Рішення № 10673092, 20.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.10                                                                                 Справа № 1/159

Суддя Зюбанова Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Дистриб’юшн Донецьк”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-ЛТД”, м. Луганськ

про стягнення 17307 грн. 90 коп.

С у д д я Зюбанова Н.М.

          П р е д с т а в н и к и:

від позивача –не викликався;

від відповідача - не прибув /явка обов‘язкова/;

Суть спору: про стягнення з відповідача 15661 грн. 74 коп. боргу, 346 грн. 27 коп. 3 % річних, 1299 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань /з урахуванням заяви позивача від 05.07.10, якою позовні вимоги зменшені/.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, суд дійшов до наступного.

Так, як було встановлено судом при розгляді справи, 16.03.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка-Л" /первісним кредитором/, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Дистриб‘юшн Донецьк" /новим кредитором/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-ЛТД" /боржником/ було укладено договір про відступлення права вимоги № 22-НЛ, за умовами якого згідно п. 1.1 первісний кредитор уступив позивачу право вимоги за договором купівлі-продажу від 01.01.08 № 797 на поставку товару на суму 32661 грн. 74 коп., який укладений між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-ЛТД" /відповідачем у справі/. За умовами договору відступлення права вимоги позивач набув право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати суми 32661 грн. 74 коп. боргу на протязі 150 календарних днів з моменту підписання даного договору.

Правове регулювання правовідносин сторін за договором, який є підставою позову у даній справі, здійснюється Цивільним кодексом України /далі –ЦК України/, зокрема, ст. 512 ЦК України, яка визначає підстави заміни кредитора у зобов"язанні, встановлено, що кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином /відступлення права вимоги/.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові.

Щодо порядку та форми заміни кредитора у зобов"язанні, то така заміна здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом /ст. 516 ЦК України/ та правочин щодо заміни кредитора у зобов"язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов"язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові /ст. 513 ЦК України/.

З огляду на вказані вище положення цивільного законодавства господарським судом проведено наступний аналіз фактичних обставин справи та наявних у ній підтверджуючих документів, за результатами якого встановлено наступне.

Так, 01.01.08 між ТОВ "Атлант-ЛТД" /покупець/ та ТОВ "Ніка-Л" /продавцем/ було укладено договір купівлі-продажу № 797, за умовами якого продавець прийняв на себе зобов"язання передати у власність покупця, а відповідач - прийняти та оплатити товар. При цьому у п. 3.2 вказаного договору сторони обумовили, що оплата за поставлений товар здійснюється кожні 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Належне виконання ТОВ "Ніка-Л" своїх зобов'язань по поставці товару за видатковими накладними, які додані до справи та зазначені у Додатку № 1 до позову на загальну суму 32661 грн. 74 коп. та його одержання відповідачем підтверджено матеріалами справи, у т.ч. змістом договору відступлення права вимоги, який укладений за участю боржника.

Але у встановлений договором відступлення права вимоги строк відповідач не сплатив борг повністю, а лише на суму 17000 грн. 00 коп., тому суд встановлює факт прострочення сплати 15661 грн. 74 коп. боргу, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Щодо стягнення 346 грн. 27 коп. 3% річних /за період з 14.08.09 по 01.05.10/ та 1299 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань /за період з вересня 2009 року по березень 2010 року/, то суд також дійшов висновку про їх задоволення, оскільки ст. 625 ЦК України передбачено - боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Відповідач, який належним чином повідомлений про день засідання суду, позов не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Оскільки вимоги позивача відповідають умовам зазначених вище договорів та фактичним обставинам справи, підтверджені її матеріалами, позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України. Судові витрати зі зменшеної частини позову не повертаються.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-ЛТД”, м. Луганськ, кв-л. Олексієва, б. 10, ідент. код 21763334 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Дистриб‘юшн Донецьк”, м. Луганськ, вул. Лутугінська, б. 89А, ідент. код 36094643 –15661 грн. 74 коп. боргу, 346 грн. 27 коп. 3% річних, 1299 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань, 173 грн. 08 коп. державного мита та 235 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –26.07.10.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова

          Помічник судді Г.А.Кравцова