стаття 8 Закону України «Про основи національної безпеки України» зазначає, що з урахуванням геополітичної і внутрішньої обстановки в Україні діяльність усіх державних органів має бути зосереджена, зокрема на прогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, збереження соціально-політичної стабільності суспільства та зміцнення позицій України у світі. Основним напрямом державної політики з питань національної безпеки України в інформаційній сфері є, крім іншого, забезпечення інформаційного суверенітету України.

20 лютого 2014 року, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя, усупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, пунктів З, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, статей 2, 3 Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, а також всупереч вимогам частини 4 статті 2 Статуту ООН, Декларації Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та декларацій, затверджених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету, № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, статей 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, статей 1, 2, 68 Конституції України, на територію суверенної держави Україна, а саме АР Крим і м. Севастополь, представниками влади РФ і службовими особами ЗС РФ розпочато збройне вторгнення регулярних військ РФ на територію України.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20 лютого 2014 року.

Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VII1 визначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності; Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі по тексту РНБО) від 14 вересня 2020 року Про Стратегію національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України № 392/2020 від 14 вересня 2020 року - Для відновлення свого впливу в Україні Російська Федерація, продовжуючи гібридну війну, системно застосовує політичні, економічні, інформаційно-психологічні, кібер- і воєнні засоби; посилюються угруповання збройних сил Російської Федерації та їх наступальний потенціал, регулярно проводяться масштабні військові навчання поблизу державного кордону України, що свідчить про збереження загрози військового вторгнення; зростає мілітаризація територій тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; зберігається загроза з боку Російської Федерації вільному судноплавству у Чорному та Азовському морях, Керченській протоці. Спеціальні служби іноземних держав, насамперед Російської Федерації, продовжують розвідувально-підривну діяльність проти України, намагаються підживлювати сепаратистські настрої, використовують організовані злочинні угруповання і корумпованих посадових осіб, прагнуть зміцнити інфраструктуру впливу. Деструктивна пропаганда як зовні, так і всередині України, використовуючи суспільні протиріччя, розпалює ворожнечу, провокує конфлікти, підриває суспільну єдність. Державний суверенітет, територіальна цілісність, демократичний конституційний лад та інші життєво важливі національні інтереси мають бути захищені також від невоєнних загроз з боку Російської Федерації та інших держав, зокрема спроб спровокувати внутрішні конфлікти.

21 лютого 2022 року, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами Російської Федерації та світовою спільнотою, Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

24 лютого 2022 року о 5 годині Президентом Російської Федерації оголошено рішення розпочати військову операцію в Україні, у зв`язку з чим здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах Збройних Сил України, а також здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні введено воєнний стан.

В подальшому, указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Починаючи з 24.02.2022 Російська Федерація щодня порушує правила ведення війни та масово чинить воєнні злочини.

ЗС РФ неодноразово завдавали ударів ракетними установками по цивільних аеродромах, важливих критичних об`єктах інфраструктури, житлових будинках, закладах охорони здоров`я та інших цивільних об`єктах.

Відповідно до звіту Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 05 травня 2022 року, за період воєнного стану в Україні загинуло більше 2500 цивільних осіб, понад 3000 осіб поранено.

Крім того, російська влада веде інформаційну війну, застосовує пропаганду. Ведеться активна компанія щодо створення та розповсюдження фейкових новин, а також агітаційних публікацій.

З початку повномасштабного вторгнення збройними силами російської федерації на територію України, а саме з 24.02.2022 у громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник злочинний умисел на вчинення дій, спрямованих на розповсюдження матеріалів у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» із використанням особистого аккаунта з назвою « ОСОБА_6 » (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у яких міститься публічні заклики до агресивної війни та до розв`язування воєнного конфлікту.

Так, ОСОБА_3 , у період часу з 01.03.2022 по 16.04.2022, будучи зареєстрованим у соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» під обліковим записом « ОСОБА_6 » (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходячись за місцем свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював розповсюдження матеріалів, у яких міститься заклики до агресивної війни та до розв`язування воєнного конфлікту, а саме розмістив на своїй вищевказаній особистій сторінці наступні публікації:

- ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 публікацію з текстом: « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 публікацію з текстом: « ІНФОРМАЦІЯ_8 , в республике Крим состоялся референдум о вхождении в состав Российской Федерации. НИКАК НЕ НАЛЮБУЮСЬ»;

- ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 публікацію з текстом « ОСОБА_7 : « ОСОБА_8 руський народ начинает обьединяться, сильнеє нашего народа в мире нет никого!»;

- ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 публікацію з текстом: «Специально для тех костюлеголовьіх украинцев и хохлов, которьіе заходят ко мне на страницу! Хотите знать мою позицию? Я за ополченцеві За Донбасе! За

Луганск и Донецк! А также считаю, что Крим - ото россия! Я уважаю

ОСОБА_9 ! Я против геноцида и убийств»;

- ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 публікацію з текстом: «За победу! #поддержимнаших ІНФОРМАЦІЯ_15 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_13 за ІНФОРМАЦІЯ_16 посиланням публікацію з текстом: « ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_18 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_19 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_20 публікацію з текстом: «За ОСОБА_11 ! За армию! За отечество!»;

- ІНФОРМАЦІЯ_21 за посиланням

ІНФОРМАЦІЯ_22 публікацію з текстом:

« ІНФОРМАЦІЯ_23 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_24 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_25 публікацію з текстом: «Нацистьі 19 ракетной бригадні укрорейха, которьіе пускали ОСОБА_12 У по территории ЛДНР и РФ. В том числе по Донецку ІНФОРМАЦІЯ_26 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_24 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_27 публікацію з текстом: «Царство ОСОБА_13 новопреставленной ОСОБА_14 ! Оля Анцупова воин-герой Луганской Народной Республики. Сильная, смелая, отважная - все зти качесгва

уместились в одной хрупкой девушке... Мьі очень гордимся тобой! ОСОБА_15 ,

светлая память о тебе навсегда останется в наших сердцах!!!»;

- ІНФОРМАЦІЯ_28 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_29 публікацію з текстом: «РОССИЯ БРОСИЛА ВЬІЗОВ АМЕРИКЕ! ИДЕТ ВОЙНА ЗА ПЕРЕДЕЛ МИРА, ПРОТИВ ФАШИЗМА, В КОТОРОЙ РОСИЯ ВОЮЕТ - ЗА БУДУ ПІЇТ

СВОИХ ПОКОЛЕНИЙ. БУДЬТЕ МУЖЕСТВЕННЬІМИ! ПОДДЕРЖИТЕ

СВОЮ РОДИНУ!»;

- ІНФОРМАЦІЯ_28 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_30

публікацію з текстом: «Украинские позиции - ровнять с землей. Чтобьі ни одна

сука, приехавшая «пострелять русню» в живьіх не осталась. Пленньїх не брать.

ІНФОРМАЦІЯ_31 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_32 за посиланням

ІНФОРМАЦІЯ_33 публікацію з текстом « ІНФОРМАЦІЯ_34 »;

ІНФОРМАЦІЯ_35 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_36 публікацію з текстом: « ІНФОРМАЦІЯ_37 , ОСОБА_16 , погибший при исполнеии

воинского долга во время СВО на У крайнє, удостоен ордена мужества,

посмертно. Царствие небесное, АДРЕСА_2 ! АДРЕСА_3 и Россия братья навеки!»;

- ІНФОРМАЦІЯ_38 за посиланням

ІНФОРМАЦІЯ_39 публікацію з текстом: « ІНФОРМАЦІЯ_40 4 бригади ВС ЛНР ОСОБА_17 , 3 апреля

вьітаскивала раненихбойцов лз- ІНФОРМАЦІЯ_41 »;

- ІНФОРМАЦІЯ_38 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_42 публікацію з текстом: «Позьівной Фокус. Террорист из Правого сектора ликвидирован на АДРЕСА_4 . На арийца не похож. Фокус не удался»;

- ІНФОРМАЦІЯ_43 за посиланням

ІНФОРМАЦІЯ_44 публікацію з текстом: «Украинские нацистьі батальона Азов распяли на кресте и заживо сожгли Донбасского ополченца. В начале видео главарь говорит, что они воиньї батальона ОСОБА_18 *, так они борются с московской нечистью и за пособничество сепаратизму. Для того чтобьі об отих зверствах узнало больше людей и бьіл суд трибунал нажмите кнопку поделится»;

-15.04.2022 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_45 54107332144548 публікацію з текстом: «ЗЕЛЕНСКИЙ УБИЙЦА. Сука-накроман, которьій кончил страну Украйна! Убийца мирньїх жителей ІНФОРМАЦІЯ_46 »;

-16.04.2022 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_47 публікацію з текстом: «Азовцьі держат в заложниках мирньїх офицеров НАТО из Франции, ФРГ, Британии и «нейтрального) Швеции, случайно оказавшиеся в Мариуполе. Мирньїе офицерьі просят звакуационньїй коридор до Польской границьі и оркестр, и цветьі... «Тюльпаньї» уже подвезли».

Як встановлено у ході досудового розслідування, вищевказані публікації ОСОБА_3 містять публічні заклики пропаганди війни, тобто до агресивної війни та до розв`язування воєнного конфлікту.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

ОСОБА_3 обвинувачується у розповсюдженні матеріалів із публічними закликами до агресивної війни та до розв`язування воєнного конфлікту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436 КК України.

ОСОБА_3 ,у періодчасу з01.03.2022по 16.04.2022,за допомогоюналежного йомуперсонального комп`ютера,використовуючи профільу соціальніймережі російськогопоходження «Однокласники»,із використаннямособистого аккаунтаз назвою« ОСОБА_6 »(електроннаадреса -ІНФОРМАЦІЯ_2 ), знаходячись за місцем свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював розповсюдження матеріалів із публічними закликами до агресивної війни та до розв`язування воєнного конфлікту.

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022140000000182 від 19.08.2022 поступили до Франківського районного суду м. Львова 30 вересня 2022 року від виконувача обов"язківпрокурора відділунагляду задодержанням законіворганами СБУта Державноїприкордонної службиЛьвівської обласноїпрокуратури ОСОБА_4 та передані для розгляду судді, визначеному у порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.

Відповідно до ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту, суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Із змісту реєстру матеріалів кримінального провадження та обвинувального акту випливає, що сторонами судового провадження є прокурор, обвинувачений, захисник, які і підлягають виклику у підготовче судове засідання.

Відповідно до розписки про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, обвинувачений отримав 28.09.2022 вказані вище процесуальні документи.

З огляду на об`єм обвинувачення та інших об`єктивних даних, підстав для прийняття рішення про призначення запасного судді, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 320 КПК України, не вбачаю.

Враховуючи викладене, слід прийти до висновку, що сукупність матеріалів обвинувального акту дає підставу призначити їх розгляд у підготовчому судовому засіданні.

Підготовче судове засідання слід призначити на 10 жовтня 2022 року о 10 год. 30 хв. у приміщенні Франківського районного суду м. Львова. У судове засідання викликати прокурора та обвинуваченого.

Під час підготовчого судового засідання вирішити питання, передбачені ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України.

Виклик учасників судового провадження здійснити відповідно із вимогами ст. 111 та ст. 135 КПК України.

Здійснення повідомлення про виклик учасників судового провадження доручити секретарю судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 314, статтями 369, 372 КПК України,-

постановив:

Призначити на 10жовтня2022 року об 10 год. 30 хв. у приміщенні Франківського районного суду м. Львова підготовче судове засідання з розгляду та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 22022140000000182 від 19.08.2022.

У підготовче судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.

Виклик учасників судового провадження здійснити відповідно із вимогами ст. 111 та ст. 135 КПК України.

Здійснення повідомлення про виклик учасників судового провадження доручити секретарю судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_19